- •1. Основні категорії соціальної педагогіки.
- •2. Предмет та завдання соціальної педагогіки.
- •3. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності.
- •4. Типологія сімей, особливості роботи соціального педагога з різними типами сімей.
- •1. Залежно від виконання матеріально-економічної функції:
- •2. Залежно від виконання житлово-побутової функції, за структурою сім'ї та особливостей проживання:
- •3. Залежно від виконання демографічної функції:
- •5. Залежно від виконання виховної функції:
- •5. Теоретичні знання, практичні вміння та особистісні якості соціального педагога.
- •6. Сутність поняття «виховання» та «соціальне виховання».
- •7. Етичний та професійний кодекс соціального педагога.
- •8. Методи соціально- педагогічіної діяльності.
- •9. Характеристика функцій діяльності соціально педагога.
- •10. Соціалізація як соціально-педагогічне явище.
- •11. Соціальна педагогіка як наука і навчальна дисципліна. Мета соціальної педагогіки.
- •12. Принципи соціально педагогічної діяльності.
- •13. Адиктивна поведінка дітей та молоді.
- •14. Делінквентна поведінка дітей та молоді. Передумови делінквентної поведінки.
- •15. Основні напрями державної молодіжної політики,
- •Соціально-педагогічний захист обдарованих дітей.
- •17. Девіація в підлітковому віці як соціально-педагогічна проблема
- •18. Місце і роль сім’ї в соціалізації особистості
- •20. Основні напрями роботи соп. Служб для сім’ї, дітей та молоді (сссдм)
- •21. Служба «Телефону довіри» як один з провідних напрямів діяльності служб для сім’ї, дітей та молоді
- •22. Об’єкти (клієнти) соціально-педагогічної роботи
- •23. Девіантна поведінка як форма соціальної дезадаптації
- •Психопатологічний тип девіантної поведінки дітей і молоді.
- •25. Соціальна підтримка дітей-сиріт та дітей, які залишились без батьківського піклування.
- •4.Відмінність педагогічних технологій від методики викладання окремих предметів.
- •5. Сутність сучасних педагогічних технологій.
- •6.Характеристика особистісно орієнтованих педагогічних технологій у підготовці фахівців біології.
- •8. Сутність поняття «педагогічні технології»
- •9. Кредитно-модульна система як сучасна технологія навчання.
- •10.Характеристика нових інформаційних технологій навчання
- •11.Дистанційна освіта,характеристика дистанційних технологій навчання.
- •13. Сутність технології саморозвитку м. Монтессорі
- •15. Місце педагогічних технологій в структурі педагогічної системи
- •16. Сутність технологічного підходу в освіті
- •17. Концептуальні положення систем розвивального навчання л. Виготського, л. Занкова, в. Давидова, д. Ельконіна.
- •18. Пріоритетні напрями вдосконалення навчально-виховного процесу у середній школі із застосуванням сучасних педагогічних технологій.
- •19. Сутність технологій колективного виховання за і. П. Івановим.
- •20. 1Нноваційні педагогічні технології та їх використання у практиці
- •21. Особистісний підхід у педагогіці: історія виникнення і впровадження
- •22. Особистісно орієнтовані технології
- •23. Технологія групової навчальної діяльності школярів
- •24. Технологія розвивального навчання: мета і завдання
- •25. Концептуалььні положення систем розвивального навчання л. Виготського, л. Занкова, в. Давидова, д. Ельконіна
- •26. Технологія формування творчої особистості, її завдання
- •27. Проектна технологія
- •28. Технологія навчання як дослідження
- •29. Індивідуальність учителя та педагогічні технології
- •30. Колективне творче виховання як технологія
9. Характеристика функцій діяльності соціально педагога.
Конкретизація діяльності соціального педагога виходить із його функцій:
1. Дослідницька функція передбачає вивчення соціальним педагогом особливостей групи, прошарку, особи, а також ступінь і направленість впливу на них макросередовища з тим, щоб визначити «соціальну ситуацію» .
2. Прогностична - функцію реалізують шляхом передбачення розвитку подій, процесів, що відбуваються у сім'ї, групі людей, суспільстві та вироблення певних моделей соціальної поведінки.
3. Запобіжно-профілактична /або соціально-терапевтична/ функція дозволяє передбачити, привести у дію соціально-правові, юридичні, психологічні, соціально-медичні, педагогічні заходи, попередження та подолання негативних явищ, організацію відповідної допомоги особам, які її потребують, забезпечити захист прав сім'ї, жінок, підлітків, дітей, молоді та підтримку груп ризику.
4. Правозахисна - функція полягає в знанні та вмінні використовувати законі правові акти, які спрямовані на надання допомоги і підтримки дітей та підлітків, їх захист.
5. Власне педагогічна - функція передбачає виявлення інтересів та потреб дітей у різних видах діяльності /культурної, спортивно-оздоровчої, технічної / художньої творчості тощо/ і залучення до роботи з ними різних установ, організацій, громадських, творчих та інших спілок, спеціалістів.
6. Психологічна - функція передбачає консультування та корекцію міжособистсних стосунків, допомогу у соціальній реабілітації всім, хто її потребує, сприяння соціальній адаптації особистості.
7. Соціально-медична - функція спрямована на організацію роботи з профілактики здоров'я, на оволодіння першою медичною допомогою, культурою харчування, санітарно-гігієнічними нормами, основами трудотерапії, сприяння формуванню здорового способу життя.
8. Соціально-побутова - функцію реалізують шляхом надання необхідної допомоги підтримки різним категоріям дитячого населення /особливо дітям-інвалідам, різним типам сімей та ін./.
9. Комунікативна - функція передбачає встановлення контактів з особами, які потребують тієї чи іншої допомоги, підтримки, організації обміну інформацією, сприяння включенню різних інститутів суспільства в діяльність соціальних служб, допомоги у сприйнятті й розумінні іншої людини.
10. Посередницька - функція передбачає встановлення взаємозв'язку та спільної діяльності багатьох громадських, соціальних, державних структур для вирішення проблем дітей та підлітків, а також соціальних груп ризику.
11. Морально-гуманістична - функція соціальної роботи як своєрідна концентрація всіх інших функцій/ надає соціальній роботі високий гуманістичний сенс і гуманістичну спрямованість, створює умови для гідного існування людини, групи.
10. Соціалізація як соціально-педагогічне явище.
Поняття соціалізація є базовою категорією соціальної педагогіки. Соціалізація — це процес послідовного входження індивіда в соціальне середовище, що супроводжується засвоєнням та відтворенням культури суспільства, внаслідок в наслідок взаємодії людини з стихійними та цілеспрямовано створеними умовами її життя на всіх вікових етапах. Соціалізація відбувається у взаємодії дітей та молоді з величезною кількістю різних умов, що більш чи менш активно впливають на їх розвиток. Ці умови називають факторами соціалізації. Серед них виокремлюють мегафактири (космос, планета, світ), макрофактори (країна, етнос, суспільство, держава), мезофактори (місто, ЗМІ, субкультури), мікрофактори (сімя, групи однолітків, мікросоціум).
Основними психолого-соціальними механізмами соціалізації є:
Імпринтинг – фіксування людиною на рецепторному та підсвідомому рівні особливостей об’єктів, що впливають на неї. Наслідування – копіювання певних зразків діяльності у поведінці. Ідентифікація – ототожнення людиною себе з іншою людиною, групою, спільнотою. Рефлексія – оцінка особистістю різних проявів свого я. Інтеріорізація – перенос суспільних уявлень у свідомість окремої людини. Екстеріорізація – процес переходу від внутрішньої, психічної діяльності до зовнішньої, практичної.
Розрізняють кілька видів соціалізації (стихійна і відносно керована). Стихійна соціалізація людини відбувається внаслідок впливу на особистість об’єктивних обставин життя суспільства. Відносно соціально керована соціалізація (виховання) – створення суспільством умов для розвитку потенційних можливостей особистості в різних державних та громадських організаціях.