
- •Визнання капіталу
- •Класифікація капіталу Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:
- •Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей Балансу, за яким відображається власний капітал
- •Оцінка капіталу
- •Правила оцінки елементів капіталу
- •Відображення операцій з капіталом у бухгалтерському обліку
- •Розкриття інформації про капітал у фінансовій звітності
- •Узагальнення інформації про капітал в регістрах бухгалтерського обліку
- •Типові проблеми обліку капіталу
- •Самостійна робота
Відображення операцій з капіталом у бухгалтерському обліку
Відображення у бухгалтерському обліку операцій з капіталом повинно здійснюватись лише після ретельного аналізу суті операцій, що призводять до змін в елементах капіталу. Перш за все, слід приділяти увагу господарським операціям з отримання або передачі активів, зміни оцінки необоротних активів та визначенню фінансових результатів. Саме такі операції найчастіше призводять до змін у власному капіталі. Від характеру діючої на підприємстві облікової політики стосовно визнання доходів та витрат, оцінки активів значною мірою буде залежати, наскільки адекватно буде оцінений власний капітал підприємства.
Як було зазначено вище, для обліку капіталу підприємства, створення різних резервів та отримання фінансування використовуються рахунки класу 4 Плану рахунків.
За кредитом рахунків капіталу відображається збільшення відповідних його елементів, а за дебетом – зменшення.
Деякі рахунки та субрахунки класу 4 не мають самостійного значення для визначення елементів капіталу, а саме:
45 “Вилучений капітал”,
46 “Неоплачений капітал” та
443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.
Рахунки 45 “Вилучений капітал” та 46 “Неоплачений капітал можуть мати лише дебетовий залишок і регулюють суму оплаченого капіталу шляхом вирахування залишків за цими рахунками із сум, що накопичені за кредитом рахунків 40 “Статутний капітал” або 41 “Пайовий капітал” та 42 “Додатковий капітал”.
Сальдо субрахунків 441 “Прибуток нерозподілений” та 442 “Непокриті збитки” формується при розрахунку фінансових результатів діяльності щомісяця, або наприкінці року залежно від обраної облікової політики.
На субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображається розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів); виплати за облігаціями; відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. В кінці року цей субрахунок закривається на субрахунок 441 “Прибуток нерозподілений” або на дебет субрахунку 442 “Непокриті збитки” при від’ємних результатах діяльності.
Слід мати на увазі, що рахунки 40 “Статутний капітал”, 41 “Пайовий капітал”, 421 “Емісійний дохід”, 422 “Інший вкладений капітал”, 423 “Дооцінка активів”, 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”, 425 “Інший додатковий капітал”, 43 “Резервний капітал”, 441 “Прибуток нерозподілений” можуть мати лише кредитове сальдо, а рахунки 442 “Непокриті збитки”, 45 “Вилучений капітал”, 46 “Неоплачений капітал” лише дебетове сальдо.
Для відображення специфічних аспектів діяльності, а також з метою деталізації облікової інформації для складання фінансової звітності і приміток, важливим моментом є доповнення номенклатури рахунків тими додатковими субрахунками, які прямо не передбачені Інструкцією. Так, доцільним є облік на окремих субрахунках:
ефектів зміни облікової політики (наприклад, субрахунки 441.1, 442.1);
дооцінки різних видів необоротних активів (наприклад, субрахунки
423.1 “Дооцінка основних засобів та малоцінних необоротних активів”,
423.2 “Дооцінка незавершеного будівництва”,
423.3 “Дооцінка нематеріальних активів”).
На зміни в капіталі впливають багато факторів, які виникають у процесі господарської діяльності підприємства, таких як: отримання чистого прибутку (збитку) за звітний період, розподіл прибутку, виправлення помилок і змін в обліковій політиці підприємства, переоцінка необоротних активів, внески учасників, вилучення капіталу та інші події, які безпосередньо призводять до збільшення або зменшення власних коштів підприємства, його чистих активів (загальна сума активів - зобов’язання = капітал).
При збільшенні статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій кількість випущених акцій залишається без змін. Випуск попередніх акцій анулюється: акції попереднього випуску обмінюються на акції нового випуску з більшою номінальною вартістю у співвідношенні “один до одного”.
При цьому збільшення статутного капіталу може відбуватися за рахунок нерозподіленого прибутку, реінвестиції дивідендів, індексації балансової вартості основних засобів.
Для акціонерних товариств, які відповідно до постанов Кабінету Міністрів України провели індексацію балансової вартості основних засобів, одним із шляхів збільшення статутного капіталу є збільшення статутного капіталу на суму, що не перевищує суму індексації балансової вартості основних засобів, зменшену на суму індексації зносу по них шляхом випуску акцій нової номінальної вартості або додаткової кількості акцій існуючої номінальної вартості. При такому збільшенні статутного капіталу відкритий продаж акцій не здійснюється та інформація про випуск акцій реєстрації не підлягає (Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при збільшенні статутного фонду у зв’язку з індексацією основних фондів, затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.03.2000 р. №25).