
- •1. Основні категорії соціальної педагогіки.
- •2. Предмет та завдання соціальної педагогіки.
- •3. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності.
- •4. Типологія сімей, особливості роботи соціального педагога з різними типами сімей.
- •1. Залежно від виконання матеріально-економічної функції:
- •2. Залежно від виконання житлово-побутової функції, за структурою сім'ї та особливостей проживання:
- •3. Залежно від виконання демографічної функції:
- •5. Залежно від виконання виховної функції:
- •5. Теоретичні знання, практичні вміння та особистісні якості соціального педагога.
- •6. Сутність поняття «виховання» та «соціальне виховання».
- •7. Етичний та професійний кодекс соціального педагога.
- •8. Методи соціально- педагогічіної діяльності.
- •9. Характеристика функцій діяльності соціально педагога.
- •10. Соціалізація як соціально-педагогічне явище.
- •11. Соціальна педагогіка як наука і навчальна дисципліна. Мета соціальної педагогіки.
- •12. Принципи соціально педагогічної діяльності.
- •13. Адиктивна поведінка дітей та молоді.
- •14. Делінквентна поведінка дітей та молоді. Передумови делінквентної поведінки.
- •15. Основні напрями державної молодіжної політики,
- •Соціально-педагогічний захист обдарованих дітей.
- •17. Девіація в підлітковому віці як соціально-педагогічна проблема
- •18. Місце і роль сім’ї в соціалізації особистості
- •20. Основні напрями роботи соп. Служб для сім’ї, дітей та молоді (сссдм)
- •21. Служба «Телефону довіри» як один з провідних напрямів діяльності служб для сім’ї, дітей та молоді
- •22. Об’єкти (клієнти) соціально-педагогічної роботи
- •23. Девіантна поведінка як форма соціальної дезадаптації
- •Психопатологічний тип девіантної поведінки дітей і молоді.
- •25. Соціальна підтримка дітей-сиріт та дітей, які залишились без батьківського піклування.
- •4.Відмінність педагогічних технологій від методики викладання окремих предметів.
- •5. Сутність сучасних педагогічних технологій.
- •6.Характеристика особистісно орієнтованих педагогічних технологій у підготовці фахівців біології.
- •8. Сутність поняття «педагогічні технології»
- •9. Кредитно-модульна система як сучасна технологія навчання.
- •10.Характеристика нових інформаційних технологій навчання
- •11.Дистанційна освіта,характеристика дистанційних технологій навчання.
- •13. Сутність технології саморозвитку м. Монтессорі
- •15. Місце педагогічних технологій в структурі педагогічної системи
- •16. Сутність технологічного підходу в освіті
- •17. Концептуальні положення систем розвивального навчання л. Виготського, л. Занкова, в. Давидова, д. Ельконіна.
- •18. Пріоритетні напрями вдосконалення навчально-виховного процесу у середній школі із застосуванням сучасних педагогічних технологій.
- •19. Сутність технологій колективного виховання за і. П. Івановим.
- •20. 1Нноваційні педагогічні технології та їх використання у практиці
- •21. Особистісний підхід у педагогіці: історія виникнення і впровадження
- •22. Особистісно орієнтовані технології
- •23. Технологія групової навчальної діяльності школярів
- •24. Технологія розвивального навчання: мета і завдання
- •25. Концептуалььні положення систем розвивального навчання л. Виготського, л. Занкова, в. Давидова, д. Ельконіна
- •26. Технологія формування творчої особистості, її завдання
- •27. Проектна технологія
- •28. Технологія навчання як дослідження
- •29. Індивідуальність учителя та педагогічні технології
- •30. Колективне творче виховання як технологія
7. Етичний та професійний кодекс соціального педагога.
Реалізація змісту соціально-педагогічної діяльності залежить від професійної компетентності соціального педагога. Однак, враховуючи те, що об’єктом діяльності спеціаліста є діти та молодь, які потребують допомоги, до нього висуваються високі етичні вимоги.
І. Етичні обов’язки соціального педагога стосовно клієнтів.
1. Права і прерогативи, першорядність інтересів клієнтів.
Соціальний педагог має докласти максимум зусиль, щоб виховати і розвинути самостійність клієнта. Його основними обов’язками стосовно клієнта є:
а) не використовувати відносини з клієнтом у власних інтересах;
б) не практикувати, сприяти або брати участь у будь-яких формах дискримінації, що основується на національності, сексуальних орієнтаціях, вікові, розумових або фізичних вадах чи яких-небудь перевагах, привілеях, персональних характеристиках; навпаки, його метою є всіма доступними засобами боротися з такою дискримінацією;г) не вступати в сексуальні стосунки з клієнтами ні за яких обставин;д) інформувати клієнтів про ризик, права та можливості, обов’язки, пов’язані для них із соціальною службою;е) враховувати поради і консультації колег та наставників у випадку, коли вони служать інтересам справи;є) завершити роботу з клієнтом і професійні відносини з ним, коли такі не є більше необхідними і не служать інтересам цієї людини або сім’ї;ж) у випадку, якщо іншу особу офіційно призначено виступити на захист клієнта, мати справу з цією особою виключно в інтересах клієнта;и) забезпечувати активну суб’єктну позицію самого клієнта, не припускати приниження гідності особистості клієнта формами благодійної допомоги, яка йому надається.
2. Конфіденційність і збереження таємниці.
Співробітник соціальної служби повинен поважати таємниці клієнта і не розповсюджувати інформацію, яка стала відомою під час професійної соціальної допомоги. Він повинен:
а) використовувати конфіденційну інформацію, отриману ним від клієнта, тільки у випадку професійної необхідності;б) повністю інформувати клієнтів про межі конфіденційності в даному випадку, а також про цілі, для яких ця інформація може використовуватися;в) в разі необхідності забезпечувати клієнтів будь-якими офіційними записами, що їх стосуються;г) забезпечуючи клієнта необхідними записами, дотримуватися конфіденційності іншої інформації, що зберігається у записах;д) отримати свідому згоду клієнта, перш ніж друкувати, робити магнітофонний запис або дозволити будь-якій третій інстанції спостерігати за його роботою.
3. Гонорари.
Співробітник соціальної служби повинен впевнитися, що встановлені гонорари за різноманітні види соціальної допомоги справедливі, розумні, тактовні та відповідають виду здійсненої соціальної допомоги і здатності клієнта платити.Соціальний педагог не повинен приймати цінних подарунків за виконану роботу.
ІІ. Етичні норми соціального педагога стосовно своїх колег.
1. Повага, чесність, ввічливість.
а) ставитися до колег на основі професійних інтересів та переконань;
б) поважати довіру колег під час професійних взаємовідносин та взаємодії;
в) створювати та підтримувати ситуації, що полегшують колегам етичні професійно компетентні дії;
г) під час роботи з клієнтом детально і чесно надавати відомості про кваліфікацію, точку зору, творчі знахідки колег, використовувати відповідні канали для оцінки методів роботи колег;
д) заміщуючи колегу, діяти в інтересах репутації того, кого він заміщує;
е) не використовувати конфлікт між колегою і керівництвом у своїх інтересах та для зміцнення своєї професійної позиції;
ж) поважати колег, не пов’язаних безпосередньо зі сферою його роботи;
з) виконуючи обов’язки експерта, керівника, наставника стосовно колег, доброзичливо, спокійно і докладно доводити до їх відома умови спільної роботи і взаємовідносин;
и) відповідаючи за оцінку дій інших педагогів, студентів, знайомити їх з цією оцінкою.
2. Стосунки з клієнтами колег.
Співробітник соціальної служби повинен поводитися з клієнтами своїх колег з увагою, вести їх справи з повною професійною віддачею: а) не брати на себе професійну відповідальність за клієнтів колеги без відповідного погодження з останнім; б) обслуговуючи клієнтів колег під час їхньої відсутності, працювати з ними так само уважно, як і з "власними".
ІІІ. Етичні обов’язки соціального педагога стосовно керівної організації або керівника.
Співробітник соціальної служби повинен суворо дотримуватися своїх обов’язків, встановлених керівною організацією: а) працювати над вдосконаленням, коректуванням політики своєї організа-ції, підвищенням ефективності та дієвості її служб; б) використовувати ресурси керівної організації дуже уважно і тільки за такими потребами, для яких ці ресурси розраховані.
ІV. Етичні обов’язки соціального педагога перед своєю професією.
1. Захист чистоти, недоторканості професії.
Соціальний педагог повинен підтримувати і підвищувати значущість, етику, знання та цілі своєї професії: а) захищати і підсилювати чистоту своєї професії, бути відповідальним і активним в дискусіях з удосконалення професії; б) вживати заходів за допомогою відповідних каналів проти неетичної поведінки будь-кого зі своїх колег; в) попереджувати некваліфіковану та заборонену практику соціальної роботи; г) не припускати під час реклами своєї компетентності, кваліфікації тих послуг та результатів, яких не може бути досягнуто.
2. Робота в мікрорайоні.
Соціальний педагог повинен всіляко допомагати людям, інформуючи і роблячи соціальні служби доступними для населення мікрорайону: вкладати свій час, професійний досвід та знання в діяльність, яка сприяє шанобливому ставленню до корисності, чистоти і компетентності у своїй професії.
3. Розвиток знань.
Соціальний педагог повинен нести повну відповідальність за розвиток і повне використання своїх професійних знань:
а) спиратися у своїй практичній діяльності на професійні знання;
б) критично їх аналізувати та оцінювати, цікавитися новими знаннями, що стосуються його професії;
в) робити свої внески у розвиток знань з галузі системи служб соціальної допомоги населенню, ділитися досвідом, знаннями.
V. Етичні обов’язки соціального педагога перед суспільством.
Співробітник соціальної служби повинен сприяти розвитку суспільства:
а) діяти таким чином, щоб виключити несправедливість стосовно будь-якої людини чи групи на основі національного походження, політичних чи релігійних переконань, сексуальних орієнтацій, віку, шлюбного статусу, психічних або фізичних вад, а також виключити переваги та привілеї для окремих категорій населення; б) розширювати особистісні можливості усіх людей, різних сімей, з особливою увагою ставлячись до неповноцінних груп та осіб; в) створювати умови для підтримки поваги до різноманітних культур, які складають суспільство;г) сприяти створенню відповідних служб у разі виникнення необхідності в суспільстві; д) наполягати на змінах у політиці і законодавстві з метою покращення соціальних умов життя та підтримки соціальної справедливості;е) підтримувати участь громадськості у формуванні соціальної політики і розвитку активної діяльності усіх соціальних інститутів.