9. Розрахунок норм виробничих запасів

Норма виробничого запасу – це середній запас матеріалу в днях його викор-ня, який є плановим на кін. року, як перехідний запас величина якого повинна бути достатньою для забезпечення вир-ва на період з 1.01. планового року до 1-ї партії поставок мат-лу. Встановлюючи норму виробничих запасів враховують величину потреби під-ва в різних мат-х, періодичність запуску їх у вир-во, розміри транзитних та замовних партій поставлення та ін. фактори. Норму поточного запасу в днях встановлюють так, щоб вона дорівнювала половині планового інтервалу між поставками мат-лу. Для визн-ня план-го інтервалу спочатку визна-ть величину розрахованої поставки на період не менше ніж 12 міс. Величину розрахованої партії визна-ть діленням к-сті мат-лу, який надійшов на під-во на даний період на відкореговану к-сть поставок. Страховий запас – планують так, щоб він дорівнював 25% максимального відхилення. Норма підготовчого запасу – встановлюється так, щоб вона дорівнювала к-сті днів необхідних для підготовки мат-лу до запуску його у вир-во.

10.Моделі управління запасами п-ва

Задача управління запасами виникає тоді, коли необхідно створити певний запас мат-в на заданому інтервалі часу. Тобто модель управ-ня повинна дати відповідь на 2 запитання: Яку кіл-ть мат-лу замовити? Коли замовити мат-л(точка замовлення)? Розмір і точка замовлення визна-ся з умов мінімізації витрат. Сумарні витрати складають на замовлення мат-лу витрат по зберіганню та транспортування мат-лу і витрат від дефіциту мат-лу. Витрати на придбання – пов’язані із зміною ціни на одиницю мат-лу залежно від розмірів замовлення. Витрати на замовлення – пов’язані із величиною партії чим менша партія, тим більші витарти. Витрати на зберігання і транспортування – витрати на сортування, фасування та переміщення по території складу. Витрати від дефіциту – витрати пов’язані з відсутністю мат-лу на складі під-ва. При виборі типу моделі управління запасами необхідно проаналізувати ряд факторів: запізнення поставок або зміна термінів поставок; поповнення запасів. Одно продуктова модель управління запасами характеризується постійним попитом в часі на мат-ли, своєчасним поповненням запасу та відсутністю дефіциту. Припустимо, що інтенсивність попиту на мат-л в одиницю часу дорівнює β. Найбільшого рівня запас досягає в момент поставки мат-лу через час Q/ β. Припустимо, що В₀- це витрати на оформлення замовлення, а В_Р- це витрати зберігання одиниці мат-лу в одиницю часу. Тобто сумарні витрати будуть рівні витратам на зберігання та оформлення замовлення. Залежність витрат від обсягів поставки та часу визна-ся: . Оптимальне значення запасу отримано із співвідношення: . Оптимальним буде замовлення Q одиниць мат-лу через кожний інтерал часу = Q/ β. Точка замовлення – інтервал часу між двома суміжними поставками . Приведена система управ-ня запасами розглядає тільки 2 параметри: розмір замовлення; інтервал часу між двома суміжними замовленнями. Ця модель ефективна при відносно невеликій вартості мат-лу та при умові постійного викор-ня запасу у вир-ві. Набагато складніше визначити точку замовлення при неритмічній поставці та нерівномірному їх викор-ні у вир-ві.