- •101. Технологія проблемного навчання у викладанні психології .
- •102. Психологічний зміст функцій управління в організацією
- •103. Сутність і методи технології програмованого навчання
- •104. Основні характеристики процесу здійснення підбору кадрів, відповідних вимогам організації та посадовим обов’язкам.
- •105. Аналітична теорія особистості к. Юнга. Характеристика архетипів.
- •106. Основні джерела і причини виникнення конфліктів в управлінні
- •107. Особливості особистісного та професійного самовизначення психолога-практика у руслі глибинної психології.
- •108. Основні принципи психологічної допомоги у руслі глибинної психології.
- •109. Етичні основи діяльності психолога, що працює в руслі глибинної психології
- •110. Теорія діяльності о.М. Леонтьєва та поняття особистості.
- •111. Тренінгові технології у викладанні психології у внз.
- •112. Особливості організації кредитно-модульної системи навчання студентів у процесі викладання психологічних дисциплін
- •113. Психологічні особливості проведення організаційних змін.
- •114. Особистість у психологічній теорії ставлень в. М. Мясищева
- •115.Принципи особистісно-орієнтованого викладання
- •116. Центрована на людині теорія Роджерса.
- •117. Психотехнології психодинамічного напрямку психотерапії.
- •118. Методи особисто-орієнтованого викладання психології
- •119 Мотивація професійної діяльності особистості. Механізми цілеутворення як стратегії вибору. Усвідомлювані та неусвідомлювані мотиви вибору професійної діяльності.
- •120. Особливості психологічного консультування персоналу організації
- •121. Принципи спілкування лікаря з хворими та їх родичами
107. Особливості особистісного та професійного самовизначення психолога-практика у руслі глибинної психології.
Успішність професійної діяльності в основному визначається як об’єктивними, так і суб’єктивними факторами. Серед них якість професійної підготовки та професійна компетентність, зміст, умови, характер професійної діяльності, які визначають можливість для реалізації інтелектуального багатства спеціаліста, індивідуально-психологічні особливості людини, а саме характер її особистої та професійної орієнтації (особистісна та професійна позиція), сформованість професійно важливих рис особистості та її характеру.
В процесі надання психологічної допомоги психологу доводиться мати справу з переживаннями людини, з системою її цінностей, ставлень, станів, із виявленням дійсних мотивів її поведінки.
Професійна діяльність спеціаліста, за Л.М.Мітіною, може здійснюватись за однією з двох моделей: --
- перша модель адаптованої поведінки, при якій в свідомості людини переважає тенденція до підкорення професійної діяльності зовнішнім обставинам у вигляді виконання приписів, вимог, норм, правил,
- друга модель професійного розвитку, в якій людина характеризується здатністю вийти за межі безпосереднього потоку повсякденної практики, побачити свою діяльність у цілому і перетворити її на предмет практичного перевтілення.
Це дозволяє внутрішньо приймати, усвідомлювати і оцінювати труднощі й протиріччя різних сторін професійної діяльності, самостійно й конструктивно вирішувати їх у відповідності зі своїми цінностями.
Особистісна позиція психолога-практика, виникає в результаті:
- усвідомлення та розвитку особистісних цінностей;
- взаємопроникнення професійних та індивідуальних рис особистості;
У класичному психоаналізі позиція психоаналітика фіксована досить чітко. Її основними вимогами є невтручання, відмежування, нейтралітет, особистісна закритість. Необхідними якостями виступають психологічна зрілість, спостережливість, наявність аналітичного мислення, інтуїції, рефлексії.
В аналітичній психології К.Юнга аналітик і клієнт мають працювати разом, як рівні, утворюючи динамічну єдність. Для цього необхідна позиція прийняття, поваги, взаємопроникнення, забезпечення індивідуального зростання, наявність таких особистісних якостей як комунікабельність, відкритість до змін, гуманістична спрямованість.
Основними вимогами до психологів, що працюють в контексті адлерівського пілходу, є встановлення на основі діагностування рівних психотерапевтичних стосунків. Вони мають відтворювати турботу, підтримку, заохочувати клієнта до саморозуміння й саморозвитку. Для цього необхідні такі якості, як спостережливість, аналітичне мислення, комунікабельність, відкритість, поважливе ставлення до людини, віра в її можливості.
108. Основні принципи психологічної допомоги у руслі глибинної психології.
Необхідно окремо виділити певні принципи поведінки, проходження яким не тільки забезпечує етичність професійної діяльності, але і є запорукою успішної психологічної допомоги в контексті глибинної психології, та психології взагалом.
1. Доброзичливе ставлення до клієнта - має на увазі не просте проходження загальноприйнятим нормам поведінки, а вміння уважно слухати, надавати необхідну психологічну підтримку, не осуджуючи, намагатися зрозуміти людину і допомогти кожному, хто звертається за допомогою. 2. Заборона давати поради - життя кожної людини унікальне і непередбачуване, тому неможливо при будь-якому життєвому і професійному досвіді дати гарантовану пораду, крім того, це не сприяє розвитку особистості. 3. Анонімність - будь-яка інформація про людину (дорослому або дитині), повідомлена психологу, не може бути передана їм будь-кому, за винятком випадків, спеціально обумовлених законом (загроза життю). 4. Розмежування професійних та особистісних відносин - дія цього принципу пов'язане з виникненням переносу (схильність клієнта переносити на психолога свої проблеми і конфлікти) і контрпереносу (схильність психолога проектувати свої стосунки з людьми і внутрішні проблеми на відносини з клієнтом) - ці феномени знижують ефективність консультування. 5. Включеність клієнта в процес консультування-яскраве емоційне переживання і рефлексія бесіди можливі за умови повного розуміння того, що обговорюється, логічності дій психолога і сприятливості психологічної атмосфери.
