23 Поняття про ультразвук та інфразвук. Вплив ультразвуків та інфразвуків на здоров’я людини. Методи захисту.

Під дією ультразвуку в рідких компонентах тканин організму виникає кавітація, тобто утворюється велика кількість розривів у вигляді дрібних пухирців газу. Коли кавітаційні пухирці лопаються, розвивається великий тиск, в результаті чого відбуваються механічне руйнування кліток живої тканини і сильне локальне підвищення температури. Під впливом ультразвуку прискорюються хімічні процеси, спостерігаються явища дисперсії і коагуляції, внаслідок чого, наприклад, може наступити сліпота. Вплив на людину ультразвуку малої потужності викликає тепловий ефект. При зіткненні робітників з оброблюваними деталями, у яких порушені ультразвукові коливання, відбувається контактне опромінення.

При опроміненні інфразвуком внутрішні органи людини, що мають резонансні частоти в діапазоні 6-12 Гц, можуть прийти в коливання. Між серцем, легенями і шлунком виникає тертя, що зумовлює сильне подразнення і порушення їхньої нормальної життєдіяльності. Особливо небезпечна частота 7 Гц, що збігається з α-ритмами мозку. Інфразвуки малої потужності діють і на внутрішнє вухо, викликаючи нездужання типу морської хвороби, нервову втому. При середніх потужностях спостерігаються внутрішні розлади травлення і мозку з усілякими наслідками: паралічами, втратою свідомості, загальною слабістю. Інфразвук великої потужності особливо небезпечний тому, що, викликаючи резонанс внутрішніх органів, може призвести їх до руйнування, гальмування кровообігу і навіть до зупинки серця.

Захист від ультразвукових коливань здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними середовищами. Для цього завантаження ультразвукових ванн, вивантаження й інші роботи виконують при виключених генераторах коливань, або використовують спеціальні пристосування, ручками, не зв'язаними вібруючими деталями. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьовуються звуковбирними матеріалами. Робочі місця можна екранувати. Для поглинання енергії ультразвуку рекомендуються матеріали, подібні застосовуваним при зниженні шуму, але з більш високочастотною характеристикою.

Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвуку і не чинять йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється перешкодами, тому основною задачею захисту людини від шкідливого впливу інфразвуку є виключення чи ослаблення його генерування в самому джерелі. Ефективними заходами від інфразвуку є також застосування методів зниження вібрацій.

24 Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру та їх вплив на організм людини. Методи захисту.

Усі  електромагнітні  поля та  випромінювання  поділяються на  природні  та  антропогенні .

ЕМП  природного  походження. Навколо Землі існує електричне поле напруженістю у середньому 130 В/м, яке зменшується від середніх широт до полюсів та до екватора, а також за експоненціальним законом 3 віддаленням від земної поверхні. Спостерігаються річні, добові та інші варіації цього поля, а також випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів, завірюх, пилових бур, вітрів.

Розглянуті ЕМП впливали на біологічні об’єкти та, зокрема, на людину під час усього її існування. Це дало змогу у процесі еволюції пристосуватися до впливу таких полів та виробити захисні механізми, які захищають людину від можливих ушкоджень за рахунок  природних  факторів.

Однак усе ж спостерігається кореляція між змінами сонячної активності (викликаними ними змінами  електромагнітного   випромінювання )  і  нервовими, психічними, серцево-судинними захворюваннями людей, а також порушенням умовно-рефлекторної діяльності тварин.

 Антропогенні   випромінювання  фактично охоплюють усі діапазони. Розглянемо вплив радіохвильового  випромінювання , зокрема  випромінювання  ВЧ та УВЧ діапазонів, (діапазони ЗО кГц—500 МГц). Можливості прямого опромінення радіохвилями визначаються умовами їх розповсюдження, які залежать від довжини хвилі.

 Випромінювання  НВЧ діапазону. Активність впливу ЕМП різних діапазонів частот різна: вона значно зростає з ростом частоти та дуже серйозно впливає у НВЧ діапазоні. У даний діапазон входять дециметрові (100-10 см), сантиметрові (10-1 см) та міліметрові (10-1 мм) хвилі. Ці діапазони об’єднуються терміном «мікрохвильові».

Як  і  УВЧ НВЧ  випромінювання  сильно поглинається фунтом та не віддзеркалюється іоносферою. Тому розповсюдження НВЧ відбувається в межах прямої видимості.

На дециметрових хвилях працюють радіомовні та телевізійні станції, які забезпечують у зв’язку зі зниженням рівня перешкод вищу якість передачі інформації ніж в УВЧ діапазоні.

Під впливом ЕМП та  випромінювань  спостерігаються загальна слабкість, підвищена сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль у ділянці серця. З’являється роздратування, втрата уваги, 3poqac тривалість мовнорухової та зоровомо-торної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є свідченням порушення роботи окремих органів— шлунку, пепінки, селезінки, підшлункової Та інших залоз. Пригнічуються харчовий та статевий рефлекси.

 Електромагнітне  поле ВЧ  і  НВЧ, що несе з собою енергію, може самостійно поширюватися у просторі без провідника електроструму зі швидкістю, близькою до швидкості світла.

Воно змінюється з цією ж частотою, що  і  струм, який його створив.  Електромагнітне  поле в 5-8 діапазонах частот оцінюється напруженістю поля. Одиницею виміру напруженості поля для електричної складової є вольт на метр В/м).

Поле у 9-11 діапазонах частот оцінюється поверхневою густиною потоку енергій (ГПЕ). Одиницею виміру ГПЕ є Ват на квадратний метр — ( 1Вт/м2 -0,1 мвт/см2 * 100 мкВт/см2)