13

Тема 9 Організація діяльності та здійснення монетарної політики центральними банками зарубіжних країн

План

9.1. Європейський центральний банк, його статус

9.2. Організаційна структура ЄСЦБ

9.3. Грошово-кредитна політика Європейського центрального банку

9.4. Федеральна резервна система як центральний банк США: структура, статус, цілі діяльності

9.1. Створення наднаціональної банківської системи було невід’ємною частиною переходу до єдиної валюти Європи. У зв’язку із цим у рамках Європейської системи створений Європейський центральний банк (ЄЦБ) і діюча під його керівництвом Європейська система центральних банків (ЄСЦБ), у яку увійшли центральні банки усіх країн учасників Європейського валютного союзу.

До складу ЄС станом на 2012 рік входить 27 країн. Процес розширення ЄС триватиме і надалі. Найближчим часом до ЄС можуть приєднатися Хорватія, Республіка Македонія та Туреччина.

Механізм переходу Європейських країн на єдину валюту відбувався поступово протягом 12 років. Поетапне формування валютно-економічного союзу передбачала Маастрихтська угода про Європейський Союз, прийнята у 1992 р. у Маастрихті (Нідерланди) і набула чинності з листопада 1993 р.. Відповідно до цього ЄС вводили єдину європейську валюту поступово у три етапи:

• І (1990-1993 рр.) – проведення всіх підготовчих заходів;

• ІІ ( 1994- 31 грудня 1998 р.) – організаційний – створено Європейський центральний банк;

• ІІІ ( 1 січня 1999 – 1 липня 2002 р.) – введення євро у безготівковий оборот. З 1 січня 1999 р. почали фіксувати валютні курси євро до національних валют країн ЄС та ін. світових валют; почала здійснюватися єдина грошово-кредитна та валютна політики ЄС.

Запровадження готівкового євро – заключний етап створення єдиної грошової одиниці об’єднаної Європи для забезпечення її реальної валютної інтеграції. Велика Британія, Данія, Швеція на даний момент не входять до зони євро і користуються євро як іноземною валютою.

Європейський центральний банк – головний елемент Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), який як юридична особа виконує основні функції, радить національним державам та наддержавним органам щодо господарчої оцінки ухвали законів та інших правових норм Європейського Союзу, а також висловлює свою думку щодо грошової, цінової політики відповідним органам.

Діяльність ЄЦБ ґрунтується на засаді незалежних від національних держав та наддержавних органів ухвал, що передбачає передусім брак примусу в покриванні їхніх внутрішніх і зовнішніх боргів.

Розпочав роботу з 1 червня 1998 року. Центральна контора — у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Чинний голова — Маріо Драґі.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) був заснований в 1998 році Угоди 11 держав. Європейська система центральних банків складається з Європейського Центрального Банку та центральних банків країн-членів системи.

Європейська система центральних банків – це система до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена передусім для забезпечення стабільності цін. Розробляє і проводить узгоджену валютну політику країн учасниць та закордонні валютні операції, а також розрахункові операції в межах платіжного балансу, затверджує банкноти, надає відповідні консультації та ін. Створена згідно з умовами Маастрихтського договору.

ЄСЦБ — відносно незалежна, що виявляється передусім у неможливості примусу з боку урядів щодо покриття ними зовнішніх і внутрішніх боргів. Діяльність ЄСЦБ ґрунтується принципах саморегулювання (співвідношення попиту і пропозиції на валютні ресурси, дотримання вимог вільної конкуренції тощо) і державного та наддержавного регулювання економіки. Про результати своєї діяльності ЄСЦБ звітує перед Комісією ЄС, Радою ЄС та Європарламентом.

До завдань ЄЦБ входять:

• визначення і здійснення валютної та грошово-кредитної політики ЄС;

• здійснення міжнародних валютних операцій;

• зберігання офіційних валютних резервів країн-членів ЄС та управління ними;

• забезпечення нормального функціонування платіжної системи;

• консультативні функції;

• збір статистичної інформації.

ЄЦБ має виключне право надавати дозвіл на емісію банкнот у ЄС. Такі банкноти можуть емітувати ЄЦБ та національні центральні банки. У статуті проголошена незалежність ЄЦБ. ЄСЦБ керуються генеральними принципами, прийнятими ЄЦБ. ЄЦБ і ЄСЦБ забороняється надавати кредити органам влади ЄС і урядам країн-учасниць , а також купувати у них безпосередньо боргові зобов’язання.

ЄЦБ може займатись звичайними для центральних банків операціями: надання кредитів фінансовим інститутам, встановлювати норми резервів.

Частка кожного національного центрального банку у формуванні капіталу визначається ваговим коефіцієнтом:

• 50% частки населення відповідної держави-члена ЄС;

• 50% частка ВВП держави у ВВП спільноти.

Прибутки, отримані національними центральними банками під час виконання функції грошово-кредитної політики ЄЦБ, розподіляються кожного фінансового року.

9.2. Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) – система, до якої входять Європейський центральний банк (відповідає за рішення з питань монетарної політики Євросоюзу) та центральні банки країн ЄС (виконують рішення з питань монетарної політики, здійснюють емісію) і яка створена передусім для забезпечення стабільності цін.

Керівні органи ЄЦБ: Рада керуючих і Виконавче правління. Рада керуючих складається з членів Виконавчого правління і голів національних центральних банків країн зони євро ЄВС. Рада визначає основні орієнтири монетарної політики й інструменти її реалізації. Рішення стосовно монетарної політики приймаються простою більшістю голосів членів Ради. Кожен з них має один голос. При голосуванні вони повинні бути присутнім особисто. У разі рівності голосів, голос Президента - вирішальний.

Для прийняття рішень стосовно формування капіталу банку, офіційних золотовалютних резервів і деяких інших питань голоси голів національних центральних банків зважуються згідно з участю цих банків у формуванні статутного капіталу ЄЦБ. Рада керуючих є підзвітною Європейському парламенту і Раді міністрів країн-членів ЄС. Засідання проводяться не менше десяти разів протягом року.

Виконавче правління складається з президента банку, віце-президента і чотирьох інших членів, які обираються за загальною згодою урядів країн-членів на рівні Глав держав або урядів. Термін повноваження членів Правління становить 8 років і не підлягає подовженню. Виконавче правління здійснює реалізацію монетарної політики відповідно до рішень, прийнятих Радою керуючих, і розробляє директиви для національних центральних банків згідно з покладеними на нього повноваженнями. Членами Правління можуть бути лише громадяни держав-членів ЄС.

Правління відповідає за поточну роботу ЄЦБ. Правління діє відповідно до рішень Ради керуючих, направляючи інструкції національним центральним банкам. Правління покликане здійснювати грошово-кредитну політику згідно з настановами та рішеннями, які приймає Рада керуючих.

Для координації монетарної політики між країнами зони євро та іншими країнами ЄС (Велика Британія, Швеція, Данія, Греція) створена Загальна Рада. Вона складається з Президента ЄЦБ, віце-президента та голів національних центральних банків країн - учасниць ЄС.Інші члени Правління можуть брати участь у засіданнях Загальної Ради без права голосу.

Щорічно ЄЦБ направляє звіт про діяльність ЄСЦБ Європейському Парламенту, Комісії і Раді Міністрів.

Особиста незалежність Центрального банку передбачає створення умов для неухильного виконання його працівниками своїхобов'язків. На практиці це означає особливий порядок призначення та звільнення працівників (особливо керівного складу) і заборону займатися їм комерційною діяльністю.

Функціональна незалежність полягає у виконанні центральними банками своїх функцій самостійно без втручання будь-яких органів державної влади і зокрема уряду. Якщо політика уряду загрожує виконанню основного завдання центрального банку, він не повинен її підтримувати.

Фінансова незалежність центральних банків визначається достатністю власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання їх функцій, реалізації відповідних програм і забезпечення високого рівня заробітної плати працівників. До фінансової незалежності відносять право на перевірку банку незалежними аудиторами і право самостійно формувати власний кошторис. Слід зазначити, що ЄСЦБ діє відповідно до принципів відкритої ринкової економіки та вільної конкуренції, що сприяє ефективному розподілу ресурсів, стійкості державних фінансів і валюти, стабільності платіжного балансу.