Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на залік педагогіка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
666.11 Кб
Скачать

3. Соціалізація і виховання у вищій школі.

Період навчання студента у вищій школі – важливий період його соціалізації як особистості:

1) на цьому етапі завершується соціалізація через систему ВО;

2) закладаються основи подальшої соціалізації в самостійній професійній діяльності;

3) коригуються життєві цілі, настанови на подальший самостійний життєвий шлях.

Соціалізація особистості – процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду в діяльності та спілкуванні з іншими людьми. Процес соціалізації може відбуватися як в умовах стихійного впливу різноманітних обставин життя в суспільстві, так і під час виховання – цілеспрямованого формування особистості.

Основні механізми соціалізації:

1. прийняття та засвоєння нових соціальних ролей – роль студента, майбутнього фахівця, молодіжного лідера та ін.;

2. професійно-рольова ідентифікація;

3 наслідування як відтворення професійного досвіду авторитетних викладачів, стилю їх науково-педагогічної діяльності або манер поведінки членів референтної групи;

4 інтеріоризація оцінних ставлень викладачів і однокурсників у навчально-професійній діяльності;

5 орієнтація на соціальні очікування викладачів і групи, щоб добутися бажаного соціального статусу;

6 порівняння себе з іншими студентами та професіоналами;

7 навіюваність і конформізм.

Джерелом соціалізації студента є не лише зміст педагогічного процесу у ВНЗ, а й соціально-професійне його оточення, студентська референтна група, засоби масової інформації, громадські об’єднання студентів тощо. Процес соціалізації особистості майбутнього фахівця триває як адаптація, індивідуалізація та інтеграція в умовах вузівського культурно-освітнього середовища.

Виховання, на відміну від соціалізації, яка відбувається в умовах стихійної взаємодії людини з навколишнім середовищем, розглядають як процес цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації (сімейне, релігійне, шкільне виховання).

Виховання дає змогу перебороти або послабити негативні наслідки соціалізації, надати їй гуманістичної орієнтації, дати запит на науковий потенціал для прогнозування й конструювання педагогічної стратегії й тактики.

БІЛЕТ № 12

  1. Трактування основних понять технології тестування. Класифікація та форми тестових завдань.

  2. Методологія, принципи та методи психологічного дослідження

  3. Процес виховання у вищій школі: сутність, функції, особливості, як система

1. Педагогічний тест — це інструмент, що призначений для вимірювання ступеня навченості учня, який складається з системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення, обробки та аналізу результатів.

Тестологія — теорія і методика створення та використання тестів як об'єктивних і стандартизованих вимірювань, що легко піддаються кількісному оцінюванню, статистичній обробці та порівняльному аналізу.

Завдання у тестовій формі – пед. засіб, що відповідає таким вимогам: мета, лаконічність, технологічність, наявність місця для відповіді,однаковість правил оцінювання.

Тестове завдання – складова одиниця тесту, що відповідає вимогам:

відома складність, здатність до диференціації,позитивна кореляція балів завдання з балами усього тесту.

Тест – система тестових завдань.

Труднощі запровадження тестів: кадрові, наукові і навчально-методичні, організаційно-управлінські, соціальні, психологічні.