Зразок відповіді (футбол з методикою викладання)

Білет № 13

1.

2.

3. Охарактеризувати класифікацію техніки гри у футбол. Техніка гри

польового гравця. Техніка гри воротаря.

3. АНАЛІЗ ТЕХНІКИ ГРИ У ФУТБОЛ І МЕТОДИКА НАВЧАННЯ.

Техніка передбачає здатність футболіста під час гри вільно і точно виконувати рухові дії. Вона є основою навчання разом із тактикою, певна річ, не останню роль відіграє фізична підготовка.

Техніка розподіляється на загальну (зміна темпу рухів, на­прямку бігу, старти, зупинки, стрибки) і спеціальну (удари по м'ячу, зупинки-приймання його, ведення, обвідки, фінти, відбір м'яча у суперника, гра тулубом, гра воротаря, укидання м'яча з- за бічної лінії) (див. рис. 1).

3.1. Вправи з м'ячем і комплекси допоміжних вправ та ігор для навчання техніці гри у футбол та її вдосконалення

До початку навчання техніці гри в футбол, бажаючих займа­тися ним слід ознайомити з вправами на відчуття м'яча, йдеться про торкання його основними частинами поверхні стопи (див. рис. 2).

Котіння м'яча

1. Котіння м'яча підошвою вперед і назад (від носка до п'ят­ки).

2. Переведення м'яча від внутрішньої частини стопи до зов­нішньої, а також вліво і вправо.

3. Котіння м'яча по колу підошвою, внутрішньою і зовніш­ньою частинами стопи та підбивання (жонглювання) тими сами­ми частинами стоїш.

4. Підбивання м'яча вгору. Нога виставлена вперед і зігнута в коліні.

Зразок відповіді (футбол з методикою викладання)

Білет № 12

1.

2.

3. Методика, послідовність навчання та можливі помилки при навчання

удару по м'ячу внутрішньою стороною стопи.

3. Методика, послідовність навчання та можливі помилки при навчання

удару по м'ячу внутрішньою стороною стопи.

Удар внутрішньою частиною стопи виконується з розбігу і без нього. Цей удар застосовується під час передач м'яча на коро­ткі та середні відстані, а під час ударів з невеликої відстані по воротах (рис. 4). Він вважається одним із точних, оскільки м'яча торкається велика частина поверхні стопи, однак сила удару мен­ше порівняно з іншими способами.

Розбіг виконується по прямій відносно до м'яча та напрямку його польоту. Опорна нога, зігнута в коліні, ставиться за 10-15 см від м'яча збоку. Її носок повинен "вказувати" напрямок польоту м'яча. Нога, якою гравець завдає удару, відводиться назад, а її стопа розвернута назовні під прямим кутом щодо напрямку удару.

В момент торкання стопою м'яча носок напружений, гомілкостоп закріплений, тулуб трохи нахилений вперед, а руки зігну­ті в ліктях. Удар наноситься в середину м'яча або нижче в зале­жності від того по якій траєкторії хоче зробити передачу гравець. Після завершення передачі нога не зупиняється, а продовжує свій рух за м'ячем (проводка). Це забезпечує влучний політ м'яча.

Вправи для навчання

1. Імітуючи вправи без м'яча.

2. Удар по нерухомому набивному м'ячу з місця.

3. Те саме з одного кроку.

4. Те саме після стрибка на опорну ногу.

5. Вправи 2, 3, 4 з м'ячем.

6. Удар по нерухомому м'ячу після ходьби, повільного і швид­кого бігу.

7. Удар по м'ячу, що котиться вперед (в напрямку удару).

8. Удар по м'ячу, що котиться гравцеві назустріч.

9. Удар по м'ячу з льоту.

10. Те саме після відскоку від землі, з місця і з розгону.

11. Вправи 9, 10 тільки м'яч кидає партнер.

12. Удар по м'ячу з напівльоту.

13. Те саме тільки м'яч кидає партнер.

14. Удари по воротах після ведення.

15. Удари по воротах після передач партнера.

Характерні помилки

1. Слабо розвернута стопа ноги, якою б'ють по м'ячу.

2. Опорна нога ставиться далеко від м'яча.

3. Немає замаху ноги та проводки м'яча.

4. Під час удару тулуб відхилений назад.