5.Організація і методи науково-педагогічних досліджень.

Поняття «метод» (грец. methodos) використовувалося в стародавньому світі як синонім до виразів «шлях дослідження, спосіб пізнання». Сучасна філософія трактує його як форму практичного і теоретичного освоєння дійсності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, які може застосовувати конкретна наука для пізнання свого предмета.

Методи науково-педагогічних досліджень - сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ, вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

Мета педагогічних досліджень - здобути нові для суспільства знання про закономірності, зміст, форми, методи, особливості організації навчально-виховного процесу.

Нові наукові результати, які одержані під час дослідження повинні відповідати таким вимогам:

- бути суспільно актуальними; - новими в науці; - теоретично і практично значимими;

- бути науково об'єктивними і достовірними; - доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності.

У педагогіці розрізняють З рівні науково - педагогічних досліджень

1. Емпіричний. На ньому встановлюються, накопичуються нові факти, фіксуються явища, що здобуті під час спостережень, анкет, співбесід, вивчення продуктів діяльності дітей та інше.

2.Теоретичний - висуваються і формулюються основні, загальні педагогічні закономірності;

3.Методологічний. На основі емпіричних і теоретичних досліджень будується теорія, формулюються загальні принципи, методи.

Складові елементи дослідження:

Об'єкт - педагогічні явища, факти.

Предмет - окремі сторони педагогічних явищ, фактів.

Мета - ціль, яку поставив дослідник.

Завдання - конкретизовані цілі з урахуванням предмета дослідження.

Гіпотеза - передбачення того, як протікатиме досліджуваний процес.

Методика дослідження – прийоми, засоби, з допомогою яких будуть розв'язані задачі дослідження, перевірена гіпотеза, отримані достовірні наукові факти.

Отримання та аналіз наукових фактів.

Втілення у практику результатів дослідження.

І. Методи вивчення досвіду (емпіричні)

1). Спостереження - це більш або менш продовжене в часі споглядання явищ, процесів, об'єктів, які вивчаються. Розкрити важливість, довготривалість, універсальність методу, чим він відрізняється від епізодичного споглядання, якою може бути фіксація явищ та недоліки методу.

Вимоги до спостереження: чіткість мети, систематичність, різнобічність, достатня кількість фіксованих фактів, своєчасність, об'єктивність, простота і економність запису.

2). Опитування ( бесіда, анкета, інтерв'ю, тестування) .

Бесіда - розкрити важливість методу і вимоги до бесіди (викликати повагу і довір'я, доброзичливий тон, чіткі та ясні питання, непомітна фіксація, можливість відхилення від плану). Види бесіди - індивідуальна, групова.

Анкетування - розкрити його важливість, позитивне і недоліки. Вимоги до анкетування (це вимоги до запитань). Анкетування є - відкрите; - закрите; -напіввідкрите.

Інтерв 'ю - розкрити відмінність бесіди та інтерв'ю.

Тестування – короткі стандартизовані запитання, результати підсумовують в кількісних показн.

3). Вивчення шкільної документації - дослідження педагогічних явищ, процесів по тих даних, які містяться в документах (особові справи, характеристики, журнали, протоколи педрад...).

4). Аналіз результатів діяльності (щоденник, саморобки, зошити...)