3. Методи прийняття перед планових рішень.

Викор-ть на прогнозноаналіт. етапі пл.-ня і поділяють на 2 групи: загальні, конкретні. Загальні визначають методологічну основу та систему обґрунтувань план-х рішень, а конкретні для розв’язання певних завдань. Основу загальних методів складають системний та економічний аналізи.

Системний –це упорядкований цілеспрямований підхід до пошуку еф-х шляхів вирішення складних проблем або це сукупність методів та способів дослідження складних ек-х процесів для підготування управл-х рішень.

Ек аналіз призначений для реєстрації, пояснення та викор в плановій роботі результатів фін-вогосп-ї д-ті досліджувани об’єктів, необхідних для формування та розробки планів на майб. періоди.

Конкретні методи – це методи, які дозволяють отримати вихідну інформацію для подальшого викор у розробці планів. До них відносять:

1)М.ек. групувань дозволяє обєднати об’єкти аналізу в однорідні групи для визначення впливу взаємозв’яз факторів на них.

2)М.прямого рахунку визначає показники виходячи з науковообгрунтованих норм витрати будь-яких ресурсів необхідних для виготовлення од. прод-ї.

3)М.співвідношень (м.індексів) суть його полягає в порівнянні або у співставленні двох різних величин (в часі, розмірах, вазі).

4)М.структуризації оснований на поетапному розподіл елементів проблем на складові частини (“дерево цілей”).

5)М.соц.досліджень використовують для вивчення соц. явищ описом, опитуванням, анкетуванням, аналізом.

6)М.експертних оцінок викор для отримання інформації від групи спеціалістів з досліджуваної проблеми.

4.Балансовий метод в план-ні.

Макрос-на збалансованість – це сукупність пропорцій між в-вом та споживанням, ресурсами та їх використанням, пропозицією та попитом, формами в-ва та його результатами, матер-ми та фінанси потоками.

Баланс – це сист. показників, в якій одна частина, що хар-є ресурси за джерелом надходження дорівнює ін, що хар-є розподіл цих ресурсів по напрямках використання.

Балансовий метод означає, що план в-ва продукту обґрунтовують шляхом розробки балансу, в якому попередньо визначають потребу у всіх складових, необхідних для його виготовлення та джерела задоволення цих потреб.

В системі балансів виділяють: *матеріальні баланси, *трудові, *фінансові.

Матеріальний баланс – це плановий факт, що відображає забезпечення оптимального співвідношення наявності та потреби в засобах в-ва. Основне призначення матер-х балансів – це збалансування загальних портеб в певних видах прод-ї з необхідними ресурсами на основі їх раціонального і еф-го використання. Матеріальні баланси поділяють на: *однопродуктові, *багато продуктові (зведені, комплексні, міжгалузеві), матер-ні баланси в натуральних показниках, *матер-ні баланси у варт показниках, *натурально-вартісні матер-ні баланси.

Основним видом матер-х балансів є одно продуктові, що мають вигляд:

Одно продуктові баланси розробляються по конкретних видах МР і повинні забезпечити рівність між обсягами ресурсів по джерелах отримання та потребами в цих ресурсах по напрямках використання.

Зведенні баланси являють собою сукупність однопродуктових об’єднаних за певною ознакою (галузеве призначення товару, технологічна належність). При розробці зведених балансів однопрод. приводять до одного виду базисної прод-ї у відповідних од. виміру.

Комплексний баланс розробляють по групам взаємозамінних МР однієї або кількох галузей.

Міжгалузеві служать для збалансування в-ва конкретних видів прод-ї, при виготовленні якої використовують різні види МР.

Матер-ні баланси в матер-х показниках будують в окремих видах прод-ї в різних натур.од. виміру. Одночасно вони є однопродуктовими, тому що розраховуються на один вид прод-ї. Вони є: *універсальні, *локальні. Якщо один і той же ресурс викор. в різних галузях н/г, то він назив універсальним, і навпаки, якщо викор. продукту носить обмежених хар-р – локальний.

Вартісні матер баланси носять більш узагальнений та універсальний хар-р, розробляються в грош вигляді на рівні галузі або регіону, завжди богатопродуктові.

Натурально-вартісні розробляються по групах однорідної прод-ї в ум.од.