Контрольне завдання № 13

1. За визначенням кібернетика А.Я. Лернера, «…якщо між двома об'єктами може бути встановлено схожість хоч би в якому-небудь одному певному значенні, то між цими об'єктами існують відносини оригіналу і моделі». При цьому один з об'єктів може розглядатися як оригінал, а інший як його модель.

Якщо стан системи-оригіналу А, що моделюється, описується n-кількісно-змінними, то в залежності від мети моделювання частину з цих змінних можна вважати неістотними. Тоді можливо розглядати деяку спрощену систему В з n'-змінними (n'<n). У цьому випадку кожному певному стану системи А, що описується n-кількісно-змінними, буде відповідати один стан системи В з n'-змінними. Зворотна відповідність буде неможливою, оскільки, задаючи n-мірні координати просторів станів системи В, не можна вказати координати ще й неістотних змінних для системи А. Можливий і інший шлях спрощення системи. Для цього досить деяким множинам станів системи А поставити у відповідність тільки один стан системи В. При цьому також буде однозначна відповідність системи В системі А, але неоднозначна зворотна відповідність. Систему В, отриману шляхом спрощення системи А, називають гомоморфною або спрощеною моделлю системи А. Зворотний перехід від системи-моделі до системи-оригіналу називають інтерпретацією моделі. Інтерпретація моделі не є суворо однозначною процедурою, оскільки одному стану системи-моделі може відповідати безліч станів системи-оригіналу. Метод практичного або теоретичного оперування не самим оригіналом, а його гомоморфною моделлю, істотні властивості якої співпадають з оригіналом, з метою отримання нової інформації про оригінал, називають моделюванням.

2. Щоб провести пошукові досліди, необхідно скласти окрему методику. Необхідну кількість пошукових дослідів можна визначити на основі наступних припущень.

1. Якщо перевіряють напрям процесу, звичайно досить двох дослідів на початку і в кінці процесу.

2. Якщо встановлюють які чинники обумовлюють розвиток явища, то найменьша кількість пошукових дослідів приблизно дорівнює подвоєній кількості чинників, що передбачаються, оскільки для того, щоб з'ясувати, чи впливає даний чинник на розвиток явища чи ні, необхідно поставити як мінімум два досліди - на початку (коли даний чинник явно відсутній) і в кінці (коли даний чинник явно присутній) розвитку явища або в якійсь точці оптимуму.

При перевірці варіантів робочої гіпотези вибирають головний, стержневий чинник гіпотези і по невеликій серії, 3-5 дослідів, визначають хід зміни основних параметрів робочої гіпотези.

Контрольне завдання № 14

1. Реальні моделі - це такі моделі, в яких мають місце ті ж фізичні, хімічні і біологічні процеси, що й в оригіналі, відрізняється тільки масштаб цих процесів. Прикладом таких моделей можуть служити деякі лабораторні популяції або угруповання організмів. Разом з такими перевагами цих моделей, як достовірність відтворення процесів, характерних для біосистем, вони мають свої недоліки, пов'язані насамперед з громіздкістю і неоперативністю, оскільки вони функціонують в реальному масштабі часу.

2. При розробці робочої гіпотези встановлюють чинники, що визначають розвиток явища. Інакше кажучи, встановлюють незалежні змінні (аргументи), визначальні зміни залежні змінних (функцій).

Дослідник, спостерігаючи в досвіді за розвитком явища при впливі чинників, отримує матеріал або дані дослідження. У дослідах вимірюють або відмічають величини і якісні показники, що характеризують як чинники (аргументи), так і показники розвитку явища (функції).

Звичайно насамперед визначають величини і властивості, що характеризують чинники. Множинність величин, що підлягають вимірюванню, може з тих або інших міркувань утрудняти дослідження. Вивчення сумарного впливу багатьох кількісно невизначених чинників, що поєднуються в довільних і незрозумілих для дослідження співвідношеннях, часто приводить до неясних закономірностей і помилкових висновків. У таких випадках потрібно всі чинники, що обумовлюють явище, розділити на основні, що впливають найбільший чином на розвиток явища, і додаткові, впливаючі на розвиток явища другорядно. Тоді в досліді вимірюють або відмічають лише величини і властивості, що характеризують основні чинники.