3. Особливості та функції сучасної вищої освіти. Класифікація видів освіти (за різними ознаками)

Значення освіти – необхідна умова збереження і розвитку матеріальної і духовної культури.Основні елементи освіти – цілі освіти, зміст освіти, засоби і способи здобування освіти, форми організації освітнього процесу, освітній процес, суб’єкти і об’єкти освітнього процесу, освітнє середовище, результат освіти (рівень освіченості людини).Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Особливості сучасної освіти:

- масовий характер освіти, - особистісна орієнтація освіти,- забезпечення можливостей до саморозкриття особистості.

Особливості університетської освіти: фундаментальність підготовки, гуманізація університетської освіти, поєднання навчальної та наукової роботи.

Функції освіти: освітня, розвивальна, виховна, загальнокультурна, науково-дослідна.

Види освіти:

- за рівнем освіти (початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта),

- за метою і характером змісту освіти (загальна, професійна),

- за змістом засвоєння наукових знань (біологічна, медична, філологічна), - за масштабом засвоєння цінностей людського суспільства (європейська, національна, міжнародна, глобальна), - за видом провідного змісту освіти (теоретична, прикладна, гуманітарна, природничо-наукова).

БІЛЕТ № 6

1.Методи педагогічних досліджень. Етапи педагогічних досліджень.

2.Суперечливості та кризи студентського віку.

3. Закономірності та принципи науково-педагогічного процесу у внз.

1. Науково-педагогічне дослідження — процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності навчання, виховання і освіти, їх структуру і механізми, принципи, зміст і технології.

Методи педагогічного дослідження — це способи отримання наукової інформації з метою встановлення закономірних зв'язків, відносин, залежностей і побудови наукових теорій виховання, навчання, освіти.

Теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, узагальнення, моделювання.

Власне педагогічні: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, педагогічний консиліум, педагогічна експедиція.

Соціально-психологічні: анкетування, інтерв’ю, рейтинг, соціометрія, тестування, тренінг.

Математичні: ранжування, шкалування, кореляція, регресія.

Теоретичні методи педагогічних досліджень, що розглядають предмет на рівні його сутності, глибоко пов'язані з емпіричними, які вивчають той самий предмет на рівні явища.

Емпіричні (практичні) методи педагогічних досліджень

Методи збору і накопичення даних: спостереження, бесіда, тестування, педагогічна експедиція, вивчення продуктів діяльності, вивчення педагогічного досвіду.

Методи контролю і виміру: шкалування, зрізи, тести.

Методи обробки даних: математичні, статистичні, графічні, табличні.

Методи оцінювання: самооцінка, рейтинг, узагальнення незалежних характеристик, педагогічний консиліум.

Методи впровадження результатів дослідження в педагогічну практику: експеримент, дослідне навчання, масштабне впровадження.

Етапи:

1 етап – знайомство з проблемою дослідження, обґрунтування актуальності дослідження, визначення теми, об’єкта, предмета, формулювання мети, завдань. Тема - це лаконічне формулювання проблеми. Вибір об'єкта дослідження. Ним може бути педагогічний процес, галузь педагогічної дійсності, педагогічні відносини, що містять протиріччя. Об'єкт - це те, на що спрямований процес пізнання. Предмет - частина, сторона об'єкта. Мета - задум дослідження, науковий результат, якого прагнуть досягти. Визначення дослідницьких завдань.

2 етап – вибір вихідної концепції дослідження, підходів до дослідження:- системний підхід - розкриття цілісності об'єкта, вияв його внутрішніх зв'язків і відношень. - комплексний підхід - вивчення групи явищ у сукупності. - цілісний підхід - цілісне представлення об'єкта, причому ціле не є простою сумою частин. - особистісний підхід - ставлення до особистості як до самостійного суб'єкта власного розвитку і як до суб'єкта виховної взаємодії.

- діяльнісний підхід - визнання єдності психіки і діяльності, єдності у побудові внутрішньої і зовнішньої діяльності.- історичний підхід - вивчення конкретно-історичної генези і розвитку об'єкта дослідження. - якісний підхід - виявлення своєрідності явища, що вивчається. - кількісний підхід - аналіз і оцінка явищ і процесів у кількісних величинах і числах. - феноменологічний підхід – опис характеристик явища, що вивчається і спостерігається ззовні.- сутнісний підхід - виявлення стійких характеристик, внутрішніх зв'язків, механізмів і рушійних сил явища, що вивчається.

3 етап – побудова гіпотези дослідження. Гіпотеза - це науково обґрунтоване передбачення, що потребує подальшої експериментальної і теоретичної перевірки.

4 етап – вибір методів дослідження.

5 етап – організація і проведення формуючого експерименту. Експеримент - науково поставлений дослід перетворення педагогічної дійсності в точно розрахованих умовах.

6 етап – аналіз, інтерпретація і оформлення результатів дослідження. Оцінюється ефективність дослідження.

7 етап – розробка практичних рекомендацій.