39. Завдання, зміст, форми і методи екологічного виховання учнів у навчальній роботі.

Сучасна екологічна ситуація в Україні, зокрема після Чорнобильської катастрофи, а також забруднення води та повітря викликає занепокоєння і змушують приділяти велику увагу екологічному вихованню та навчанню школярів. З цією метою переглянуто програми з географії та біології, запроваджено екологічні знання у природознавстві в початкових класах.

У позакласній роботі за останні роки поширюється діяльність "зелених патрулів", екологічних служб. Не зайвим є в кожній школі озеленення класу. Скрізь повинні проводитись заходи з охорони природи, деревонасадження та озеленення шкільної території, виставки квітів. Потрібно брати участь в роботах з озеленення міста чи селища. Сільська місцевість також повинна стати осередком екологічної пильності юних школярів. Виховувати наступне покоління, яке розуміє небезпеку можливих екологічних катастроф - одне з важливих завдань навчально-виховного процесу.

Завдання: формування любові до природи, її збереження і розмноження; озброєння учнів знаннями про природу рідного краю; залучення учнів до екологічної діяльності.

Напрями екологічного виховання: - розвиток морально-емоційного сприйняття природи (вчити дітей сприймати природу як живу); - активна пракгична діяльність по охороні навколишнього середовища, формування практичних вмінь І навичок; - пробудження потреб у дітей до самовиховання.

Форми підходу: екскурсія, спостереження, обговорення художніх творів, лекції, конкурси, щоденники спостережень, блакитні патрулі, шкільні лісництва, вікторини, музика.

Основні положення екологічного виховання відповідно до "національної програми патріотичного виховання та здорового способу життя": проведення наукових практичних конференцій з екологічної освіти, включення цих питань у програму підвищення кваліфікації; видавництво буклетів, листівок; пересувні виставки, фотостенди, лекції, екскурсії, проводити природоохоронну роботу; готувати нових інспекторів-екологів.

40.Програма «Українська родина». Зміст та форми взаємодії школи з батьками учнів. Школа - родина.

Школа і сім'я, формуючи особистість, виконують одні і ті ж функції у виховному процесі: інформаційну, виховну, контролюючу, організаційну, стимулюючу. Для досягнення максимального ефекту слід координувати діяльність школи і сім'ї.

Робота школи з сім'єю включає в себе два основні напрямки: організаційна робота школи з сім'єю; підвищення педагогічної культури батьків.

Організаційна робота школи з батьками включає в себе: -планування роботи школи і вчителів з батьками; - вивчення сімей учнів; - форми роботи вчителя з батьками; - роботу з неблагополучними сім'ями.

Форми роботи вчителя з батьками: - індивідуальна (бесіди-консультації, бесіди-поради, педагогічні консиліуми); - групові (засідання батьківського комітету, групові педагогічні консультації, класні батьківські збори, спільні бесіди, вечори); -колективні (загально-шкільні збори, конференції, батьківські дні); - масові форми (загально-шкільні свята).

Форми зв’язку школи з батьками дуже різноманітні: колективні консультації з актуальних питань виховання в сім'ї; постійно-діючі лекторії та університети для батьків; пропаганда серед батьків класичної та сучасної психолого-педагогічної літератури; відвідування і вивчення сімей учнів; допомога корисними порадами; проведення індивідуальних бесід на тему виховання.

Кожна школа проводить загально-шкільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, класні батьківські збори, збори батьківського активу та іншу роботу з батьками. Слід залучати батьків і до позакласної виховної роботи в школі. Вони можуть проводити екскурсії на підприємства, наукові організації, проводити гурткову, профорієнтаційну роботу в школі.

Сім’я – це група спільно проживаючих родичів.

Функції:

• репродуктивна

• економічна

• виховуючи

• комунікативна

• організація відпочинку і вільного часу

Типи сім’ї: проста – нуклеарна, мала, індивідуальна.

Складна – нероздільна, братська.

Значення сім’ї: у розумовому, моральному, естетичному, фізичному, трудовому вихованні (розкрити).

Умови успішного виховання:

• Правильна організація суспільного життя членів родини та високий рівень психологічної та педагогічної культури батьків.

• Організація побуту і впорядкування житла.

• Приклад батьків.

• Єдність вимог сім’ї і школи.

• Турбота про стан здоров’я дитини.

• Авторитет батьків.

А.С.Макаренко про авторитет батьків: несправжній авторитет – придушення, відстані, чванства, педантизму, резонерства, любові, доброти, підкупу, дружби. Справжній авторитет формується на турботі про дітей, вимогливій любові, коли батьки своєю щирістю, загальнолюдською мораллю, своєю працею показують приклад дітям.

Форми роботи школи з сім’єю.

Колективні:

• батьківські збори (загальні і класні)

• колективні консультації.

• лекторії, конференції, школи для батьків, дні відкритих дверей, батьківський комітет...

Індивідуальні:

• чергування батьків, індивідуальні бесіди, консультації, відвідування сімей, участь у роботі гуртків, анкети.

Умовно сім'ї поділяють на благополучні та неблагополучні.

Благополучна сім'я — сім'я з високим рівнем внугрісімейної моральності, духовності, координації та кооперації, взаємної підтримки та взаємодопомоги, з раціональними способами вирішення сімейних проблем.

Неблагополучна сім'я — сім'я, яка через об'єктивні або суб'єктивні причини втратила свої виховні можливості, внаслідок чого в ній виникають несприятливі умови для виховання дитини.