Функції:

Діагностична функція полягає у виявленні рівня ЗУН.

Навчальна функція тестування полягає в мотивуванні учня до активізації роботи із засвоєння навчального матеріалу

Виховна функція проявляється в періодичності і неминучості тестового контролю.

Види: тести інтелекту, тести досягнень, тести креативності, особистісні, проективні.

Тести відкритої форми передбачають короткі однозначні відповіді, які ґрунтуються переважно на відтворенні вивченого матеріалу, або складні (комплексні) відповіді, які потребують розвинутого логічного мислення, вміння аналізувати.

Тести закритої форми передбачають вибір відповіді з певної кількості варіантів. Серед таких тестів виокремлюють тест-альтернативу, тест-відповідність'.

Тест-альтернатива вимагає вибору однієї з двох за­пропонованих відповідей.

Тест-відповідність, як правило, складається з двох частин, між якими слід встановити відповідність.

Класифікація і форми тестів:

1. За рівнем засвоєння.

2. За структурою відповіді: закриті, відкриті, змішаного типу.

Вимоги до тестування:

- валідність методу — це відповідність того, що вимірюється даним методом, тому, що потрібно вимірювати.

- надійність методу вимірювання — це міра стійкості результатів, що впливає на точність, з якою можна виміряти ту чи іншу конкретну ознаку.

- ефективність — порівняльний критерій, що дозволяє порівняти тести. Ефективним можна назвати тест, за допомогою якого краще, ніж за допомогою інших тестів, вимірюються знання студентів потрібного рівня підготовки, з меншим числом завдань, якісніше, швидше, дешевше, і все це – по можливості одночасно.

2. Методологія, принципи та методи психологічного дослідження.

Методологія – вчення про методи пізнання та перетворення світу. Методологія в широкому розумінні – вчення про структуру, логічну організацію, висновки і засоби діяльності в галузі теорії та практики. У вужчому значенні методологія вказує науці шлях пізнання, отримання і пояснення необхідних фактів, вияв і розкриття закономірностей явищ, які досліджуються.

Головним таким принципом є принцип об’єктивності, реалізація якого забезпечує надійність, однозначність результатів і неупередженість автора при фіксації фактів та їх інтерпретації.

Психологічне дослідження проводиться за такими етапами:

а) Відповідно до наукової проблеми і теми дослідження визначається його об’єкт і предмет, мета, гіпотеза та завдання.

б) Вибір наукових методів дослідження, які доповнюють один одного (наприклад, спостереження і експеримент).

в) Визначення умов дослідження (лабораторний або природний експеримент).

г) Розробка плану експериментального дослідження.

д) Вибір методів обробки емпіричних даних (кількісний, якісний аналіз).

е) Інтерпретація зібраного експериментального матеріалу.

є) Формулювання висновків і визначення сфери їх застосування.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної психологічної реальності (тобто того, що існує незалежно від нашої волі та свідомості), яку потрібно дослідити.

Предмет дослідження – якась конкретна сторона, аспект, властивість або відношення об’єкта дослідження. Об’єкт – це ціле, предмет – якась його частина.

Метод дослідження – нормативний обґрунтований спосіб проведення наукового дослідження.

Методи збору емпіричних фактів обираються за цілями та завданнями дослідження:

- описати факти: спостереження, аналіз продуктів діяльності, бесіда, інтерв’ю, анкетування, вивчення життєвого шляху (біографічний метод) та ін.;

- виміряти психічні явища – тести;

- визначити особливості – констатувальний (природний або лабораторний) експеримент;

- знайти фактори, виявити психологічні умови розвитку та перетворити явище – формувальний психолого-педагогічний експеримент.

Методи інтерпретації:

а) генетичний метод – інтерпретація зібраного матеріалу в характеристиках розвитку (фази, стадії) – виявлення «вертикального» генетичного зв’язку (філогенетичний, онтогенетичний);

б) структурний метод – виявлення «горизонтального» структурного взаємозв’язку (класифікація, типологія).