6.4. Методи державного регулювання зед.

Основними методами регулювання зовнішньоекономічної політики є:

• економічні;

• адміністративні;

• правові;

Економічні методи регулювання займають провідне місце в період стабілізації економіки. До них належать митні тарифи, збори, імпортні депозити (в галузі імпорту), пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків тощо (в галузі експорту)

До економічних регуляторів належать:

• розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх зносин;

• затверджений порядок нагромадження і використання валютних коштів суб'єктів ЗЕД;

• система розрахунків та кредитування експортно-імпортних відносин;

Важливу роль з-поміж економічних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відіграють валютні обмеження, які спрямовано на розширення або отримання розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країни. Валютні обмеження охоплюють сферу зовнішньої торгівлі, рух капіталів та кредитів, переказ прибутків, податкових та інших платежів. У галузі зовнішньої торгівлі валютні обмеження вважають опосередкованим фактором стримування імпорту, оскільки використання валюти на закупівлю іноземних товарів дозволяється лише після отримання на це спеціального дозволу. Регулювання залучення та вивозу капіталу в цілому спрямовується на підвищення ефективності іноземного інвестування в економіку країни. Воно має подвійний характер. З одного боку, державне регулювання сприяє створенню сприятливого інвестиційного клімату за допомогою державних гарантій та надання пільг, а з іншого — обмежує вплив іноземного капіталу на економіку країни, яка залучає такі кошти.

Адміністративні методи безпосередньо впливають на господарські відносини. Адміністративні методи найдоцільніше застосовувати за умов економічної нестабільності, зростання дефіциту та інфляції. Ними користуються, як правило, протягом короткого терміну з метою захисту економіки країни або її відродження через мобілізацію та оптимальне використання ресурсів. До них належать ембарго (повна заборона зовнішньоекономічної діяльності), ліцензування, квотування, специфічні вимоги до товару та ін.

До адміністративних методів регулювання зовнішньо-економічної діяльності відносять:

• кількісні обмеження ( ліцензування, квотування, контенгування);

• регламентація (ускладнення митних процедур;

• різноманітні податки на експорт, митні збори;

• встановлення державних стандартів якості, норм упаковки, маркування, інші форми торгівельних бар’єрів;

• валютні обмеження;

• антидемпінгові заходи (антидемпінгове мито, компенсаційне мито);

• добровільні обмеження.

Квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг) вводяться з метою встановлення раціональної структури експорту та захисту внутрішнього ринку. За поданням Міністерства економіки України Кабінет Міністрів України визначає список конкретних товарів, які підпадають під режим ліцензування та квотування, та строки дії цього режиму. Квоти на експорт товарів (робіт, послуг) затверджує Кабінет Міністрів України. Реалізація квот і ліцензування експорту товарів і послуг здійснюються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України.

Адміністративне регулювання зовнішніх зв'язків здійснюються за допомогою таких важелів, як:

• реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічних відносин;

• реєстрація зовнішньоекономічних контрактів;

• розробка системи нетарифного регулювання ЗЕЗ;

• митне регулювання;

• оперативне регулювання ЗЕД; ( з метою збалансованого розвитку ЗЕЗ і удосконалення інструментів реалізації зовнішньоекономічної політики країни в особливих випадках застосовують заходи оперативного регулювання ЗЕД,а саме: тимчасове зупинення ЗЕД та застосування інди­відуального ліцензування за порушення чинного законодавства України у сфері зовнішньоекономічних відносин).

Правові методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні ґрунтуються на використанні положень законодавчих актів та декретів Кабінету Міністрів України, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність. До них відносяться: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закон України "Про державне мито", декрети "Про оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності", "Про встановлення спеціального режиму експорту окремих видів товарів", "Про акцизний збір", "Про порядок обкладання митом предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну", "Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт і послуг)", "Про єдиний митний тариф України".

Правове регулювання ЗЕД включає:

• розробку та прийняття нормативної бази в Україні та виконання норм міжнародного права;

• приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій;

• укладання міждержавних угод (договори про торгівлю та угоди про ліквідацію подвійного оподаткування)

Правові режими. Залежно від рівня включення економіки країни у світове господарство і ролі його в стимулюванні розвитку внутрішньої системи виділя­ють такі правові режими у сфері зовнішньоекономічної діяльності:

• національний режим, який забезпечує рівні умови (права та обов´язки) з українськими суб’єктами господарювання;

• режим, найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб’єкти господарювання мають більше прав, преференцій та пільг щодо мита, податків, зборів, ніж інші учасники зовнішньоекономічної діяльності;

• спеціальний режим, який застосовується до територій, означених як спеціальні економічні зони, до території митних союзів та в окремих випадках.

Відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвес­тування», прийнятого 19 березня 1996 р., для іноземних інвесто­рів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Тобто іноземні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають такі самі права і обов'язки, що й національні. Але для окремих суб'єктів підпри­ємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із за­лученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Так, від­повідно до Закону України «Про стимулювання виробництва ав­томобілів в Україні» значні пільги отримало українсько-корей­ське спільне підприємство, засноване Авто ЗАЗом та корпораці­єю Daewoo з виробництва автомобілів середнього класу. Тимча­сово до 1 січня 2008 р. даному підприємству було надано такі пільги:

• не сплачується ввізне мито на товари, що використову­ються в будівництві і виробництві автомобілів на даному під­приємстві;

• звільняється від податку на землю загальна площа, що під­порядкована підприємству;

• підприємство оподатковується податками на додану вартість за пільговими ставками щодо операцій продажу автомобілів вла­сного виробництва;

• стосовно податку на прибуток діють такі особливості: по­датковим періодом вважається звітний податковий рік; вало­ві доходи індексуються виходячи із офіційного індексу ін­фляції; не оподатковуються дивіденди, якщо вони реінвестуються;

• підприємство звільнене від зборів у Державний інновацій­ний фонд України.