
- •41.Методика організації та проведення практичного заняття з психології.
- •42. Психологічна характеристика етапів формування злочинної поведінки особистості.
- •43 Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності
- •44. Потреби як джерело активності особистості. Види та функції потреб
- •45. Криза професійної діяльності на стадії втрати професії. Фактори, що її детермінують та способи подолання
- •46. Методика організації та проведення індивідуальної роботи з психології.
- •47. Комплексна психологічна експертиза
- •48. Завдання діяльності психологічної служби в організації
- •49. Потреби у спілкуванні, пізнанні та діяльності як основа формування особистості
- •50. Когнітивно-діяльнісні конфлікти проф самовизначеня особистості, їх причини
- •51.Зовнішня та внутрішня мотивація особистості. Мотивація досягнення та уникнення невдач.
- •52. Принципи побудови цілеспрямованої бесіди у медичній психології
- •53.Поведінкові конфлікти професійного самовизначення особистості, причини їх виникнення
- •54 Специфіка особистісних якостей та здібностей необхідних викладачу психології
- •55. Методи психологічного дослідження медичної психології.
- •56. Вплив особливостей віку та хронічних захворювань на особистість людини.
- •57 Методика організації самостійної роботи студентів.
- •58 Мотив та мотивація особистості. Види і функції особистості
- •59 Криза навчально-професійної орієнтації на стадії оптації.Фактори що її детермінують та способи подолання.
- •60. Фактори що її детермінують та способи подолання.
41.Методика організації та проведення практичного заняття з психології.
Практичні заняття спрямованні на більш поглиблене вивчення тієї чи іншої дисципліни.
Практичні заняття діляться на лабораторні роботи; семінар; заняття - вправи.
Власне практичні заняття спрямовані на вироблення у студента навички застосування теорії знань для вирішення практичних завдань.
Провідною дидактичною метою практичних занять є формування практичних умінь - професійних або навчальних (умінь розв'язувати навчальні задачі).
Типовими завданнями практичних занять з психології є:
1) демонстраційний експеримент;
2) індивідуальні завдання;
3) групові завдання;
4) експеримент в парах (підгрупах);
5) вирішення психологічних завдань;
6) групова дискусія;
7) ділова гра, що моделює професійні завдання.
Організація і проведення практичних занять.
При проведенні лабораторних робіт і практичних занять навчальна група поділяється на підгрупи, що дає ряд переваг в організації заняття. Викладач має більше можливостей для ефективного керівництва діяльністю малих груп та окремих студентів та надання їм своєчасної допомоги в навчальній роботі.
Склад завдань для заняття повинен плануватися з таким розрахунком, щоб за відведений час вони могли бути якісно виконані більшістю студентів. Для ефективного використання часу, відведеного на лабораторні роботи і практичні заняття, корисно підібрати додаткові завдання для студентів, що працюють у більш швидкому темпі.
Тривалість заняття складає не менше двох академічних годин. План заняття включає в себе, як правило, наступні пункти:
1) позааудиторна самостійна підготовка студентів до заняття;
2) перевірка викладачем теоретичної підготовленості студентів до заняття;
3) інструктування студентів по проведенню ними лабораторно-практичної роботи;
4) виконання практичних завдань;
5) обговорення підсумків виконання роботи;
6) оформлення звіту про виконану роботу;
7) оцінка викладачем виконаних завдань та ступеня оволодіння студентами
Лабораторні роботи та практичні заняття можуть носити репродуктивний, частково-пошуковий і пошуковий характер.
Роботи, що носять репродуктивний характер, відрізняються тим, що при їх проведенні студенти користуються докладними інструкціями. Роботи, що носять частково-пошуковий характер, вимагають від студентів самостійного підбору матеріалу і методики, вибору способів виконання роботи. У роботах, що носять пошуковий характер, студенти повинні вирішити нову для них проблему, спираючись на наявні у них теоретичні знання.
Структура практичного заняття: попередній контроль знань, навичок і вмінь студентів; формулювання загальної проблеми та її обговорення за участю студентів; розв'язування завдань та їх обговорення; розв'язування контрольних завдань, їх перевірка й оцінювання. Оцінки за окремі практичні заняття враховують, виставляючи підсумкову оцінку з відповідної навчальної дисципліни.
42. Психологічна характеристика етапів формування злочинної поведінки особистості.
Злочинна поведінка - це процес, який включає не тільки самі дії, які змінюють зовнішнє середовище, але і психологічні явища, які їм передували, та процеси, які визначають генезис протиправного вчинку.
Виділяють два основних етапи:
Перший етап - мотиваційний. На даному етапі у суб’єкта під впливом потреби, що виникла, формується досить активний потребовий стан, який може пізніше перейти в мотив протиправної поведінки, а саме у тих випадках, коли потреба, що виникла, не може бути реалізована законним шляхом. На даному етапі часто відбувається боротьба мотивів, супутніми є процеси цілеутворення, вибір об’єкта на який суб’єкт планує спрямувати свої злочинні дії.
Своєрідним закінченням даного етапу є прогнозування, яке протікає або в розгорнутому вигляді з програванням подумки ролей - образів, або у стисненому, згорнутому вигляді, і потім - прийняття рішення.
Після того як рішення прийняте, на зміну мотиваційному приходить другий етап - реалізації рішення: скоюються протиправні дії і як наслідок цього настає злочинний результат, який може і не співпасти з зарання наміченою ціллю.
В подібній ситуації (крім випадків, коли ціль і результат співпадають) можуть зустрітись наступні варіанти:
ціль виявилась "недовиконаною": результат повністю або частково не досягнуто через об’єктивні фактори;
ціль виявилась "перевиконаною": досягнутий результат в ході скоєння злочинних дій перевищив раніше поставлену ціль (наприклад, в результаті розбійного нападу настала смерть потерпілого від одержаних тілесних пошкоджень) тобто мав місце результат, який зарання не планувався.