Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на залік педагогіка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
666.11 Кб
Скачать

1. Педагогічні та науково-педагогічні працівники: основні посади і функції.

2. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця.

3. Педагогічна культура викладача внз. Комунікативна культура викладача.

Педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю.

Науково-педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.

ЗУ «Про вищу освіту». Стаття 48. Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.

2. Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації є: викладач; старший викладач; голова предметної комісії; завідуючий відділенням; заступник директора; директор.

Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації є: асистент; викладач; старший викладач; директор бібліотеки; науковий працівник бібліотеки; доцент; професор; завідуючий кафедрою; декан; проректор; ректор.

Функції викладача (куратора): інформаційно-пояснювальна (навчальна), виховна, розвивальна, діагностична, орієнтаційно-прогностична, конструктивно-проектувальна, організаторська, комунікативно-стимуляційна, аналітико-оцінна, дослідницько-творча, профілактична, перевиховання.

2. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця.

Головне завдан­ня вищої школи - «професійна підготовка студентів, формування фахів­ців із вищою освітою, здатних до творчості, прийняття оптимальних рі­шень, таких, що володіють навичками самоосвіти й самовиховання, умі­ють узгоджувати свої дії з діями інших учасників спільної діяльності».

Навчально-професійна діяльність – провідна діяльність студентського віку. Навчально-професійна діяльність визначає професійне становлення студента, набуття ним професійно важливих знань, умінь і навичок, його особистісне зростання як фахівця (завер­шується професійне самовизначення, трансформується структура само­свідомості і формується соціально-професійний аспект «Я-концепції», «професіоналізуються» психічні процеси і стани та ін.). Саме у процесі навчально-професійної діяльності виникають новоутворення психічного розвитку студентського віку.

Для навчально-професійної діяльності студентів характерні такі ознаки:

1)Професійне навчання у вищій школі для майбутнього фахівця розпо­чинається під час формування професійних знань, умінь і навичок та засво­єння способів професійно-творчої діяльності. мета професійної підготовки полягає не в передачі конкретних предметних знань, умінь і навичок, а в озброєнні студентів системними інтегрованими науковими знаннями, які є загальною переду­мовою оволодіння способами вирішення виробничих проблем. У цьому змістовна відмінність навчально-професійної діяльності від практичної діяльності й пізнавальної (теоретичної) діяльності. Крім наукових теоре­тичних знань, студент набуває практично-методичні знання й конструк­тивно-майстерні уміння.

Головна особливість навчально-професійної діяль­ності студента полягає в тому, що вона професійно спрямована, підпоряд­кована засвоєнню способів і досвіду професійного розв’язання практич­них завдань і виробничих проблем, з якими випускники ВНЗ зустрінуться в майбутньому. Студенти оволодівають професійними знаннями, опанову­ють професійне мислення, розвивають професійні здібності й творчість. Суттєвим для навчально-професійної діяльності є також посилення ролі професійних мотивів самоосвіти та самовиховання, які є найважливішою умовою розкриття можливостей особистості студента, потенціалу його професійного розвитку в подальшій виробничій діяльності.

  1. У ВШ відбувається оволодіння науками в розвитку.

3. Відбувається професіоналізація викладання.

4. Навчання студентів має носити проблемний характер.

5. Для вищої школи характерні емоційність, мажорність усього процесу навчання.