
- •1.Предмет і завдання курсу «Культорологія»
- •2. Етимологія слова і поняття культура «культура».Їх розвиток.Концепції культури
- •3.Функції культури
- •4.Поняття світової, ноціональної, етнічної культури,їх взаємозвязок
- •5.Поняття «культура».Структура, складові частинита форми існування культури.
- •6.Класифікація (типологія) культури.Культурний регіон
- •7.Особливості первісної культури
- •8.Релігія та основні форми в первісному суспільстві.Ритуал та його функції
- •9.Походження мистецтва та його основні функції в первісному суспільстві
- •10.Давньогрецька культура та її характерні риси.Самобутність Давньоримської культури
- •11.Релігія античності. Зародження християнства.
- •12.Архітектура і мистецтво античності
- •13.Театр, свята, видовища античності
- •14.Характерні риси Середньовічної культури Західної Європи та Візантії
- •15.Християнська теологія та церква їх роль в Середньовічній культурі Західної Європи та Візантії
- •16.Мистецтво і архітектура Середньовічної Західної Європи та Візанті
- •17. Передумови виникнення культури Відродження та її характерні риси.
- •18.Гуманізм Відродження його особливості, прояви у літературі і мистецтві.
- •19.Періодизація культури Відродження та її досягнення в мистецтві.
- •20. Бароко як провідна течія в культурному житті 17ст.
- •21. Передумови і витоки культури Європейського Просвітництва. Характерні риси культири.
- •22. Основні художні стилі та напрямки культури європейського Просвітництва.
- •23. Характерні риси Європейської культури XIX ст.
- •24. Характерні риси культури XX ст.
- •25. Розвиток літератури України в княжу добу. Найдавніші літературні пам’ятки.
- •26. Прадавня культура східних слов»ян та її вплив на розвиток культури Княжої доби.
- •27. Писемність на Русі. Розвиток освіти та знань в княжу добу. Початок книгодрукування в Україні.
- •28. Розвиток мистецтва та архітектури в княжу добу та литовсько-польський період.
- •29.Реформаційний рух в Україні, його особливості.
- •30. Розвиток освіти та науки в козацьку добу.
- •31.Початок масового книгодрукування в козацьку добу.
- •32.Розвиток літератури в козацьку добу.
- •33.Розвиток архітектури в козацьку добу.
- •34.Розвиток мистецтва,музики,театру в козацьку добу.
- •35.Розвиток музичного мистецтва в19ст
- •36.Розвиток культури в роки національно-демократичної революціїї та боротьби за збереження державності в 1917-1921рр
- •37.Становлення української літературної мови та нової літератури в 19 ст.
- •38.Становлення освіти на науки в Україні в 19ст.
- •39.Становище в образотворчому мистецтві в Україні в 19ст.
- •40.Розвиток архітектури і театру в Україні в 19ст.
- •41.Розвиток української радянської культури в 1920-х р.
- •42.Українська радянська культура в 1930-х р.
- •43.Культурні процеси в західноукраїнських землях в 1920-30-хх р.Р.
- •44.Становище української культури в роки сталінізму
- •45.Розвиток української культури в роки десталінізму
- •46.Українська культура в період кризи тоталітарної системи
- •47.Роль діячів культури у становленні Української незалежної держави
- •48.Становище в освіті та науці в українській незалежній державі
- •49.Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:кіномистецтва,літератури,театру.
- •50. Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:архітектури та скульптури, худ. Творчості.
- •51. Моральні цінності в сучасному світі
- •52. Предмет, завдання і функції етики.
- •53. Категорії етики.
- •54. Первісні форми регулювання людської поведінки.
- •55. Мораль як поза інституційна форма нормативної регуляції людської поведінки.
- •56. Мораль і право,мораль і політика,мораль і звичай.
- •57Поняття,структура моральної свідомості. Моральні норми й принципи
- •58Моральні мотиви й ціннісні орієнтації.
- •59Добро - провідна ідея моральної свідомості
- •60Основні категорії моральної свідомості:добро і зло,їх взаємовідношення.
- •61.Основні категорії моральної свідомості: сенс життя і ставлення до смерті.
- •62.Дія і свобода людини.
- •63.Вчинок як основа моральної діяльності.
- •64.Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності.
- •65.Мотив і результат дії
- •66.Моральні відносини.
- •67.Розкаяння.
- •68.Поняття моральної самосвідомості.
- •69.Совість- головна складова моральної самосвідомості людини.
- •70. Чесність і гідність.
- •71. Поняття сорому
- •72.Спілкування як царина людської моральності
- •73. Моральні передумови спілкування:повага, співчуття, любов
- •74. Культура спілкування й етикет
- •75. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •76. Предмет естетики:проблема термінології,та становлення проблематики естетики.Завдання естетики
- •77. Естетика як самостійна наука
- •78. Естетиче освоєння світу:естетика діяльості, естетика мистецтва,практична естетика, технічна естетика
- •79. Естетична діяльність та її форми
- •80. Естетична свідомість, та її структура:естетичне почуття , естетичний смак і естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії
- •81. Категорія "естетиче"
- •82. Категорія "гармонія" і "міра"
- •83. Категорія «прекрасне і потворне»
- •84. Категорія "піднесене", "героїчне", "низьке"
- •85. Категорія "трагічне" і "комічне"
- •86. Естетичні поняття та їх взаємодія з категоріями
- •87. Зміст і форма в мистецтві
- •88. Мистецтво як соціальне явище
- •89. Сутність мистецтва
- •90. Поліфукціональність мистецтва
- •91. Види мистецтва.
- •92. Мистецтво в структурі людської життєдіяльності.
- •93. Художній образ – форма художнього мислення. Його генезис та природа.
- •94. Художня реальність та художній метод.
- •95.Принцип антиномічності побудови та аналізу художнього образу. Художня умовність.
- •96. Асоціативні порівняння.Метафора.Символ.Алегорія.
- •97,98 Закони динаміки художнього процесу. Етапи художнього процесу та його типологія.
- •99. Естетика – філософія естетичної та художньої діяльності.
- •100.Гуманізм — вища мета і сенс естетики і мистецтва.
5.Поняття «культура».Структура, складові частинита форми існування культури.
Слово “культура” - латинського походження, яке буквально означало обробку, догляд, поліпшення, обробіток. У класичній давнині воно вперше було зафіксоване в праці Марка Порція Катона присвяченій турботам землевласника, який обробляв землю з використанням рабської праці.
Саме слово "культура" латинського походження і означає "обробіток", "догляд".
Вперше це поняття вжив видатний римський мислитель, оратор і державний діяч Цицерон. У культурі він вбачав, з одного боку, діяльність по перетворенню природи на благо людини, а з іншого - засіб удосконалення духовних сил людини, її розуму.
Пізніше слово "культура" все частіше починає вживатися як синонім освіченості, вихованості людини, і в цьо¬му розумінні воно увійшло по суті у всі європейські мови. У середні віки поняття "культура" асоціюється з міським укладом життя, а пізніше, в епоху Відродження, з досконалістю людини. Нарешті, у XVII ст. слово "культура" набуває самостійного наукового значення.
Німецький філософ XVII ст. Й.Рейдер відстоював ідею історичного прогресу людства, пов'язуючи його з розвитком культур. Він підкреслював, що творення і засвоєння набутої людством культури є необхідною умовою становлення людини, її "другим народженням".
Структура культури являє собою цілий макросвіт. Вона охоплює освіту, науку, мистецтво, літературу, міфологію, мораль, політику, право, релігію. При цьому всі її елементи взаємодіють між собою, утворюючи єдину систему такого складного явища, як культура.
2. Морфологія (структура) культури.
Соціальна культура:
1. Господарська культура
2. Правова культура
3. Політична культура
Культура пізнання світу:
1. Наукова культура
2. Релігійна культура
3. Художня культура
Культура комунікацій:
1. Культура ЗМІ(засобів масової інформації)
2. Інформаційна культура
3. Культура освіти
Культура існує в таких формах:
• зовнішня форма- у вигляді предметів;
• внутрішня форма- більш важлива- це зміст культури;
• предметна- це наслідок діяльності людей, певна система матеріальних і духовних цінностей: засоби і знаряддя праці;
• особиста форма- це люди як субєкти діяльності,носії, творці певних культурних цінностей;
6.Класифікація (типологія) культури.Культурний регіон
Типологія розвитку всієї культури має 2 види:
а)часовий, він включає всі форми культури, які розвиваються за хронологією
б)культурно-історичний тип включаю всі зональні, регіональні, національні форми культур, які розміщені на певній конкретній території і перебувають в одному часовому вимірі.
Поняттям "культурний регіон" означається своєрідна єдність духовних характеристик певних народів, що виявляє себе у схожості традицій, стійкості культурних зв'язків, близькості релігійно-філософських, етичних, естетичних світоглядних принципів. Як правило, виділяють такі культурні регіони: індійський, європейський, латиноамериканський, далекосхідний, арабо-мусульманський, тропічноафриканський.
7.Особливості первісної культури
Первісне суспільство в своєму історичному розвитку охоплює величезний період – від появи людини до виникнення перших цивілізацій.
Для першого періоду первіснообщинного ладу є характерними “поступове виділення людини з тваринного світу, привласнення готових продуктів природи, створення найпростіших знарядь праці, здобування вогню та виникнення зачатків суспільних відносин”. Першою формою суспільних відносин було первісне людське стадо, в межах якого відбувалося становлення суспільної людини.
Другий період – родовий лад, або варварство, був часом повного утвердження системи виробничих відносин первісного суспільства. За родового ладу основним осередком суспільства був рід, що об’єднував групу людей, зв’язаних спорідненням. У цей період виникає скотарство і землеробство.
Первісна людина думала про свій рід, як про щось ціле, сама вона складала лише частину цього цілого і зовсім не головну частину, якою нікчемною вона була перед лицем грізної природи, якої перстала частиною роду.
Поняття про добро і зло виробилось не на основі того, що є добро і зло для окремої людини, а на тому, що є добро і зло для всього роду. Наприклад, принесення людських жертв для умилоствлення грізних сил природи – вулкану, морю, землетрусу.В житті людини з самих ранніх часів виробилось два види відносин: в середені самого роду та з сусідніми родами, і тут утворився грунт для зіткнень та війн. Робились спроби впорядкувати взаємні відносини двох сусідніх родів. Заходячи в хижу, обов'язково зброю треба залишати при вході і навіть у випадку війни між родами обов'язково треба додержуватися деяких правил вдіносно колодязів і стежок по яким жінки ходять по воду.Спочатку рід складався з однієї сім’ї, потім з’являються сім’ї, причому жінки повинні були братися з другого роду.Велике переселення народів і постійні набіги сусідніх племен і народів привели до виділення воїнів.