21. Методика організації та проведення семінару із психології.

Семінарське заняття - особлива форма практичних занять, яка полягає в самостійному вивченні студентами окремих питань і тем лекційного курсу з наступним обговоренням та (або) оформленням матеріалу у вигляді повідомлення, реферату, доповіді тощо.

Особливістю семінару є активна участь студентів у з'ясуванні проблем, запропонованих до розгляду.

Семінарське заняття з психології є діалогічною формою навчального заняття. На ньому студенти мають можливість засвоєння знань в процесі їх активного обговорення. На семінарах студенти закріплюють знання, отримані на лекціях або з книг, в процесі їх переказу або обговорення. Закріплення отриманих знань здійснюється різними способами:

1 в процесі самостійної підготовки до заняття студенти повторюють матеріал, вивчений на лекціях або за підручником.

2 проказування вголос навчального матеріалу на занятті підвищує ступінь його засвоєння.

3 обговорювались дані отриманих знань робить їх більш міцними. Розширення та поглиблення знань відбувається тоді, коли студенти готуються до семінарського заняття за першоджерелами. У процесі їх читання і конспектування вони отримують більше інформації, Розвиток умінь самостійної роботи відбувається в процесі підготовки до занять. Розвиваються уміння самостійного пошуку, відбору та переробки інформації. Підготовка викладача до семінару полягає у виборі теми заняття, його плануванні і постановці питань, підборі літератури, написанні конспекту. Теми занять плануються в робочій програмі курсу і можуть вибиратися на основі різних критеріїв. Найважливішим аспектом підготовки викладача до семінару є продумання і постановка питань для обговорення. Часто постановці питань передує підбір літератури. Конспект семінарського заняття містить: 1) тему; питання; літературу; форми перевірки підготовленості студентів до заняття; форми організації роботи студентів при обговоренні питань; результати, які будуть досягнуті в результаті заняття. Структура семінару: - Вступ - організаційні питання, тема, цілі, установка на активну роботу, порядок виступів, регламент. - Основна частина - організувати виступи слухачів, викладач здійснює керівництво методами проведення семінару і застосовує різні методи, прийоми і засоби для підтримки активності. - Підсумок - висновок, викладач підводить підсумок, дає оцінку як пройшов семінар, в якій мірі досягнуті цілі; дає завдання до наступного семінару, вказівки на доопрацювання.

Методична розробка семінару

- тема завдання;

- мета семінару(доповнення знань, уточнення, поширення, контроль, оцінювання)

- завдання: пізнавальна, методична.

- питання до семінару(не мають дублювати питання лекції, мають формулювати проблематику)

- методи роботи

- рекомендована література.

22. Предмет, мета та завдання юридичної психології

Юридична психологія (від лат. juris – право) — галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності і механізми психічної діяльності людей у сфері регульованих правом відносин.

Предметом юридичної психології є вивчення закономірностей поведінки людей в системі правових відносин, а також структури і видів юридичної діяльності.

Юридична психологія, як будь-яка прикладна наука, має на меті конкретизацію та поглиблення знань щодо певного виду діяльності, у даному випадку - юридичної.

До основних завдань юридичної психології можна віднести наступні:

- Вивчення психологічних механізмів протиправної поведінки; факторів, що сприяють формуванню злочинної мотивації та цілеспрямованості; способів їх профілактики;

- Розробка психологічних методів визначення властивостей і станів особистості, а також вивчення їх впливу на поведінку особистості в криміногенної ситуації, що необхідно для розуміння «людського чинника» в системі правових відносин та прийняття справедливих судових рішень, що стосуються прав та інтересів людей;

- Вивчення (спільно з кримінології і патопсихології) таких факторів правопорушень, як состяніе «осудності» - «неосудності», патологічних рис характеру, особистісної незрілості (інфантилізму), сугестивності, низької соціальної адаптації, відповідності розумового розвитку віком суб'єктів правопорушень тощо ;

- Вивчення вікової динаміки протиправної поведінки та факторів, опосередковуючи злочинність серед неповнолітніх;

- Вивчення психологічних механізмів зростання злочинності в умовах соціально-економічних і політичних перетворень у суспільстві;

- Розробка ефективних методів організації виправно-трудової діяльності засуджених та прогнозування їх готовності до ресоціалізації;

- Розробка раціональних методів взаємодії з потерпілими та свідками з метою отримання об'єктивних свідчень у справі;

- Вивчення психологічної структури професійної діяльності працівників правоохоронної системи (слідчих, адвокатів, суддів, прокурорів), здійснення профессиография та психографії їх діяльності;

- Психологічне навчання співробітників правоохоронної системи з метою формування професійно важливих властивостей особистості, зокрема здібностей психологічного аналізу суб'єктів протиправної поведінки, індивідуальних і групових злочинів;

- Забезпечення участі фахівців у проведенні судово-психологічної експертизи в процесі розслідування і розгляду кримінальних справ, а також інших видів правопорушень;

- Забезпечення психологічної служби в правоохоронній системі з метою надання консультативної та практичної допомоги посадовим особам у цій системі при здійсненні їх процесуальних дій (проведення слідчого експерименту, обшуку, допиту, впізнання) з дотриманням передбачених законом свобод і прав особистості громадян;

- Розробка психодіагностичних методів профвідбору та лонгітюдного контролю діяльності посадових осіб системи правоохорони, формування адекватної мотивації і профілактики професійної деформації;

- Організація роботи з населенням з метою психологічного освіти та проведення профілактики правопорушень серед різних груп громадян.