4.3 Етнологія і культурологія

У співвідношенні цих наук і навчальних дисциплін слід виходити із їх предметного поля. Під культурологією найчастіше розуміють науку, яка вивчає пам'ятки історії, теорію культури, філософію культури, соціологію і психологію культури, екологію культури та включає також цілий ряд вузькоспеціалізованих знань про мистецтво (театрознавство, музеєзнавство, бібліотечну справу тощо.) та інших. Етнологія ж тісно пов'язана з вивченням культурної специфіки етносів, яка відрізняє один народ від іншого. Адже культура кожного етносу щонайменше виникає й унаслідок пристосування саме цього народу до конкретних умов його життя. Вивчення ж специфіки етнічних культур, безперечно, завдання етнології.

Можна сміливо сказати, що культурологія і етнологія чудово доповнюють одне одного. Це дозволяє деяким дослідникам говорити про можливість їх об'єднання в межах однієї науки - етнокультурології.

4.4 Етнологія і етнографія

З усіх суміжних з етнологією наук, мабуть, найближчою і найспорідненішою з нею є етнографія. Як самостійна галузь, етнографія виникла півтора століття тому. Спочатку її призначенням було збирання та систематизація соціокультурних матеріалів про різних народи. Через це предметна область етнографії нерідко трактується розширено.

Термін «етнографія» за кордоном вживається у різних значеннях. Нерідко його використовують для позначення описового рівня досліджень, на відміну від етнології, аналізованої як теоретичної, узагальнюючої науки про етноси. Цей поділ полягає в традиціях зарубіжної етнографії виділяти у цій науці описову (власне етнографію) і теоретичну (етнологію) складові.

З іншого боку в німецькій етнології прийнято розрізняти етнологію як науку про власний етнос і етнографію як науку про інші етноси. Те, що етнографія спочатку сприймалася як описова наука, яка фіксує культурно-побутові і соціальні розбіжності між народами, і відмінності неєвропейських народів від європейських, породило уявлення про неї як науку, що вивчає культурно відсталі народи. Сучасна історична практика свідчить про помилковість такої оцінки, оскільки інтерес етнології до традиційних основ життя народів посилюється з загостренням загальної етнічної ситуації у багатьох регіонах світу. І сьогодні, й у найближчому майбутньому всі етноси прагнуть зберегти свої особливі риси, які відрізняють один етнос від іншого. А постійні етнічні конфлікти стимулюють потреби у вивченні цих особливостей етнографією й у теоретичному узагальненні її даних етнологією.

4.5 Етнологія та колективна психологія

Дуже важливе значення для етнологічних досліджень має взаємозв'язок етнології з психологією. Психологія, як відомо, вивчає психічні стани особистості, стереотипи поведінки й сприйняття, психічні відхилення. Нині психологія є одним із провідних наукових дисциплін. Усередині психології проблемою взаємозв'язку індивіда з довкіллям займається соціальна психологія, знання якої найчастіше корисні й у етнології. Особливо це стосується питань поведінки людини, механізмів формування стереотипів свідомості людини та етнічної самосвідомості.

Етнологічний підхід до психологічних і соціально-психологічних проблем полягає, з одного боку, у визначенні культурної та соціальної зумовленості психічних станів і внутрішньоособистісних процесів (сприйняття, мислення, емоцій, свідомості людини і т.д.), індивідуальних особливостей, бажань, цілей та інтересів особистості, з другого боку, у сенсі соціокультурної природи міжособистісних взаємин держави і групової динаміки. У цій сфері етнології склалося кілька дослідницьких напрямів, серед які слід виділити теорію соціалізації і інкультурації, етнологію дитинства, теорію акультурації, концепцію етнічного характеру та інших.

Отже, етнологія - це нова і цікава область наукового пізнання. У нашій країні, вона, сутнісно, лише складається, і тому допитлива людина, яка прагне дізнатися щось нове про собе, походження народів та їхніх відмінності один від одного, знайде у цій науці чимало цікавого.

Висновки

Отже, основним об'єктом дослідження етнології є етноси, які реалізують свою життєдіяльність у економічній, соціальній, культурній сфері. Оскільки ці сторони людської життєдіяльності вивчаються також відповідними науками, то етнологія безпосередньо взаємодіє зі іншими науками, які також вивчають людину, народи, культури, суспільство, а також займає своє місце серед них.

Найбільш близькими до етнології за об’єктом досліджень є антропологія, культурологія, соціологія, політологія, географія, етнографія.

Ступінь взаємозв'язку етнології з цими науками різна, з кожною з них вона споріднюється кількістю труднощів і питань, які мають взаємний інтерес для обох наук.

Але етнологія відрізняється від інших суспільствознавчих наук. Вона єдина з гуманітарних наук, що в основу своїх досліджень ставить матеріали, одержані шляхом особистих спостережень за реальним буттям етнічних спільнот. Оскільки більшість етносів донедавна належали до безписемних, то вивчати їх лише традиційними методами історії неможливо. Цим зумовлений комплексний підхід етнології до об’єкта дослідження, засвідчує її значно ширший підхід до проблеми, ніж в історії.

Взаємодія етнології з іншими науками лягла в основу формування цілого ряду прикладних наук: палеоетнографії, що вивчає культурно-побутові особливості народів за археологічним матеріалами; етнолінгвістики, що розглядає проблеми походження мов у взаємозв'язку з етнічними процесами; етнопсихології, яка досліджує вплив етнічних процесів на психічну діяльність людини й етносів загалом. Отже, етнологія - це нова і цікава область наукового пізнання.

Список використаної літератури

1. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса - М., 1983.

2. Бромлей Ю.В. Современные проблемы этнографии: Очерки теории и истории. - М., 1981.

3. Емельянов Ю.Н. Основы культурной антропологии. – Спб., 1994.

4. Іванов В.В. Культурна антропологія і подальша історія культури. - М.,1989

5. Лур'є С.В. Історична етнологія. М., 1997.

6. Пименов В.В. Основи етнології: Навчальний посібник. - М., МГУ., 2007.

7. Садохин А.П. Этнология: Учебник. – М.: Гардарики, 2001.

8. Тиводар М. Етнологія. – Ужгород, 2004.

9. Токарев С. А. Витоки етнографічної науки. - М.: Наука, 1978.

10. Чеснов Я.В. Лекції з історичної етнології. - М., 1998.