1. Технологія створення тестів. Загальні вимоги до тестів та правила їх конструювання.

2. Психологічні вимоги до особистості викладача вш.

3. Дидактика вш – як галузь педагогіки вш. Основні категорії дидактики

1. Тестами навчальних досягнень -- називають системи спеціальних завдань для виявлення ступеня засвоєння певних видів навчальної діяльності разом із деякою системою вимірювання та інтерпретування результатів вимірювання. Тест як спосіб вимірювання називають стандартизованим тестом.

Структура тестових завдань

Тестові завдання складаються з: інструкції з виконання, запитальної частини (запитання), варіантів відповідей.

Технологія створення тестів навчальних досягнень складається з багатьох етапів. Ця процедура називається стандартизацією тесту й передбачає такі види діяльності:

1. складання технічного завдання на підготовку тесту (специфікації)

2. формування банку тестових завдань (аналіз доступності тестових завдань і бракування неякісних завдань)

3. формування робочого варіанту тесту (пошук коефіцієнтів надійності за різними методиками й різних видів надійності)

4. експертне дослідження змістової валідності

5. розробка кількох варіантів тесту та перевірка їх еквівалентності

6. розробка нормативів тесту

7. створення інструктивно-методичного забезпечення тестування

Порядок розробки тестів.

1.Структурування навчального матеріалу.

2.Встановлення логічних зв’язків між елементами та складання логіко-структурних схем тем, розділів і предмета загалом.

3.Складання тестових завдань на базі логіко-структурних схем.

4.Вибір оптимальної форми тестових завдань.

5.Складання плану тесту.

6.Перевірка тестів із різними групами учнів.

Тест має містити достатню кількість тестових завдань, що визначає довжину тесту. За цією ознакою тести можуть бути короткими — 10—20 тестових завдань, середніми й довгими — до 300 і більше тестових завдань.

Вимоги до формування тестів:

1. у тексті завдання слід усунути будь-яку двозначність або неясність формулювань;

2. основна частина завдання формулюється гранично стисло (7—8 слів);

3. в основний текст завдання слід уводити не більш ніж одне додаткове речення;

4. з тексту завдання необхідно вилучити всі вербальні асоціації, що сприяють вибору правильної відповіді за допомогою здогадки;

5. основну частину завдання слід звільнити від матеріалу, що не належить до даної проблеми;

6. при складанні питань варто уникати слів «іноді», «часто», «завжди», «все», «ніколи», оскільки вони містять невизначеність;

7. уникайте допоміжних фраз або речень, не пов’язаних із основною думкою;

8. не слід вдаватися до розлогих тверджень, оскільки вони ускладнюють розуміння основної думки;

9. в основній частині слід якомога рідше використовувати заперечення;

10. основну частину завдання бажано формулювати у формі твердження;

2. Психологічні вимоги до особистості викладача вш.

Уміння володіти власною емоційно-вольовою сферою, спостережливість та уважність, оптимізм, усвідомлення свого громадянського обов’язку, творчий підхід до справи.

Професіоналізм діяльності – висока професійна кваліфікація і компетентність, володіння ефективними проф. вміннями і навичками, алгоритмами і способами успішного розв’язання проф. завдань.

Професіоналізм викладача як особистості – це якісна характеристика його суб’єкта навчально-професійної підготовки, яка відображає високий рівень розвитку проф. важливих і особистісно-ділових якостей, що забезпечує ефективність педагогічної діяльності.

Педагогічний імідж (образ) – створення у свідомості образу, що відображає в духовності і моральній культурі викладача, виявлення через його ставлення до навколишнього світу, людей та самого себе.

Функції артистизму: (Артистизм – здатність керувати собою)

1.Мотиваційна – викликання інтересу у студента викладачем

2.Мобілізаційна – активізація студентів для сприйняття інформації

3.Атракційна – образ викладача є привабливим

4.Стимулювальна

5.Фасилітаційна – підвищення продуктивної діяльності студента.