2. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.

3. Соціалізація і виховання у вищій школі

1.Педагогіка вищої школи – наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку, як фахівців відповідно до вимог держави.

Предметом педагогіки ВШ – навчання і виховання студентів, процес формування духовно багатого, свідомого, гідного громадянина, спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства, науки, культури, освіти.

Об'єктом педагогіки ВШ є - педагогічна система вищої освіти і педагогічних процесів у ній; складна система відносин взаємодіючих елементів, провідним стержнем якої, її внутрішньою пружиною є мета виховання студентів як майбутніх спеціалістів.

Метою педагогіки вищої школи є дослідження закономірностей розвитку освіти, навчання і виховання студентської молоді, її наукової і професійної підготовки відповідно до вимог суспільства і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованих фахівців.

Завдання педагогіки вищої школи полягають у:

- дослідженні закономірностей функціонування системи вищої освіти і її складових (виховний, навчальний процеси, управління, викладач, студент.);

- вивченні, аналізі та узагальненні практики, досвіду педагогічної діяльності у вищих навчальних закладах;

- розробці нових технологій, нових форм організації, методів, засобів навчання,виховання, управління в системі вищої освіти;

- прогнозуванні вищої освіти на найближче майбутнє;

- розробці теоретичних, методологічних основ інноваційних процесів, раціональних зв'язків теорії і практики, наближенні дослідницької і практичної діяльності.

Виокремлюють такі функції педагогіки вищої школи: загальнотеоретичну (аналітичну), прогностичну і практичну (прикладну, проективно-конструктивну).

Загальнотеоретична полягає в аналізі закономірностей педагогічного процесу вищої школи, описі педагогічних фактів, явищ, процесів, з'ясуванні, за якими закономірностями, за яких умов, чому вони відбуваються; узагальненні й оцінці їх.

Прогностична функція полягає в обґрунтованому передбаченні розвитку педагогічної реальності.

Практична (прикладна, проективно-конструктивна) функція полягає в тому, що на основі фундаментального знання вдосконалюється педагогічна практика вищої освіти, розробляються нові технології навчання і виховання студентської молоді, управління освітніми структурами.

Традиційно в системі педагогічних наук виокремлюють самостійні галузі:

- загальну педагогіку, історію педагогіки, яка вивчає педагогічні ідеї і системи освіти в їх історичному розвитку;

- порівняльну педагогіку, що займається аналізом, зіставленням освіти і виховання в різних державах;

- спеціальну педагогіку, яка досліджує закономірності виховання, освіти і навчання людей з фізичними і психічними вадами;

- вікову педагогіку — вона вивчає специфіку навчально-виховної діяльності всередині певних вікових груп;

- професійну педагогіку, яка займається дослідженням процесів виховання і освіти людей, що включені в певні галузі професійної діяльності;

- предметні методики, що вивчають закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін в усіх типах навчально-виховних закладів.