Проф. Моральні цінності поділяються на 3 групи:

1. Загальногромадянські цінності – включає громадянську самосвідомість, володіння українською мовою, гуманізм, соціальну активність.

2. Професійно-моральні якості – стійкість переконань, чесність, об’єктивність, самоконтроль.

3. Позитивні «Я – концепція» -- почуття власної гідності, проф. самооцінка, потреба у самоорганізації.

3.Дидактика вш – як галузь педагогіки вш. Основні категорії.

Дидактика – галузь педагогіки, спрямована на вивчення і розкриття теоретичних основ організації процесу навчання (закономірностей, принципів, методів, форм навчання), а також на пошук і розроблення нових принципів, стратегій, методик, технологій і систем навчання. Дидактика ВШ – наука, яка досліджує навчання і освіту у ВНЗ та виховання у процесі навчання.

Виокремлюють дві функції дидактики: науково-теоретичну та конструктивно-технологічну.

Науково-теоретична функція полягає у вивченні, систематизації та узагальненні педагогічного досвіду, його науковому обґрунтуванні, поясненні на основі відкритих психологією закономірностей і механізмів пізнавального, психомоторного розвитку особистості.

Конструктивно-технологічна функція (практична) дидактики – розроблення змісту, ефективних методів, прийомів і засобів навчання, конструювання навчальних технологій. Вона допомагає з’ясувати, як, відповідно до об’єктивних закономірностей навчального розвитку студентів, організувати навчальний процес для забезпечення його максимальної ефективності. Навчання, викладання, учіння – основні категорії дидактики.

Навчання – явище. Соціальна діяльність, спрямована на оволодіння надбанням науки і практики.

Навчальний процес – система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої лежить взаємозв'язок викладання і учіння (процес навчання).

Процес навчання – двосторонній процес взаємопов’язаної діяльності викладача і студента.

Знання – узагальнений досвід людства про дійсність у вигляді фактів, правил, понять, закономірностей тощо.

Уміння – здатність використовувати набуті знання на практиці.

Навички – вміння, доведені до автоматизму.

Освіта – сукупність ЗУН, компетенцій, набутих а навчальних закладах або самостійно.

Зміст навчання – система наукових ЗУН, способів діяльності та мислення, які студенти мають опанувати у процесі навчання.

Метод навчання – спосіб реалізації цілей та завдань навчання.

Форма навчання – організаційно-упорядкований спосіб здійснення навчального процесу.

Засіб навчання – предметна підтримка навчального процесу.

Технологія навчання – система засобів, форм і методів навчання.

Результат навчання – наслідки навчального процесу або ступінь реалізації мети.

БІЛЕТ № 9

1. Загальні ознаки та функції процесу навчання у вш. Процес навчання як система. Рушійні сили процесу навчання. Мотиви навчальної діяльності студентів.

2. Проблеми керівництва та лідерства в групі. Функції лідера.

3. Становлення во в Україні. Структура вищої освіти в Україні.

Навчання – соціальна діяльність, спрямована на оволодіння надбаннями науки і практики.

Навчальний процес – система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої взаємозв’язок викладання і учіння.

Процес навчання – двосторонній процес взаємопов’язаної грамотної діяльності викладача і студента.

Основним завданням навчального процесу у ВШ є цілеспрямована і планомірна підготовка майбутніх фахівців різного профілю до творчої життєдіяльності у сучасному суспільстві.

Ознаки процесу навчання:

- двобічний характер,

- керування з боку науково-педагогічних працівників,

- спеціальна систематична організація та управління,

- відповідність закономірностям вікового та інтелектуального розвитку,

- спрямованість навчання на науку,

- єдність наукового і навчального,

- спрямованість навчання на самостійну роботу,

- професійна спрямованість,

- поєднання теоретичної і практичної підготовки,

- гуманістична спрямованість.

Функції процесу навчання:

- навчальна,- виховна,- розвивальна,- професіоналізації,-мотиваційна,- комунікативна.-організаційна

Процес навчання як система:

Структура процесу учіння: сприймання, осмислення, засвоєння (закріплення шляхом повторення, застосування на практиці), систематизація та узагальнення, аналіз, самоаналіз результатів особистих навчальних досягнень.

Структура процесу навчання:

- цільовий компонент,

- змістовий компонент,

- процесуальний (операційно-діяльнісний),-методи,засоби,форми навч.

- результативний,

- стимуляційно-мотиваційний,

- емоційно-вольовий.

Процес навчання обумовлений метою освіти і характеризується взаємодією наступних його компонентів:

а) змісту навчання, тобто навчального предмета, в якому систематизовані знання (основи наук) для засвоєння учнями певного класу;

б) викладання, тобто діяльність учителя, яка полягає у формуванні в учнів мотивів навчання, у викладанні змісту предмету, в організації діяльності учнів, в управлінні і керівництві їх самостійною роботою, спрямованою на вивчення і використання знань, в перевірці знань і умінь;

в) навчання, тобто різнобічної діяльності учнів, зокрема розумових і фізичних дій;

г) матеріальних засобів навчання (підручники, навчальні посібники, технічні засоби, прилади тощо).

Рушійні сили процесу навчання. Мотиви навчальної діяльності студентів

Рушійна сила – утруднення у процесі в результаті поставлених задач, суперечності, які виникають.

Основна суперечність навчального процесу – це суперечність між вимогами суспільства і наявний рівень знань, умінь і навичок тих, хто навчається.

Основними серед них є суперечності:

1) між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і реальними можливостями цього процесу, який потребує свого узгодження з рівнем соціального замовлення суспільства;

2) між досягнутим студентом рівнем ЗУН і тим рівнем, який необхідний для розв'язання поставлених завдань;

3) між потягом до індивідуальної творчості згідно з внутрішньо-інтенційною спрямованістю особистості студента і рівнем засвоєння ним досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу;

4) між фронтальним викладом навчального матеріалу й індивідуальним характером його засвоєння;

5) між розумінням цього матеріалу вчителем і рівнем та особливостями його розуміння учнями;

6) між теоретичними знаннями та вмінням використовувати їх на практиці;

7) між автентичною спрямованістю учня та наявними можливостями її реалізації

Мотиви: ??????????