Завдання дидактики на сучасному етапі.

1. Оптимізація навчально-виховного процесу.

2. Дослідження особливостей навчання обдарованих дітей.

3. Підвищення пізнавальної самостійності, творчої активності, ініціативи учнів

4. Інтеграція.

5. Диференціація навчання.

6. Оновлення змісту освіти.

7. Розвиваюче навчання.

8. Пошук нових ефективних методів і форм навчання на засадах демократизму і гуманізму.

58. Сутність, структура та основні функції процесу навчання.

Навчання - цілеспрямований процес взаємодії учителя і учнів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Навчання характеризується:

● За суттю своєю навчання завжди передбачає активну пізнавальну діяльність учнів, тобто навчання - це пізнавальний процес. Воно йде тим же шляхом, що й пізнання - від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Спільне між цими процесами те, що обидва вони пізнавальні, що вони проходять шлях від незнання до знання. Водночас слід враховувати принципові відмінності:

а) учень пізнає суб'єктивно нове, тобто те, що не пізнано лише ним;

б) учні ідуть у своїх відкриттях більш легшим шляхом, запропонованим учителем;

в) учні пізнають науку у спрощеному вигляді. Протягом року учень може засвоїти те, до чого людство йшло десятки, сотні років.

● Навчання - двосторонній процес спільної діяльності вчителя і учнів. (розкрити)

● Учень є водночас і об'єктом навчання і суб'єктом (пояснити)

● Формування соціально-значимих якостей учня неможливі без реалізації основних функцій навчання: освітньої, розвиваючої і виховної.

Зміст освітньої функції складає знання, уміння і навички, якими оволодіває учень в процесі навчання.

Знання-основний компонент освіти. Вони узагальнюють в собі накопичений досвід людства у вигляді фактів, правил, висновків.

Уміння - здатність належно виконувати певні дії на основі набутих знань і навичок.

Навички - точна, безпомилкова діяльність, яка після багаторазового повторення стає автоматичною.

Зміст виховної функції - формування поглядів, переконань, моральних, естетичних, фізичних якостей. Реалізація виховної функції викладає основи всебічного розвитку особистості.

Розвиваюча функція - розвиток формування пізнавальних, психічних процесів і властивостей особистості, логічних прийомів, операцій, суджень, умовисновків, всі функції нерозривно пов'язані між собою.

Всі функції реалізуються у освітній, розвиваючій, виховній меті уроку.

Будь-який процес - є рух. Процес навчання - теж рух, рух учіння під керівництвом вчителя. Рухають цей процес - суперечності. Основне протиріччя - є рушійною силою процесу навчання, виникає між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і станом освіти в даний період. Велике значення в навчальній діяльності учнів мають мотиви.

Мотив - це спонукальна причина дій і вчинків людини (те, що штовхає до дії). Основою їх є різноманітні потреби людини. Є різні підходи до класифікації мотивів:

1). Позитивні, нейтральні, негативні (розкрити)

Завдання вчителя - формувати позитивні мотиви. Основою для формування позитивних мотивів є навчальна діяльність, розвиток пізнавального інтересу. Л.М.Толстой: „...для того, щоб учень навчався добре, треба, щоб він навчався з бажанням".

Для цього необхідно:

- створювати проблемні ситуації;

- використовувати захоплюючі елементи, дидактичні ігри;

- організовувати творчу роботу;

- спиратись на особистий досвід учня;

- змінювати види роботи та багато інших умов розвитку пізнавального інтересу тощо.

2). Позитивні мотиви бувають:

А) - пізнавальні - соціальні - моральні

Б) - зовнішні - внутрішні

Так як процес навчання є видом пізнання і йде від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики, то він має пройти певні етапи:

1. Підготовка до сприймання. Сприймання.

2. Розуміння (осмислення).

3. Узагальнення і систематизація.

4. Закріплення знань, умінь, навичок.

5. Застосування

(розкрити на прикладі уроків)

59. Види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване, модульне. Тех. підхід у навчанні

Пояснювально-ілюстративне навчання: 1) Вчитель інформує учнів про нові елементи знань, вмінь, широко використовує наочність; 2) Роз'яснює найбільш важливі моменти, 3) Організовує осмислення навчальної Інформації; 4) Узагальнює знання, 5) Організовує закріплення навчального матеріалу шляхом повторення, роз'яснення, контролю; 6) Організовує застосування отриманих знань: роз'яснює, поставляє задачі, вправи. Матеріал подається неперервно і в послідовному викладі.

Проблемне навчання: 1) Постановка проблемної задачі у вигляді запитання, досліду, 2) Організовує роздуми учнів над поставленою задачею, пошук розв'язків; 3) Пропонує довести справедливість висунутого варіанту розв'язку задачі; 4) Якщо гіпотеза учнів правильна, просить зробити з неї висновки про отримання нових знань; 5) Якщо гіпотеза хибна, корегує, уточнює поставлену задачу; 6) Узагальнює отримані розв'язки, вказує на неточності, щоб відшліфувати процес проблемних міркувань, заохочує активність, 7) Ставить запитання з ціллю закріплення нових знань; 8) Пропонує вправи по застосуванню нових знань. Застосовується з ціллю розвитку навичок в творчій, навчально-пізнавальній діяльності, допомагає більш глибокому оволодінню знаннями.

Програмоване навчання: подача нового матеріалу невеликим, логічно завершеними дозами, після чого зразу ж слідує контроль. Наступна доза навчального матеріалу подається тоді, коли стане ясно, що дана порція матеріалу засвоєна учнями повністю. Застосовують програмовані посібники, комп'ютери (алгоритмізоване навчання). При програмованому навчанні в цілому циклі засвоєння об'єднуються декілька проміжних мікроциклів. Узагальнення і застосування знань на практиці стає можливим лише після засвоєння декількох доз навчальної Інформації.

Модульне навчання (Шаталов та ін. новатори). Модуль - це навчальна одиниця, в якій міститься змістовний центр. Зміст модуля. 2-3 лекції, 1-2 практичних заняття, 3-4 практичних комбінованих семінари. Методичне забезпечення - авторський посібник; - варіанти завдань домашніх І контрольних робіт за кожним модулем; - варіанти залікових і підсумкових робіт (по кількості учнів); - варіанти письмових екзаменаційних робіт.

Форми контролю якості знань: домашня контрольна робота, залікові роботи по закінченню кожного модуля; поурочна активність (ставиться оцінка); виконання творчих робіт; залік по модулю; екзамен за весь рік. Оцінювання: 100-бальна система (домашня контрольна робота - 10, поурочна активність - 5-10, залікова робота - 15-30, творчі - ЗО.

Технолог. підхід у нав-ні

Термін «пед технологія» вперше використовується в 20-х роках у працях Павлова і Бехтерева.

Слово «технологія» у перекладі з гр.. означ. «мистецтво, майстерність, уміння»

Технологія як процес являє собою керовану систему з передбачуваним результатом.

В широкому розумінні технологія – розробка визначеної ідеї.

Предметом пед технології – конструювання системи шкільного навчання і професійної підготовки.

Основою тех. підходу є системний підхід, який охоплює всі основні аспекти розробки процесу навчання: від постановки мети, конструювання навч. процесу до перевірки його ефективності.

Джерелами, а також складовими елементами пед. технології можна вважати соц. перетворення, нове пед. мислення, досвід минулого, систему психолого пед наук.