
- •1. Етнографія дитинства, як наука. Історія розвитку етнографії дитинства
- •2. Зв'язок етнографії з іншими науками.
- •3. Світоглядні уявлення та вірування українського народу, їх роль у формуванні світогляду дітей
- •4. Педагогічна сутність народних традицій, звичаїв, обрядів
- •5. Виховні ідеали українського народу в їж історичному розвитку.
- •13 Січня - Меланка, або Щедрий Вечір
- •14 Січня — перший день Нового року, день Святого Василя
- •19 Січня Водохрещі
- •15 Лютого - Зима зустрічається з Літом - це Стрітення
- •7. Діти у весняному циклі народної календарної обрядовості
- •8. Участь дітей у літніх та осінніх народних святах та обрядах
- •9. Народні знання та їх передача молодими поколінням
- •10. Народна дидактика
- •11. Народ про родину, сім'ю та родинне виховання
- •12. Народна вікова періодизація дитинства
- •13. Обереги дитинства і материнства
- •14. Родинні традиції, свята, обряди та участь у них дітей
- •15. Обряди, пов'язані з народженням дитини
- •16. Основні напрями родинного виховання українців: моральне, трудове, фізичне, естетичне, розумове.
- •17. Принципи, методи засоби родинного виховання українців.
- •19. Дозвілля дітей та молоді. Народні ігри, іграшки.
- •20. Український дитячий фольклор та його вплив на виховання дітей.
- •21. Малі поетичні жанри дитячого фольклору
- •22. Особливості народного традиційного мовного етикету
- •23. Символіка українського народу, як засіб виховання дітей та молоді
- •24. Народне мистецтво, його значення у процесі навчання та виховання дітей
- •25. Народні ремесла
1. Етнографія дитинства, як наука. Історія розвитку етнографії дитинства
На підставі узагальнення існуючих у науці підходів та здійснених нами досліджень ' «етнографію дитинства" визначаємо як синтез педагогіки та етнографії, що обєднує матеріальну і духовну культуру дитини, особливості її побуту, способу життя, звичаїв, мови, культури тощо.
Етнографія дитинства не може розглядатися окремо, від широкого соціокультурного контексту а лише в системі різних міжособистісних стосунків (родових, сусідських дитячих, природних тощо), а також у системі ціннісних орієнтацій (релігії, виховання, культури).
Етнографія дитинства - це сума психолого-педагогічних знань про дітей набутих протягом віків ) процесі навчально-виховної практики батьків і родин вцілому воно вміщує в собі вироблене народом відношення до дітей, емпіричні знання про умови та рушійні сили дитинства, особливості формування дитини як особистості.
Значимими для етнографії дитинства с праці Ю.Дрогобича, К.Ставровецького О.Потебні, В Антоновича, М.Грушевського, Ф.Вовка.
Першими в культураантропології процес розвитку особистості стали цілеспрямовано вивчати пильники концепції «Культура і особистість». Як уже зазначалося їх цікавили передусім «ранні досліди» людини: регулярність годування, способи сповивання, купання, привчання до гігієни. Для деяких дослідників характерна тенденція відокремленого розгляду одного з перерахованих елементів догляду за дитиною, наприклад особливостей сповивання, що підпадає, на їхню думку, « . під рубрику тих питань виховання дитини, які повинні мати суттєве відношення до образу світу цілісної культури» (Еріксон, 1996 а, с. 54 і).
2. Зв'язок етнографії з іншими науками.
Етнографія (від грецького етнос— плем'я., народ; графо — пишу) — суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. Концентрує увагу на розроби; проблем етно- і націогенезу, етнічної історії, міжнаціональних відносин, етнонаціональних процесів, традиційно-побутової культури, народних знань, побуту, народного мистецтва.
Етнографія це історія народу, яка включає в себе історію його житла, одягу, харчування, його родинного укладу, форм побуту у широкому смислі цього слова. Це історія його світогляду, народних знань, вірувань і марновірства, обрядів і звичаїв. Останнім часом більшість учених відносять етнографію не до історичної, а до суспільствознавчої науки.
До міждисциплінарних галузей знань відносяться етноархеологія, аграрна етнографія, етнопедагогіка, етнографічне музеєзнавство, етнічна антропологія та ін. Серед етнографічних проблем найважливіші:
вивчення етнічного складу окремих країн і всього світу;
етногенез і етнічна історія народів;
реконструкція древніх форм суспільного життя і культури з пережитків цих форм, які збереглися в сучасних відсталих у соціально-економічному розвитку народів;
вивчення сучасних станів етнічних традицій, оцінка їх позитивної чи негативної ролі в житті людей;
вивчення різних аспектів сучасної перебудови побуту і культури;
вивчення сучасних етнічних процесів, тобто змін у ході історичного розвитку окремих етнічних ознак і народів у цілому.
Безпосереднє спостереження і опис звичаїв, побуту, світогляду народу - це основний метод етнографії. Крім того, вона широко використовує писемні джерела, речові пам'ятки, дані археології, антропології, географії, фольклористики, мовознавства.