- •1 Основні поняття та терміни в галузі охорони праці.
- •2 Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні.
- •3 Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •4 Обов’язки та права працівників на охорону праці під час роботи.
- •5.Законодавчі засади створення служби охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах.
- •6 Навчання та інструктажі з питань охорони праці.
- •7 Відповідальність за порушення законодавчих актів в галузі охорони праці.
- •8 Нещасні випадки та професійні захворювання. Причини виникнення та їх класифікація.
- •9 Порядок призначення та склад комісій при розслідуванні нещасних випадків.
- •Правові засади розслідування нещасних випадків.
- •11 Розслідування, реєстрація й облік нещасних випадків, аварій, професійних захворювань на виробництві.
- •12 Основні методи визначення травматизму
- •13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •14. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •15 Охорона праці жінок та інвалідів.
- •16 Охорона праці неповнолітніх.
- •17 Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту.
- •18 Поняття важкості та напруженості виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів за ступенем важкості.
- •19 Гігієнічна класифікація умов праці.
- •20 Чинники виробничого середовища та їх класифікація.
- •21 Заходи поліпшення з нормалізації мікроклімату службових приміщень.
- •22 Виробничий шум. Вплив шуму на організм людини. Методи захисту.
- •23 Поняття про ультразвук та інфразвук. Вплив ультразвуків та інфразвуків на здоров’я людини. Методи захисту.
- •24 Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру та їх вплив на організм людини. Методи захисту.
- •25 Методи захисту від емп користувачів персональних комп’ютерів.????
- •26 Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне), його вплив на організм людини та методи захисту.
- •27 Значення виробничого освітлення. Вимоги до виробничого освітлення.
- •28 Види виробничого освітлення та його нормування.
- •29 Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції.
- •30 Кондиціювання повітря.
- •31 Правило безпеки експлуатації обладнання, що працює під тиском.
- •32 Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм.
- •33 Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •34 Системи заходів та засобів щодо забезпечення електробезпеки.
- •35 Надання першої до лікарняної допомоги при ураженні електрострумом.
- •36 Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах.
- •37 Поняття про горіння, пожежі та вибухи. Види горіння.
- •38 Способи та засоби гасіння пожеж.
12 Основні методи визначення травматизму
Вивчення виробничого травматизму відбувається двома шляхами:
1) Вивчення травматизму і професійних захворювань за матеріалами статистики (статистичний, груповий і топографічний методи вивчення);
2) Дослідження прихованих небезпек за допомогою технічного обстеження підприємства, цеху або дільниці, а також використовування монографічного методу вивчення.
Принципова відмінність першого методу полягає в тому, що вивченню підлягають нещасні випадки і захворювання, що вже сталися.
Статистичний метод. За даними актів можна вивчити розподіл потерпілих за ознаками статі, віку, профілем, місцем нещасного випадку, характером пошкодження, його важкістю. Вивчення травматизму цим методом дає можливість шляхом обчислень визначати: частоту травматизму і важкість травм. Ефективності даного методу залежить від повноти і правильності первинного обліку нещасних випадків. Щоб обрахувати стан і динаміку травматизму на підприємстві необхідно кількість нещасних випадків пов”язати з числом працюючих на підприємстві і з важкістю нещасних випадків.
Для цього виводиться коефіцієнт частоти травматизму і коефіцієнт важкості травматизму. Коефіцієнт частоти травматизму дає уявлення про кількість травм на кожну тисячу працюючих (включаючи весь особовий склад цеху, заводу)
Кч = 1000 n /Р,
n – кількість нещасних випадків за звітний період;
Р – середня за списком кількість працюючих за звітний період.
Коефіцієнт важкості травматизму, необхідний для більш глибокого аналізу стану травматизму, визначається кількістю втрачених робочих днів, що припадає на один нещасний випадок.
Кт = D / n,
D – кількість днів, втрачених за звітний період.
Груповий метод полягає у вивченні причин травматизму за тривалий період за заздалегідь підібраними матеріалами розслідування. Вивченню підлягають травми і захворювання, що сталися в однаковій обстановці, на однорідному обладнанні, а також нещасні випадки, що повторюються за характером пошкоджень.
Топографічний метод полягає у вивченні причин нещасних випадків за місцем, де вони відбуваються. За цим методом визначаються ті робочі місця, дільниці цеху, що є найнесприятливішими щодо травматизму, і отримується матеріал для розробки заходів щодо усунення причин, котрі спричиняють травматизм.
Суть монографічного методу полягає в поглибленому дослідженні вибраного об'єкта в сукупності з усією виробничою обстановкою. Мета вивчення – виявити потенційно небезпечні та шкідливі фактори виробництва і їх усунути.
13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
— вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації' охорони праці, покращення умов та техніки безпеки;
— участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів;
— одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;
— проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;
— підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.
Плідне співробітництво налагоджено між Україною та Міжнародною організацією праці — однією з найдавніших міжурядових організацій, яка була створена ще у 1919 році. З 1946 року МОП — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Україна є членом МОП з 1954 року. Із 181 конвенції, що прийняті на цей час МОП, Україна ратифікувала 50, серед яких найважливіші нормативні акти, що стосуються основоположних прав людини. У МОП діє система контролю за застосуванням в країнах-членах Організації конвенцій і рекомендацій. Кожна держава, член МОП, зобов'язана подавати доповіді про застосування на своїй території ратифікованих нею конвенцій, а також інформації про стан законодавства і практики з питань, що порушуються в окремих, не ратифікованих нею конвенціях. За фінансової підтримки міжнародних інституцій з 1996 року в Україні реалізується проект МОП „Мобілізація підприємств і працівників на запобігання зловживанням шкідливими речовинами в країнах Центральної та Східної Європи".
Налагоджується співробітництво в галузі охорони праці України із Європейським Союзом. Так, в рамках програми Tads почалася робота над проектом „Сприяння у забезпеченні охорони праці в Україні (з метою підвищення рівня ефективності)". Основні напрямки цього проекту включають: удосконалення нормативної бази в галузі охорони праці; створення інформаційного центру агітації та пропаганди з питань охорони праці; відпрацювання механізму економічних розрахунків на підприємстві, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці працюючим.
В рамках Угоди про співробітництво в галузі охорони праці фахівці України разом із фахівцями інших держав СНД проводять спільну роботу щодо удосконалення Системи стандартів безпеки праці, узгодження та розробки нормативної бази в галузі охорони праці для країн СНД.
