Контрольне завдання № 5
1. Гіпотеза створюється внаслідок індуктивного мислення: на основі ряду окремих фактів вчений пропонує загальне пояснення, тобто таке пояснення, яке виходить за межі фактів, що існують, і яке зберігає значущість для таких ситуацій і об’єктів, які ще не вдавалося спостерігати і дослідити. Філософи несамовито сперечаються про те, чи можна логічно виправдати індуктивний метод, і які його раціональні основи. Тим часом використання індуктивного методу при побудові нових гіпотез, безумовно веде до нових успіхів в науці. Згідно з класичних уявленнь, при проведенні наукових досліджень створення гіпотез йде слідом за збором фактичних даних. Насправді ж обидва ці процеси йдуть поряд.
Гіпотеза повинна не тільки давати пояснення явищам природи, але і робити деякі прогнози – прогнози, що піддаються перевірці. Наприклад, говорити, що нащадок схожий на своїх батьків тому, що він пов'язаний з ними родинними зв'язками, - це ще не означає дати справжнє пояснення, хоч таке твердження безумовно справедливе. Якщо ж сказати, що нащадок схожий на своїх батьків тому, що вони передали йому деяке число генів певного типу і за певними правилами, то це буде достовірним науковим поясненням, оскільки існування генів, факт їх передачі і правила, за якими відбувається ця передача, можуть бути перевірені з допомогою експериментів і спостережень.
2. Абсолютна помилка - це різниця між дійсним значенням х величини, що вимірюється і її виміряним значенням a.
Практично під абсолютною помилкою розуміють різницю між результатом вимірювання за допомогою більш точних методів або приладів вищої точності (зразкових) і значенням цієї ж величини, отриманим приладом, який використовується в досвіді.
Контрольне завдання № 6
1
.
2. Практично поняття «точність» має декілька визначень. Іноді під точністю розуміють значення абсолютної помилки. Можна сказати, наприклад, що точність вимірювання даним інструментом рівна 0,01 мм. Частіше під точністю розуміють безрозмірну величину або відношення абсолютної помилки до дійсного значення величини. Це відношення інакше називається відносною помилкою.
Контрольне завдання № 7
1. Перевірка тієї або іншої гіпотези нерідко приймає форму зазделегідь спланованого лабораторного експеримента. Такі експерименти є звичайним способом перевірки гіпотез в фізиці, хімії і здебільшого в біології, однак вони не є обов'язковими, а в деяких галузях науки, наприклад в геології, лабораторна перевірка неможлива. При перевірці гіпотез в галузі еволюції і популяційної генетики лабораторний експеримент нерідко замінюється спостереженнями в природі. Іншими способами перевірки служать експерименти на дослідних ділянках (наприклад, в сільському господарстві), зміни природного середовища (наприклад, в екології), створення реальних фізичних моделей, що імітують природну ситуацію, створення математичних моделей із застосуванням комп’ютера. Ще один дуже важливий спосіб перевірки правильності гіпотез застосовується шляхом порівняння рівноцінних або майже рівноцінних ситуацій: структури, органи або процеси порівнюються в різних ситуаціях, у різних органів і (або) у організмів, взятих в різних місцях, якщо є підстави передбачати, що вони зазнавали дії близьких чинників, наприклад тиску природнього добору однакового напряму.
Схожість або відмінность, що виявляються завдяки порівнянню дозволяють скласти уявлення про те, як протікають ці чи інші еволюційні явища. Як саме проводиться перевірка вірності даної гіпотези, не має вирішального значення. Головне, щоби рішення проблеми, що вивчається, піддавалося перевірці. Таку перевірку можна здійснити за прогнозами відповідними висунутій гіпотезі. Ці прогнози являють собою звичайно загальні висновки, логічно витікаючі із запропонованої гіпотези а будь-яка гіпотеза повинна бути сформульована таким чином, щоб з неї слідували прогнози або загальні положення, що підлягають перевірці.
Якщо прогнози, що витікають із даної гіпотези, підтверджуються, такий результат приймається як тимчасовий доказ справедливості цієї гіпотези. Відповідь на поставлене питання отримана, і дослідник може перейти до вивчення якого-небудь нового питання використовуючи такий же порядок.
2. Систематичними називають такі помилки, які виникають через відомі причини, діючі по певних законах і, як правило, в певному напрямі. Таким чином, систематичними є ті помилки або погрішності, які можна вивчити і визначити кількісно. Їх необхідно знати і вносити відповідні поправки в свідчення приладів, тобто ці помилки можна розглядати як поправки до свідчення приладів. Звичайно такі поправки, пов'язані з конструкцією приладів, вказують в їх паспортах. Систематичні помилки може визначити і сам дослідник, що особливо необхідно для приладів, ним самим що конструюються. Знаходять систематичні помилки, калібруючи вимірювальні прилади. Систематичні помилки іноді можна виявити, зіставляючи дослідні дані із зовнішніми умовами, що змінюються; відповідність між змінами дослідних даних і цих умов вказує на наявність систематичної помилки.