Тема 3 Система державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

3.1. Суть, цілі та принципи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

3.2. Суб’єкти та органи державного регулювання ЗЕД

3.3. Методи державного регулювання ЗЕД

3.4. Платіжний баланс як інструмент державного регулювання ЗЕД

1.1. Суть, цілі та принципи зовнішньоекономічної діяльності

Формування ринкової моделі господарювання в Украї­ні передбачає створення ефективної системи регулювання зовні­шньоекономічної діяльності

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - це система державних заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, спрямованих на реалізацію зовнішньоекономічної політики країни.

Зовнішньоекономічна політика країни - це складова економічної політики держави, яка спрямована на досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і захист національних економічних інтересів .

Недоліки зовнішньоекономічного становища України (гальма інтеграції):

• певна відірваність від головних напрямів сучасного науко­во-технічного та економічного розвитку;

• слабке та нераціональне залучення країни до міжнародного поділу праці;

• висока ресурсомісткість виробництва за недостатності палив­но-енергетичних ресурсів (велика енергозалежність від інших країн);

• нераціональна структура експорту та імпорту;

• не адаптоване до європейського та світового вітчизняне законодавство;

• наявність бюрократичних перешкод, корумпованість дер­жавних службовців;

• внутрішня політична нестабільність.

Сприятливі фактори входження економіки України у світове господарство:

• геополітичне становище (міст між Західною Європою та Азією);

• досить кваліфікована та дешева робоча сила, здатна до ви­сококваліфікованої та наукомісткої праці;

• багаті природні ресурси, сприятливі природно-кліматичні умови;

• потенційно великий ринок товарів і послуг;

• значний науково-технологічний потенціал країни.

Тому, серед основних причин, які обумовлюють здійснення регулювання ЗЕД є:

• інтенсифікація міжнародних економічних зв'язків та не­обхідність інтеграції у світову економіку;

• потреба використання переваг міжнародного поділу праці та можливостей світового ринку;

• прискорення ринкового реформування країни для підви­щення ефективності національної економіки.

Мета державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності полягає у:

• сприянні забезпеченню збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку;

• стимулюванні прогресивних структурних змін в економіці;

• створенні найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур зарубіжних країн;

• захисті економічних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

• створенні рівних можливостей для всіх суб’єктів зовнішньоекономічних відносин незалежно від форм власності;

• заохоченні до конкуренції та ліквідації монополізму в цій сфері.

В основу державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності покладені принципи:

• адекватності національним інтересам та забезпеченню економічної безпеки країни;

• врахування вимог сучасного світового розвитку, поділу праці, глобалізаційних процесів;

• формування нової моделі зовнішньоекономічного розвитку, зорієнтованої на європейську інтеграцію, набуття повноправного членства в ЄС;

• забезпечення відповідно до світових стандартів і критеріїв оптимальних параметрів відкритості національної економіки;

• паритетності у відносинах з іншими державами;

• демократизації, демонополізації та деідеологізації зовнішньоекономічних зв’язків;

• підтримки експортного виробництва на основі критеріїв ефективності та конкурентоспроможності.

Основними об’єктами регулювання зовнішньоекономічної діяльності є: зовнішня торгівля; міжнародний рух капіталів; валютні та кредитні відносини;

науково-технічний обмін; міжнародна міграція робочої сили; зовнішній борг країни; навколишнє середовище; багатства Світового океану, повітряно-космічний простір тощо.