Використання спільних даних
Наявність спільних даних уможливлює обробку в одному асемблерному модулі даних, що є визначеними в іншому асемблерному модулі.
Для того, щоби змінні PRICE та QTY визначались в основній програмі, але завантаження значень з цих областей пам’яті в регістри BX та AX виконувалась в підпрограмі, необхідно виконати такі зміни в програмах з попереднього пункту:
в основній програмі ідентифікатори PRICE та QTY визначені як PUBLIC. Сегмент даних так само визначений як PUBLIC;
в підпрограмі ідентифікатори PRICE та QTY визначені як EXTRN та WORD. Таке визначення вказує асемблеру на довжину цих полів в 2 байт.
*Примітка:
Основна програма та підпрограма можуть визначати будь-які інші елементи даних, але спільними елементами будуть лише ті, що мають атрибути PUBLIC та EXTRN.
При компонуванні двох і більше асемблерних модулів необхідно визначити стек достатньо великого розміру – на практиці для великих програм визначення розміру в 64 слова є достатнім.
TITLE CALLMULL ;Головна програма
EXTRN SUBMUL:FAR
PUBLIC QTY,PRICE
STACKSG SEGMENT PARA STACK 'Stack'
DW 64 DUP(?)
STACKSG ENDS
DATASG SEGMENT PARA PUBLIC 'Data'
QTY DW 0140H
PRICE DW 2500H
DATASG ENDS
CODESG SEGMENT PARA PUBLIC 'Code'
BEGIN PROC FAR
ASSUME CS:CODESG,DS:DATASG,SS:STACKSG
PUSH DS
SUB AX,AX
PUSH AX
MOV AX,DATASG
MOV DS,AX
CALL SUBMUL ;Викликати підпрограму
RET
BEGIN ENDP
CODESG ENDS
END BEGIN
ТITLE SUBMUL ;Підпрограма множення
CODESG SEGMENT PARA PUBLIC 'CODE'
SUBMUL PROC FAR
ASSUME CS:CODESG
PUBLIC SUBMUL
MOV AX,PRICE
MOV BX,QTY
MUL BX
RET
SUBMUL ENDP
CODESG ENDS
END SUBMUL
Передача параметрів через стек
Даний спосіб взаємодії програм характеризується тим, що програма, що викликає іншу, передає їй параметри шляхом запису даних до стеку. Кожна команда PUSH при цьому повинна записувати до стеку дані розміром в одне слово з пам’яті або з регістру.
Програма, приведена далі, перш ніж викликати підпрограму SUBMUL заносить у стек значення з полів PRICE і QTY. Після команди CALL стек виглядає в так:
... │ 1600 │ D213 │ 4001 │ 0025 │ 0000 │ C213 │
6 5 4 3 2 1
Ініціалізуюча команда PUSH DS заносить адресу сегменту даних у стек. Ця адреса може відрізнятися в різних версіях DOS.
Команда PUSH AX заносить у стек нуль.
Команда PUSH PRICE заносить у стек слово даних (2500).
Команда PUSH QTY заносить у стек друге слово даних (0140).
Команда CALL заносить у стек вміст регістра CS (D213)
Оскільки що команда CALL представляє тут міжсегментний виклик, то в стек заноситься також вміст регістра IP(1600).
Програма, що викликається використовує регістр BP для доступу до параметрів у стеку, але вона, також, запам'ятовує вміст регістра BP, записуючи його в стек. У даному випадку, припустимо, що регістр BP містить нуль, тоді цей нуль (два байти) буде записано у вершині стеку (ліворуч). Потім програма поміщає в регістр BP вміст із регістра SP, оскільки у якості індексного регістра може використовуватися регістр BP, але не SP. Команда завантажує в регістр BP значення 0072. Спочатку регістр SP містив розмір порожнього стека, тобто комірки 80. Запис кожного слова в стек зменшує вміст SP на 2:
│ BP │ IP │ CS │ QTY │ PRICE│ AX │ DS │
│ 0000 │ 1600 │ D213 │ 4001 │ 0025 │ 0000 │C213 │
│ │ │ │ │ │ │
SP: 72 74 76 78 7A 7C 7E
Оскільки BP тепер також містить 0072, то параметр ціни (PRICE) буде за адресою BP+8, а параметр кількості (QTY) - за адресою BP+6. Програма пересилає ці величини зі стеку в регістри AX і BX відповідно, і виконує множення.
Перед поверненням у вихідну програму в регістрі BP відновлюється початкове значення, а вміст у регістрі SP збільшується на 2, з 72 до 74.
Остання команда RET являє собою міжсегментне повернення (“довгий” перехід) у вихідну програму. По цій команді виконуються наступні дії:
З вершини стека відновлюється значення регістра IP (1600).
Вміст регістра SP збільшується на 2, від 74 до 76.
З нової вершини стеку відновлюється значення регістра CS (D213).
Вміст регістра SP збільшується на 2 від 76 до 78.
У такий спосіб здійснюється коректне повернення у викликаючу програму. Залишилося одне невелике пояснення. Команда RET закодована як RET 4. Параметр 4 являє собою кількість байт у стеку, використаних при передачі параметрів (два слова в даному випадку). Команда RET додасть цей параметр до вмісту регістра SP, одержавши значення 7C. Таким чином, зі стеку вилучаються непотрібні більше параметри. Будьте особливо уважні при відновленні регістра SP - помилки можуть привести до непередбачуваного результату.
TITLE CALLMULL ;Головна програма
EXTRN SUBMUL:FAR
STACKSG SEGMENT PARA STACK 'Stack'
DW 64 DUP(?)
STACKSG ENDS
DATASG SEGMENT PARA 'Data'
QTY DW 0140H
PRICE DW 2500H
DATASG ENDS
CODESG SEGMENT PARA PUBLIC 'Code'
BEGIN PROC FAR
ASSUME CS:CODESG,DS:DATASG,SS:STACKSG
PUSH DS
SUB AX,AX
PUSH AX
MOV AX,DATASG
MOV DS,AX
PUSH PRICE
PUSH QTY
CALL SUBMUL ;Викликати підпрограму
RET
BEGIN ENDP
CODESG ENDS
END BEGIN
ТITLE SUBMUL ;Підпрограма множення
CODESG SEGMENT PARA PUBLIC 'CODE'
SUBMUL PROC FAR
ASSUME CS:CODESG
PUBLIC SUBMUL
PUSH BP
MOV BP,SP
MOV AX,[BP+8] ;Вартість
MOV BX,[BP+6] ;Кількість
MUL BX ;Добуток в DX:AX
POP BP
RET
SUBMUL ENDP
CODESG ENDS
END SUBMUL