
- •1.Предмет і завдання курсу «Культорологія»
- •2. Етимологія слова і поняття культура «культура».Їх розвиток.Концепції культури
- •3.Функції культури
- •4.Поняття світової, ноціональної, етнічної культури,їх взаємозвязок
- •5.Поняття «культура».Структура, складові частинита форми існування культури.
- •6.Класифікація (типологія) культури.Культурний регіон
- •7.Особливості первісної культури
- •8.Релігія та основні форми в первісному суспільстві.Ритуал та його функції
- •9.Походження мистецтва та його основні функції в первісному суспільстві
- •10.Давньогрецька культура та її характерні риси.Самобутність Давньоримської культури
- •11.Релігія античності. Зародження християнства.
- •12.Архітектура і мистецтво античності
- •13.Театр, свята, видовища античності
- •14.Характерні риси Середньовічної культури Західної Європи та Візантії
- •15.Християнська теологія та церква їх роль в Середньовічній культурі Західної Європи та Візантії
- •16.Мистецтво і архітектура Середньовічної Західної Європи та Візанті
- •17. Передумови виникнення культури Відродження та її характерні риси.
- •18.Гуманізм Відродження його особливості, прояви у літературі і мистецтві.
- •19.Періодизація культури Відродження та її досягнення в мистецтві.
- •20. Бароко як провідна течія в культурному житті 17ст.
- •21. Передумови і витоки культури Європейського Просвітництва. Характерні риси культири.
- •22. Основні художні стилі та напрямки культури європейського Просвітництва.
- •23. Характерні риси Європейської культури XIX ст.
- •24. Характерні риси культури XX ст.
- •25. Розвиток літератури України в княжу добу. Найдавніші літературні пам’ятки.
- •26. Прадавня культура східних слов»ян та її вплив на розвиток культури Княжої доби.
- •27. Писемність на Русі. Розвиток освіти та знань в княжу добу. Початок книгодрукування в Україні.
- •28. Розвиток мистецтва та архітектури в княжу добу та литовсько-польський період.
- •29.Реформаційний рух в Україні, його особливості.
- •30. Розвиток освіти та науки в козацьку добу.
- •31.Початок масового книгодрукування в козацьку добу.
- •32.Розвиток літератури в козацьку добу.
- •33.Розвиток архітектури в козацьку добу.
- •34.Розвиток мистецтва,музики,театру в козацьку добу.
- •35.Розвиток музичного мистецтва в19ст
- •36.Розвиток культури в роки національно-демократичної революціїї та боротьби за збереження державності в 1917-1921рр
- •37.Становлення української літературної мови та нової літератури в 19 ст.
- •38.Становлення освіти на науки в Україні в 19ст.
- •39.Становище в образотворчому мистецтві в Україні в 19ст.
- •40.Розвиток архітектури і театру в Україні в 19ст.
- •41.Розвиток української радянської культури в 1920-х р.
- •42.Українська радянська культура в 1930-х р.
- •43.Культурні процеси в західноукраїнських землях в 1920-30-хх р.Р.
- •44.Становище української культури в роки сталінізму
- •45.Розвиток української культури в роки десталінізму
- •46.Українська культура в період кризи тоталітарної системи
- •47.Роль діячів культури у становленні Української незалежної держави
- •48.Становище в освіті та науці в українській незалежній державі
- •49.Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:кіномистецтва,літератури,театру.
- •50. Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:архітектури та скульптури, худ. Творчості.
- •51. Моральні цінності в сучасному світі
- •52. Предмет, завдання і функції етики.
- •53. Категорії етики.
- •54. Первісні форми регулювання людської поведінки.
- •55. Мораль як поза інституційна форма нормативної регуляції людської поведінки.
- •56. Мораль і право,мораль і політика,мораль і звичай.
- •57Поняття,структура моральної свідомості. Моральні норми й принципи
- •58Моральні мотиви й ціннісні орієнтації.
- •59Добро - провідна ідея моральної свідомості
- •60Основні категорії моральної свідомості:добро і зло,їх взаємовідношення.
- •61.Основні категорії моральної свідомості: сенс життя і ставлення до смерті.
- •62.Дія і свобода людини.
- •63.Вчинок як основа моральної діяльності.
- •64.Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності.
- •65.Мотив і результат дії
- •66.Моральні відносини.
- •67.Розкаяння.
- •68.Поняття моральної самосвідомості.
- •69.Совість- головна складова моральної самосвідомості людини.
- •70. Чесність і гідність.
- •71. Поняття сорому
- •72.Спілкування як царина людської моральності
- •73. Моральні передумови спілкування:повага, співчуття, любов
- •74. Культура спілкування й етикет
- •75. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •76. Предмет естетики:проблема термінології,та становлення проблематики естетики.Завдання естетики
- •77. Естетика як самостійна наука
- •78. Естетиче освоєння світу:естетика діяльості, естетика мистецтва,практична естетика, технічна естетика
- •79. Естетична діяльність та її форми
- •80. Естетична свідомість, та її структура:естетичне почуття , естетичний смак і естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії
- •81. Категорія "естетиче"
- •82. Категорія "гармонія" і "міра"
- •83. Категорія «прекрасне і потворне»
- •84. Категорія "піднесене", "героїчне", "низьке"
- •85. Категорія "трагічне" і "комічне"
- •86. Естетичні поняття та їх взаємодія з категоріями
- •87. Зміст і форма в мистецтві
- •88. Мистецтво як соціальне явище
- •89. Сутність мистецтва
- •90. Поліфукціональність мистецтва
- •91. Види мистецтва.
- •92. Мистецтво в структурі людської життєдіяльності.
- •93. Художній образ – форма художнього мислення. Його генезис та природа.
- •94. Художня реальність та художній метод.
- •95.Принцип антиномічності побудови та аналізу художнього образу. Художня умовність.
- •96. Асоціативні порівняння.Метафора.Символ.Алегорія.
- •97,98 Закони динаміки художнього процесу. Етапи художнього процесу та його типологія.
- •99. Естетика – філософія естетичної та художньої діяльності.
- •100.Гуманізм — вища мета і сенс естетики і мистецтва.
96. Асоціативні порівняння.Метафора.Символ.Алегорія.
Метафора– один з найпоширеніших тропів і засобів творення художньо-образної мови. У метафорі пряме тлумачення речей і явищ, вживання слів у їх автологічному значенні повинні бути замінені переносним. Порівнюється предмет з якимось іншим з урахуванням ознак, що допомагають знайти спільну основу. Метафора, несучи в собі фізичний контекст пояснення явищ, побудована на тотожностях сторін та їхній несхожості. Особливого значення набуває метафора на початку задуму твору. Вона може послужити своєрідним образом в мініатюрі і ключем до інакомовлення.
Символ – не сам по собі образ, а шлях (засіб), завдяки якому досягається образно-метафоричне мислення. Важко було б уявити собі присутність у мистецтві символу, ознак символічного інакомовлення, зближення явищ між собою, якби людина за своїми антропологічними й соціальними задатками не володіла асоціативною уявою, здатністю означати одне явище через інше і що особливо важливо – умінням побачити у предметній символіці безмежно широкий спектр смислових, духовно-почуттєвих і ціннісних відтінків. Символ як прикмета передбачуваної ним значущості сам стає цінністю.
Алегорія (іносказання) становить також один із засобів художньої виразності в образотворенні. Вона супроводжує розвиток мистецтва протягом багатьох віків, з того моменту, коли уявлення про неоднозначність зображуваного входило шляхом перенесення смислу з одного предмета чи явища на інший. Перша ознака алегоризму в мистецтві полягає в тому, що у ньому поєднано два плани – абстраговане поняття, ідея та конкретний предмет в його однозначності, своєрідній емблемності. В алегорії поняття залишається таким, що має тенденцію до абстрактного самоствердження, але воно може читатися в нашій свідомості через зовнішнє конкретне одухотворення чи «опредметнення».
97,98 Закони динаміки художнього процесу. Етапи художнього процесу та його типологія.
Мистецтво – це система, що розвивається. Дослідження стилів та методів в мистецтві є актуальним і на сьогоднішній день, так як розвиток художнього процесу соціально обумовлений і має внутрішні закономірності. Взаємодія зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (художні традиції, художній розумовий матеріал) чинників формує художній процес.Найважливіша категорія естетики, що допомагає зрозуміти художній процес, його історичні етапи і ланки, що узагальнено описує його – художній напрям.
Напрям - корінна категорія теорії і історії художнього процесу. Він проявляє себе через сукупність творів, в яких здійснені певні принципи творчості, і через програмні теоретичні маніфесту, проголошуючі ці принципи. Напрям - одна з центральних проблем естетики, точка сходження теорії і історії художнього процесу. Напрям утілює в собі типологічні спільності, об'єднуючі багатоманітні художні твори.
У напрямі виявляють себе світоглядно-естетичні особливості художнього процесу. Напрям - концепція миру і особи, стійка для групи художників, діяльність котрих протікає в рамках цілого історичного періоду.