103. Сутність і методи технології програмованого навчання

Ідея програмованого навчання (ПРО) була запропонована в 50-х роках XX в. американським психологом Б.Ф. Скіннером для підвищення ефективності керування процесом навчання з використанням досягнень експериментальної психології і техніки.

Основним його принципом е передавання змісту навчального матеріалу невеликими логічно завершеними частинами. Основна мета програмованого навчання - удосконалити управління навчальним процесом.

Програмоване навчання має такі особливості:

- навчальний матеріал поділено на окремі частини (дози);

- процес навчання передбачає послідовні кроки, які містять формування знання і мисленнєві дії для їх засвоєння;

- кожен крок завершується контролем (запитання, завдання та ін.);

- за умови правильного виконання контрольних завдань учень одержує нову дозу матеріалу і виконує наступний крок навчання;

- у разі неправильної відповіді учень одержує допомогу і додаткові пояснення;

- кожен учень працює самостійно і оволодіває навчальним матеріалом в індивідуальному темпі;

- результати виконання контрольних завдань фіксуються, вони стають відомими для учнів і педагогів;

- педагог є організатором і помічником, консультантом;

- широко застосовуються специфічні засоби навчання (програмовані посібники, тренажери, контролювальні та навчальні машини).

Позитивним у програмованому навчанні є виокремлення основного, істотного в навчальному матеріалі; забезпечення оперативного контролю за процесом засвоєння знань; логічна послідовність у засвоєнні знань; можливість працювати в оптимальному темпі і здійснювати самоконтроль; змога індивідуалізувати навчання. До вад програмованого навчання належать такі: алгоритмізація навчальної діяльності, що обмежує комунікацію між її учасниками; дроблення змісту навчального матеріалу, яке утруднює сприйняття і засвоєння його цілісності, зниження розвивального і виховного потенціалу навчання, що гальмує розвиток творчої активності учнів.

104. Основні характеристики процесу здійснення підбору кадрів, відповідних вимогам організації та посадовим обов’язкам.

Процес відбору кандидатів і вивчення їх відповідності функціональним обов´язкам по конкретній посаді включає:

- розрахунок потреби в кадрах;

- формування вимог до робочих місць (створення моделі робочих місць);

- оголошення про конкурс в засобах масової інформації (виключається, якщо відбір проводиться з внутрішніх джерел готельного комплексу);

- визначення правил відбору;

- первинне знайомство з претендентами;

- медичне обстеження здоров´я і працездатності кандидатів або перевірка медичних довідок;

- первинний відбір (може виключатися);

- оцінка кандидатів на психологічну стійкість; аналіз захоплень і шкідливих звичок кандидатів;

- збір і обробку інформації про них за певною системою;

- оцінку якостей і складання достовірних «портретів»;

- зіставлення фактичних якостей претендентів і вимог посади;

- порівняння кандидатів на одні посади і вибір найбільш відповідних;

- співбесіда з керівником підрозділу;

- призначення або затвердження кандидатів у посаді, укладення з ними трудового договору;

- оформлення і здача у відділ кадрів кадрових документів кандидата;

- випробування (може виключатися, якщо кандидат цілком задовольняє вимогам);

- перевірку ефективності їх адаптації і роботи в початковий період.

Як варіант, для більш об´єктивного відбору кадрів можна утворювати кадрову комісію по вибору кандидатури на вакантну посаду, тоді обидві співбесіди суміщаються і остаточне рішення приймає кадрова комісія.

Визначення правил відбору дозволяє уточнити основні процедури оцінки кандидатів, а також виділити ключові позиції порівняння претендентів.