
- •Визначення геометричних характеристик приведеного перерізу
- •Характеристики матеріалів
- •Розрахунок похилих перерізів з напруженою арматурою за поперечною силою
- •Визначення необхідності розрахункової поперечної арматури
- •Тріщиностійкість залізобетонних згинальних елементів
- •Прогини в конструкції з без тріщин
- •Розрахунок ригеля перекриття
- •Розрахунок полиці ригеля
- •Визначення необхідності розрахункової поперечної арматури в поличці ригеля перекриття
- •Розрахунок арматури на опорі а та б
- •Визначення геометричних характеристик приведеного перерізу
- •Характеристики матеріалів
- •Розрахунок похилих перерізів з напруженою арматурою за поперечною силою
- •Визначення необхідності розрахункової поперечної арматури
- •Розрахунок консолі в колоні
- •Розрахунок за поперечною силою в поличці колони
- •Визначення необхідності розрахункової поперечної арматури
- •Розрахунок тіла фундаменту
Розрахунок ригеля перекриття
Геометрія перерізу ригеля
Рисунок 4. Розрахунковий переріз ригеля.
мм
Робоча висота перерізу
1050-60=990мм
Визначення табличних коефіцієнтів
умова
виконується
Визначення площі перерізу напруженої арматури
Приймаємо 4 15 К-7(К1500) з площею поперечного перерізу 556 мм2
Розрахунок полиці ригеля
Момент, що виникає у поличках від дії опорної реакції плити перекриття
,
Визначення табличних коефіцієнтів
умова
виконується
Визначення площі перерізу арматури
Приймаємо
5
8
А400С
з площею поперечного перерізу
251
мм2
За поперечною силою
Визначення необхідності розрахункової поперечної арматури в поличці ригеля перекриття
Робоча висота перерізу
Визначення коефіцієнта k
Приймаємо
Перевірка коефіцієнта армування перерізу
Несуча здатність неармованого перерізу на зсув
Мінімальна міцність бетону на зсув
Мінімальна несуча здатність перерізу на зсув
Перевірка нерівностей та
Так, як умова не виконується то потрібно встановлювати поперечну арматуру
Необхідна
площа поперечної арматури
при
мм
Приймаємо
1ø20А400С (
),
крок
мм
Перевіряємо
умову
Розрахунок арматури на опорі а та б
Арматура на опорі біля центральної колони
,
Визначення табличних коефіцієнтів
умова
виконується
Визначення площі перерізу арматури
Приймаємо
4
32
А400С
з площею поперечного перерізу
3217
мм2
Арматура на опорі біля крайньої колони
,
Визначення табличних коефіцієнтів
умова
виконується
Визначення площі перерізу арматури
Приймаємо 4 25 А400С з площею поперечного перерізу 1963 мм2
Рисунок 6. Схема армування ригеля
Визначення геометричних характеристик приведеного перерізу
Приведена площа перерізу:
Приведений статичний момент відносно нижньої грані перерізу:
Положення центра ваги приведеного перерізу:
h-yс =1050-478=572мм
Приведений момент інерції:
Момент опору по нижній зоні
Те ж саме по верхній
Початкові та контрольовані напруження в напружуваній арматурі та в бетоні перерізів Таблиця 2
Характеристики матеріалів
Бетон |
|||||||||
fck |
fctk(t) |
fcp |
Ecm(t) |
εcs |
(t,t0) |
||||
22 |
1,8 |
13,6 |
32,5 |
0,270 |
2 |
||||
Арматура |
|||||||||
fpd, |
fpk |
fp0,lk |
Eр |
Ap, мм2 |
|||||
1250 |
1575 |
1430 |
18*104 |
556 |
Початкові напруження σр.mах в напружуваній арматурі Ар та бетоні:
σр.mах≤0,7 fpk
σр.mах≤0,7хfpk =0,7х1575=1102,5МПа
Приймаємо σр.mах=1100МПа
|
|
Початкове середнє зусилля натягу арматури Ар:
Pmax=Ар∙ σр.mах
Pmax=556*1100= 611,6кН
Початкові напруження у бетоні в будь-якій точці перерізу елемента під час його обтиску зусилля, натягу Р не може перевищувати значень:
σс ≤ fср=0,6 fck(t); σс > С15; σс ≤ 0,5С
σс – міцність бетону в момент передачі зусиль натягу Ар на бетон; fck(t) – характеристичне (нормативне) значення циліндричної міцності бетону
С – клас бетону за міцність при стисканні.
σс ≤ fср=0,6х22=13,2МПа;
σс > С15=11МПа;
σс ≤ 0,5*30=15МПа
Париймаємо σс=11 МПа
Таблиця 3
Втрати початкових напружень в напружуваній арматурі за ДСТУ Б.В.2.6-165:2011
Види втрат |
Формула для обчислення втрат |
1 |
2 |
А. Миттєві втрати |
|
Витрати від деформації форм на неодночасному натязі стержнів |
при механічному натязі:
∆P3=
EpAp
n-число стержнів ∆L- зближення упорів, 0,2мм l – відстань між зовнішніми гранями упорів |
Втрата в наслідок миттєвої деформації бетону конструкції |
∆Pel=ApEp∑[
]=
11,9 МПа 6,9 МПа ∆σс(t)=5,0 МПа – зміна напруження в центрі ваги арматури , прикладеного в моменті часу t f = (n – 1)/ 2n=(4-1)/2*4=0,375 n – всі стержні |
температурні втрати під час температурної обробки конструкції
|
∆Pѳ=0,5ApEpαi∆t=0,5х556х18х104 х10-5 *65= =3,3кН ∆t=(Tmax-T0)≈ (65˚ допуск приймають ) - температурний перепад α – коефіцієнт лінійного розширення бетону (3.1.3 ДБН) α = 1*10-5с-1 |
Витрати від короткочасної релаксації напружень в арматурі |
Для арматури класу А1000С
∆Pr=Ap(0,22 -0.1)σрmax =
=
|
Тривалі витрати |
|
Втрати, що залежать від часу (повзучості, усадки та ін.) тривалої релаксації
|
∆Pc+s+r = Ap∆σp,c+s+r = =Ap
=2,6 кН де ∆σp,c+s+r – абсолютне значення зміни напружень в арматурі в наслідок повзучості і усадки та релаксації на відстані х в момент часу t, – обчислення значення деформації усадки згідно з 3.1.3.8, абсолютна величина; - абсолютна величина зміни напружень в арматурі на відстані х у момент часу t, викликана релаксацією напруженої арматури. Вона визначається при напруженнях σр = σр (G + Pm0 + ), де σр(G + Pm0 + ) – початкові напруження в арматурі, викликані попереднім напруженням, постійними та квазі-постійними впливами; (t, t0) – коефіцієнт повзучості в момент часу t при часі прикладання навантажень t0; - напруження у бетоні, прилеглому до арматури, внаслідок дії власної ваги,попереднього напруження та інших відповідних квазіпостійних впливів. Величина може бути наслідком частково власної ваги і початкового напруження або повного сполучення дії σр(G + Pm0 + ), залежно від стадії роботи конструкції, що розглядається; Напруження стиску і відповідні деформації, наведені у виразі, повинні використовуватись із додатнім знаком. |
Контрольовані (поточні) зусилля в арматурі
Контрольовані середні зусилля натягу в арматурі Ар на відстані х від кінця стержня після передачі зусилля з упорів на бетон (t = t0) визначають за формулою
Р01 = Арσрмо(t) = Рмах - ∑∆Рі(х)=611,6-40,77=565,83кН
Те ж саме на час t> t0 після закінчення натягу
Р02 = Рмах - ∑∆Рі(х) - ∆Рc+s+r=611,6-45,77-2,6=563,23кН
В цих формулах позначено:
х - відстань від кінця стержнів , що напружуються, до перерізу, в якому визначається зусилля Р
∑∆Рі(х) – сума короткочасних (миттєвих) втрат
∑∆Рі(х)=Рcl +∆Р3 +∆Р0 +∆Рr =0,12+3,3+0,058+42,3=45,77кН
∆Рc+s+r – втрата зусиль від усадки, повзучості бетону, та тривалої релаксації напруження в арматурі
Зусилля Р, Р01, Р02 - зовнішні сили, прикладені до конструкції з ексцентриситетом e0p.i і враховується:
Р01 – прив визначенні несучої здатності конструкції на стадії виготовлення
Р02 - при визначенні тріщиностійкості, ширини розкриття тріщин і прогинів на стадії експлуатації
Напруження σс на стадії передачі зусилля натягу арматури Ар з упорів на бетон перевіряють (визначають за формулою):
де, - відстань від центра ваги перерізу до точки, де визначається напруження
Напруження обов’язково визначають на рівні центра ваги арматури та в найбільш віддаленій точці розтягнутої зони на стадії виготовлення.
- зусилля в арматурі з урахуванням перших втрат
Умова виконується.