2.Проблеми керівництва та лідерства в групі. Функції лідера

Проблема лідерства на сьогодні все частіше стала привертати на себе увагу, що особливо проявилось у нестабільні періоди соціального розвитку. Лідерство – це керування людьми за допомогою сили переконливості та побуждения, а не за допомогою прямої загрози та принуждения. Лідерство – це мистецтво знань людської природи, мистецтво впливу на людей переконливістю і прикладами заради конкретного напряму їх дій.

До основних функцій, які виконують лідери в студентських групах, насамперед належать новаторська, комунікативна,організаторська, координаційна, організаційна.

Новаторська функція означає, що лідер свідомо вносить нові, конструктивні ідеї функціонування й розвитку групи. Акумулюючи й генеруючи нові ідеї, лідер формулює нові цілі й задачі, обґрунтовує пріоритети в розвитку групи, тактичні способи й методи їхнього досягнення.

Комунікативна функція припускає відбиття всього спектра потреб і інтересів членів групи. Лідер — своєрідний акумулятор ідей і настроїв у групі, виразник інтересів і потреб групи, являє їх у взаєминах з іншими групами.

Організаторська функція логічно випливає з новаторської й комунікативної функцій. Щоб направляти й організовувати дії групи, лідер повинен мати організаторські якості, уміння завойовувати довіру членів групи, поєднувати їхні зусилля для досягнення певних цілей.

Координаційна функція є продовженням організаторської й спрямована на координацію й узгодження дій всіх членів групи, а також практичних виконавських рішень.

Інтегративна функція спрямована на підтримку цілісності й стабільності групи.

3. Становлення во в Україні. Структура вищої освіти в Україні

В Україні першим університетом вважають Острозьку академію (1576 р.), 1632 р.- братські школи, 1701 р. – обєдналися братські школи, створено Києво-могилянську академію, 1661 р. – Львівський ун-т, 1805 р. - Харківський, 1820 р. – Ніжинська гімназія вищих наук, 1834 р. – Київський ун-т, 1865 р. – Одеський ун-т, 1875 р. – Чернівецький ун-т. , 19 липня 1945 р. - Ужгородський ун-т.

Система вищої освіти України відображає мету і зав­дання суспільства, зумовлена законами його розвитку і ви­ражає політику держави, потреби суспільного розвитку в галузі освіти і виховання спеціалістів вищої кваліфікації.

Система вищої освіти — сукупність вищих закладів освіти, які за­безпечують фундаментальну наукову, професійну і практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення кваліфікації.

Закон України «Про вищу освіту» (ст. 3) гарантує громадянам України право на безкоштовну вищу освіту в усіх державних вищих закладах освіти незалежно від статі, ра­си, національності, соціального і майнового стану, роду і характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здо­ров’я, місця проживання та інших обставин.

Види ВНЗ:

університет – багатопрофільний вищій учбовий заклад четвертого рівня акредитації, що проводить освітню діяльність, пов′язану з отриманням вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших направлень науки, техніки, культури та мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинену інфраструктуру учбових, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення, сприяє розповсюдженню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність.

академія – вищий учбовий заклад четвертого рівня акредитації, що проводить освітню діяльність, пов′язану з отриманням вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності та має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

інститут – вищій учбовий заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, що проводить освітню діяльність, пов′язану з отриманням вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

консерваторія – вищий учбовий заклад третього або четвертого рівня акредитації, що проводить освітню діяльність, пов′язану з отриманням вищої освіти та кваліфікації в галузі культури і мистецтва музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності та має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забеспечення;

коледж – вищій учбовий заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого учбового закладу третього або четвертого рівня акредитації, що проводить освітню діяльність, пов′язану з отриманням вищої освіти та кваліфікації за спорідненими напрямками підготовки або за кількома спорідненими спеціальностями та має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забеспечення;

технікум (училище) – вищій учбовий заклад першого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого учбового закладу третього або четвертого рівня акредитації, що проводить освітню діяльність, пов′язану з отриманням вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, та має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах мо­же здійснюватись з відривом від виробництва (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєд­нання цих форм (очно-заочна), екстерном, а також як фор­ма дистанційного навчання.

Структура ВО:

- освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта;

- освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

БІЛЕТ № 10