Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на залік педагогіка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
666.11 Кб
Скачать

1. 1. Лекція як основна форма проведення занять у внз. Функції сучасної вузів лекції. Основні види лекцій

2. 2. Навчальна активність студентів: сутність, психологічні особливості.

3. 3. Консультація: сутність, види та функції консультації

Лекція — логічно завершений, систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, науково-методичного питання, теми, розділу, предмета, ілюстрований за необхідністю засобами наочності.

Функції лекції: інформаційна або навчальна; розвивальна., виховна, орієнтувальна, організуюча, методологічна, пояснювальна, переконувальна, систематизуюча, стимулювальна.

Переваги і недоліки: пасивне сприймання інформації, зміст, методика і темп читання лекції, як правило, майже не залежать від якості сприйняття і, тим більше, засвоєння матеріалу студентами, прагнучи викласти весь програмний матеріал в обмежений час, лектор нерідко йде на "ущільнення" інформації, підвищуючи темп викладу, надмірно використовуючи технічні засоби пред'явлення інформації без використання роздавального матеріалу, частина лекцій носить не проблемний, а інформаційно-описовий характер, це привчає студентів до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок, гальмує прагнення мислити самостійно.

Види лекцій:

1. За дидактичним завданням:

- вступна - викладач знайомить студентів з метою та завданнями дисципліни, її місцем у системі підготовки фахівця і взаємозв'язком з іншими дисциплінами навчального плану; розподілом навчального часу по видах занять; методичними особливостями вивчення дисципліни і семестрових індивідуальних завдань; формами звітності студентів по дисципліні; атестаційними вимогами до ЗУН, критеріями оцінки рівня засвоєння дисципліни; основними підручниками і навчальними посібниками.

- тематична - спосіб передачі готових знань студентам через монологічну форму спілкування викладача зі студентами. Зміст такої лекції − викладання добре відомого, матеріалу для запам'ятовування матеріалу.

- заключна.

- оглядова.

2. За способом викладу матеріалу: проблемна, з використанням засобів наочності, бінарна (проводять два викладачі),із заздалегідь запланованими помилками, лекція-конференція, лекція-бесіда, лекція-консультація, лекція-дискусія, з аналізом конкретних ситуацій.

2. Навчальна активність (діяльність) студентів: сутність, психологічні особливості.

Діяльність – динамічна система активної взаємодії суб'єкта зі світом, під час якої суб'єкт цілеспрямовано впливає на об'єкт, за допомогою чого вдовольняє свої потреби, свідомо й цілеспрямовано змінює світ і себе. Поняття “діяльність студента” є інтегрованим, бо його зміст поєднує в собі різні види діяльності студента: учбову, пізнавальну, професійно-трудову, фізкультурно-оздоровчу, художню, науково-дослідну, громадсько-політичну, спілкування, побутову та ін. Провідну роль у розв'язанні завдань професійної підготовки студентів, становлення особистості майбутніх фахівців відіграє процес навчання у вищій школі. Процес навчання – це спеціальна форма передачі та засвоєння суспільно-історичного досвіду, яка становить складну єдність діяльностей вченого-викладача і студента, спрямованих на досягнення загальної мети – опанування студентами науковими знаннями, уміннями і навичками та різнобічним розвитком майбутніх фахівців як особистостей. Навчальна діяльність студента називається – учінням (навчанням).

Особливості учбової діяльності студента:

  • засвоєння наукової інформації і набуття практичного досвіду має професійну спрямованість, тобто розглядається як підготовка до майбутньої професійної діяльності, виконання важливих соціальних функцій, оволодіння необхідними для цього ЗУН, розвиток особистості фахівця;

  • предметом діяльності студента є вивчення науки в її розвитку, оволодіння процесом формування наукових знань і методами самої науки, ознайомлення з її проблемами, завданнями і підходами до їх розв'язання, а також засвоєння способів професійної діяльності і змісту соціальних ролей дорослої людини, яка працює;

  • особливі засоби діяльності наукова література, підручники і методичні посібники, інтернет, лабораторне обладнання і технічні засоби навчання, реальні й теоретичні моделі майбутньої професійної діяльності, спілкування з ровесниками, викладачами та представниками професії;

  • діяльність студента відбувається в заздалегідь запланованих умовах (обмежений термін навчання і чіткий графік навчального процесу, зміст навчальної діяльності визначається навчальними планами і програмами, своєрідність режиму роботи ВНЗ та ін.);

  • у навчанні студента суттєво збільшується питома вага самостійної роботи (самостійний пошук навчальної інформації, анотація і конспектування наукової літератури, виконання практичних завдань, здійснення професійних функцій під час проходження практики, проведення НДР);

  • поєднання навчального і наукового процесів, самостійна учбово-пізнавальна діяльність студентів протікає разом із дослідницькою їх роботою (курсові, дипломні, магістерські роботи) під керівництвом викладачів;

  • навчання у вищій школі – процес складний і важкий, який вимагає від студента високої свідомості й активності, надзвичайно високого інтелектуального напруження, зосередженості уваги, мобілізації вольових зусиль і підвищеної працездатності, самоорганізації, раціонального розподілу;

  • складність завдань і змісту навчально-професійної діяльності може призводити до психічного перевантаження, психофізіологічного напруження, виникнення стресових ситуацій (особливо під час екзаменаційної сесії).