Тема 5: “Організація складського господарства підприємства”

Мета заняття: дати студентам теоретичні знання з організації складсь­кого господарства на підприємствах та розвинути практичні навички з про­ведення розрахунків площ складських приміщень, обсягу матеріальних ре­сурсів та інших показників, які характеризують складське господарство під­приємства.

Хід роботи

Основним показником будь-якого складу є величина площі, яка необ­хідна для зберігання матеріальних цінностей. Розрізняють такі види площ:

- загальна площа складу S;

- корисна площа складу S_кор- це площа, на якій безпосередньо знаходять­ся матеріальні цінності або пристосування для їх зберігання;

- оперативна площа S_оп - це площа, зайнята приймальними (сортуваль­ними, комплектувальними) та відпускними майданчиками разом з про­ходами та проїздами між стелажами, штабелями тощо;

- конструктивна площа S_к - це площа, зайнята перегородками, колонами, драбинами, тамбурами, підйомниками тощо;

- службова площа S_сл - це площа, зайнята під побутові приміщення, робо­чі місця комірників (наприклад, під столи) тощо.

Зрозуміло, що:

Організація будь-якого складу передбачає розрахунок загальної площі складу S, корисної площі складу S_кор, площі приймального майданчика S_пр, площі відпускного майданчика S_від, довжини вантажно-розвантажувального майданчика L_в-р, кількості необхідних контейнерів К, рівня насиченості скла­ду засобами механізації k_мех та інших показників.

Загальна площа складу S може бути розрахована двома основними ме­тодами: розрахункам за укрупненими нормативами та розрахункам на основі врахування детальних характеристик матеріалів, які зберігаються на скла­ді.

Метод розрахунку за укрупненими нормативами, який ще має назву метод допустимих корисних навантажень, вимагає мінімал ьних витрат ча­су. В цьому випадку загальна площа складу S розраховується за формулою:

де S_кор- корисна площа складу, кв.м;

К_в - коефіцієнт використання площі складу, який враховує допоміжну площу для проходів, проїздів, приймання та видачі матеріалів, розміщення терезів, шаф, столів комірника тощо.

При зберіганні об’єктів в штабелях К_в = 0,6...0,7; при зберіганні об’єк­тів на стелажах К_в = 0,3.. .0,4.

Корисна площа складу S_кор розраховується в залежності від способу зберігання у ньому матеріальних цінностей.

У випадку зберігання певного виду матеріальних цінностей в закромах, штабелях, резервуарах корисна площа складу розраховується за формулою:

де - максимальна величина складського запасу матеріалу, який зберігається на складі протягом року, тонн;

k_н - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);

k_н = 1,1... 1,5;

g_д - допустиме корисне навантаження на 1 м площі складу, г/м .

В свою чергу, максимальна величина складського запасу матеріалу (в тоннах), яка зберігається протягом року, розраховується за форму­лою:

де Q - надходження матеріалу на склад за рік (вантажооборот), тонн;

Т_в - нормальний період відновлення запасу матеріалу на складі або період між суміжними поставками партії матеріалу на склад, календарні дні;

Т_стр - страховий запас (або час термінового виготовлення чергової пар­тії матеріалу у випадку затримки надходження основної поставки матеріалу), календарні дні;

360 - кількість днів в році, яка приймається для розрахунків. Якщо роз­рахунки робляться за півроку, то підставляється число 180 днів, якйдо за ква­ртал - то 90 днів, якщо за місяць - то 30 днів.

Примітка. Якщо величини Т_в та Т_стр задані в робочих днях, то формула буде мати вигляд:

де К_пер – коефіцієнт перерахунку робочих днів в календарні:

де Д_к - число календарних днів в році; приймається Д_к = 360;

Д_р - число робочих днів в році.

У випадку зберігання певного виду матеріальних цінностей на стела­жах корисна площа складу розраховується за формулою:

де S_ст - площа, що її займає один стелаж, кв.м; ;

а - довжина стелажу, м;

b - ширина стелажу, м;

N_ст - кількість стелажів, шт.

Розрахункова кількість стелажів N_ст(р) визначається за формулою:

де - максимальна величина складського запасу матеріалу, який зберігається на складі протягом року, тонн;

k_н - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);

k_н = 1,1... 1,5;

V_ст - об’єм стелажу, м³;

k_з - коефіцієнт заповнення об’єму стелажу;

g_м - тугість матеріалу, т/м³.

Об’єм стелажу V_ст розраховується за формулою:

де h - висота стелажу, м.

Розрахункову кількість стелажів N_ст(р) порівнюють з кількістю стелажів N_ст(доп) розраховану, з урахуванням допустимих корисних навантажень, за формулою:

де g_д - допустиме навантаження на 1 м² площі складу, т/м².

За прийняту кількість стелажів N_ст приймається найбільше число (ці­ле) із величин N_ст(р) та N_ст(доп).

Площа приймального майданчика S_пр розраховується за формулою:

де Q - надходження матеріалу на склад за рік, тонн;

k_н - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);k_н 1,1...1,5;

g_д - допустиме корисне навантаження на 1 м площі складу, т/м².

Д_пр - кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на приймаль­ному майданчику, Д_пр = 1...3 дні;

S_зв - площа, необхідна для зважування, перерахунку, сортування мате­ріалу, кв.м.

Для дрібних вантажів S_зв = 5...6 кв.м, для великих вантажів S_зв = 30...50 кв.м.

Площа відпускного майданчика S_від розраховується за формулою:

де Д_від - кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на відпуск­ному майданчику, Д_від = 1…2 дні;

Д_р - число робочих днів в році.

Довжина вантажно-розвантажувального майданчика L_в-р розрахову­ється за формулою:

де n - число подач транспортних засобів за добу;

g_тр - середня вантажопідйомність транспортного засобу, тонн,

L_тр - довжина транспортного засобу, м;

L_пр - довжина проміжку між транспортними засобами, L_пр =1,5 м.

Кількість контейнерів К, необхідних для забезпечення безперервної роботи складу, розраховується за формулою:

де k_р - коефіцієнт, який враховує нерівномірність надходження контейрів з ремонту, k_р = 1,05... 1,2;

g_к - виробіток на один контейнер за розрахунковий період, тонн:

де g_c - статичне навантаження на контейнер, тонн;

Д_к - число календарних днів в розрахунковому періоді;

Д_нер - число днів знаходження контейнерів в неробочому стані;

Т_обор - середній час обороту контейнера, дні.

Рівень насиченості k_мех складу засобами механізації використовується для оцінювання оснащення складів засобами механізації та автоматизації і розраховується за формулою:

де ВП - сумарна вантажопідйомність всіх засобів механізації та авто­матизації, які є на складі, тонн;

Q - надходження матеріалу на склад за рік (вантажооборот), тонн.