- •1.Предмет і завдання курсу «Культорологія»
- •2. Етимологія слова і поняття культура «культура».Їх розвиток.Концепції культури
- •3.Функції культури
- •4.Поняття світової, ноціональної, етнічної культури,їх взаємозвязок
- •5.Поняття «культура».Структура, складові частинита форми існування культури.
- •6.Класифікація (типологія) культури.Культурний регіон
- •7.Особливості первісної культури
- •8.Релігія та основні форми в первісному суспільстві.Ритуал та його функції
- •9.Походження мистецтва та його основні функції в первісному суспільстві
- •10.Давньогрецька культура та її характерні риси.Самобутність Давньоримської культури
- •11.Релігія античності. Зародження християнства.
- •12.Архітектура і мистецтво античності
- •13.Театр, свята, видовища античності
- •14.Характерні риси Середньовічної культури Західної Європи та Візантії
- •15.Християнська теологія та церква їх роль в Середньовічній культурі Західної Європи та Візантії
- •16.Мистецтво і архітектура Середньовічної Західної Європи та Візанті
- •17. Передумови виникнення культури Відродження та її характерні риси.
- •18.Гуманізм Відродження його особливості, прояви у літературі і мистецтві.
- •19.Періодизація культури Відродження та її досягнення в мистецтві.
- •20. Бароко як провідна течія в культурному житті 17ст.
- •21. Передумови і витоки культури Європейського Просвітництва. Характерні риси культири.
- •22. Основні художні стилі та напрямки культури європейського Просвітництва.
- •23. Характерні риси Європейської культури XIX ст.
- •24. Характерні риси культури XX ст.
- •25. Розвиток літератури України в княжу добу. Найдавніші літературні пам’ятки.
- •26. Прадавня культура східних слов»ян та її вплив на розвиток культури Княжої доби.
- •27. Писемність на Русі. Розвиток освіти та знань в княжу добу. Початок книгодрукування в Україні.
- •28. Розвиток мистецтва та архітектури в княжу добу та литовсько-польський період.
- •29.Реформаційний рух в Україні, його особливості.
- •30. Розвиток освіти та науки в козацьку добу.
- •31.Початок масового книгодрукування в козацьку добу.
- •32.Розвиток літератури в козацьку добу.
- •33.Розвиток архітектури в козацьку добу.
- •34.Розвиток мистецтва,музики,театру в козацьку добу.
- •35.Розвиток музичного мистецтва в19ст
- •36.Розвиток культури в роки національно-демократичної революціїї та боротьби за збереження державності в 1917-1921рр
- •37.Становлення української літературної мови та нової літератури в 19 ст.
- •38.Становлення освіти на науки в Україні в 19ст.
- •39.Становище в образотворчому мистецтві в Україні в 19ст.
- •40.Розвиток архітектури і театру в Україні в 19ст.
- •41.Розвиток української радянської культури в 1920-х р.
- •42.Українська радянська культура в 1930-х р.
- •43.Культурні процеси в західноукраїнських землях в 1920-30-хх р.Р.
- •44.Становище української культури в роки сталінізму
- •45.Розвиток української культури в роки десталінізму
- •46.Українська культура в період кризи тоталітарної системи
- •47.Роль діячів культури у становленні Української незалежної держави
- •48.Становище в освіті та науці в українській незалежній державі
- •49.Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:кіномистецтва,літератури,театру.
- •50. Розвиток художньої культури в укр. Незалежній державі:архітектури та скульптури, худ. Творчості.
- •51. Моральні цінності в сучасному світі
- •52. Предмет, завдання і функції етики.
- •53. Категорії етики.
- •54. Первісні форми регулювання людської поведінки.
- •55. Мораль як поза інституційна форма нормативної регуляції людської поведінки.
- •56. Мораль і право,мораль і політика,мораль і звичай.
- •57Поняття,структура моральної свідомості. Моральні норми й принципи
- •58Моральні мотиви й ціннісні орієнтації.
- •59Добро - провідна ідея моральної свідомості
- •60Основні категорії моральної свідомості:добро і зло,їх взаємовідношення.
- •61.Основні категорії моральної свідомості: сенс життя і ставлення до смерті.
- •62.Дія і свобода людини.
- •63.Вчинок як основа моральної діяльності.
- •64.Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності.
- •65.Мотив і результат дії
- •66.Моральні відносини.
- •67.Розкаяння.
- •68.Поняття моральної самосвідомості.
- •69.Совість- головна складова моральної самосвідомості людини.
- •70. Чесність і гідність.
- •71. Поняття сорому
- •72.Спілкування як царина людської моральності
- •73. Моральні передумови спілкування:повага, співчуття, любов
- •74. Культура спілкування й етикет
- •75. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •76. Предмет естетики:проблема термінології,та становлення проблематики естетики.Завдання естетики
- •77. Естетика як самостійна наука
- •78. Естетиче освоєння світу:естетика діяльості, естетика мистецтва,практична естетика, технічна естетика
- •79. Естетична діяльність та її форми
- •80. Естетична свідомість, та її структура:естетичне почуття , естетичний смак і естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії
- •81. Категорія "естетиче"
- •82. Категорія "гармонія" і "міра"
- •83. Категорія «прекрасне і потворне»
- •84. Категорія "піднесене", "героїчне", "низьке"
- •85. Категорія "трагічне" і "комічне"
- •86. Естетичні поняття та їх взаємодія з категоріями
- •87. Зміст і форма в мистецтві
- •88. Мистецтво як соціальне явище
- •89. Сутність мистецтва
- •90. Поліфукціональність мистецтва
- •91. Види мистецтва.
- •92. Мистецтво в структурі людської життєдіяльності.
- •93. Художній образ – форма художнього мислення. Його генезис та природа.
- •94. Художня реальність та художній метод.
- •95.Принцип антиномічності побудови та аналізу художнього образу. Художня умовність.
- •96. Асоціативні порівняння.Метафора.Символ.Алегорія.
- •97,98 Закони динаміки художнього процесу. Етапи художнього процесу та його типологія.
- •99. Естетика – філософія естетичної та художньої діяльності.
- •100.Гуманізм — вища мета і сенс естетики і мистецтва.
38.Становлення освіти на науки в Україні в 19ст.
Вирішальною передумовою формування української національної різночинної інтелігенції став розвиток освіти. У XIX столітті нові потреби управління й економічного розвитку, особливо з появою капіталістичних відносин, примусили уряд спеціально займатися питаннями освіти.На території України власна традиція широкої шкільної освіти була перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне українське село мало початкову школу, то до його кінця, після закріпачення селян, вціліли лише одиничні школи, які утримувалися на кошти батьків. У XIX столітті система освіти почала розвиватися у рамках загальнодержавної російської політики.
При Олександрові I створюється система освіти, яка складається з 4 рівнів, узгоджено пов'язаних між собою. Наймасовішою формою були церковно-парафіяльні школи, де навчали читанню, письму, арифметиці і Закону Божому. Другим рівнем були двокласні, пізніше трикласні повітові училища. Повноцінну середню освіту давали гімназії, але вони носили яскраво виражений становий характер. У них навчалися майже виключно діти дворян і чиновників. Серед випускників шкіл дуже повільно, але все ж збільшувалося число людей, пов'язаних з народним середовищем і українською культурною традицією. Принципову роль у цьому процесі відіграло відкриття університетів. У 1805 р. за ініціативою українського вченого, винахідника, культурного та громадського діяча В. Каразіна було відкрито Харківський університет, який зараз носить ім'я свого засновника. Навчання тут проходило російською мовою, однак університет став перетворюватися на центр саме української культури. Тут видавалися «Український вісник», «Український журнал»
У 1834 р. був відкритий Київський університет, першим ректором якого став відомий український вчений — М. Максимович. Він заохочував і особисто брав участь у збиранні українського фольклору, вивченні пам'яток старовини. Розвиток університетської освіти сприяв прогресові природничих наук. Великі відкриття в галузі математичного аналізу і математична фізика були зроблені М. Остроградським. Фундатором сучасної фізичної хімії став М. Бекетов, який очолював кафедру хімії Харківського університету.
39.Становище в образотворчому мистецтві в Україні в 19ст.
Загалом у живописі початку XIX столітті переважаючим художнім стилем був романтизм. Багатьох художників цього напряму приваблювала Україна — «нова Італія», як її називали. З'явилися і художники, для яких поїздки сюди не були просто даниною моді. Українській темі присвятив свою творчість В. Штернберг. Працював він і в портретному, і в побутовому, і в пейзажному жанрах. Його увагу приваблюють і стають сюжетами картин, здавалося б, прозаїчні сцени: переправа на поромі через Дніпро, ярмарок, весілля. Його картинам властива описовість, що зближує їх зі стилістикою української літератури того часу. В. Штернберг товаришував з Шевченком, йому належить художнє оформлення «Кобзаря». В Академії за сім картин, написаних на Київщині і Полтавщині, він отримав велику золоту медаль. В. Штернберг помер дуже молодим під час поїздки в Італію. оловна тенденція образотворчого мистецтва другої половини XIX — рух до реалізму — з найбільшою силою прозвучала у творчості членів «Товариства пересувних художніх виставок». Найзнаменитіший живописний портрет Т. Шевченка написаний ініціатором створення та ідейним керівником товариства передвижників І. Крамським. Ідея правдивого відображення життя народу, критика несправедливості була співзвучна українському мистецтву.
