6. Загальні принципи бухгалтерського обліку.

1. Принципи, що визначають, яка інформація підлягає обліку:

► повного висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків.

► відкритість - фінансові звіти мають бути зрозумілими і достатньо деталізованими, з метою уникнення двозначності, правдиво відображати операції банку з необхідними поясненнями в додатках до правил оцінки активів і зобов'язань.

2. Принципи, що формують процедуру ведення бухгалтерського обліку: У автономності - активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку;

► суттєвості - фінансові звіти мають відображати всю суттєву інформацію, що необхідна для прийняття рішень керівниками банку або інвесторами.

► консолідації - складання фінансової звітності в цілому по банку з урахуванням дочірніх банків і підприємств як єдиної економічної одиниці;

► безперервності - оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому.

► дати операції - операції відображають у бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів) незалежно від дати руху коштів за цими активами або зобов'язаннями;

► окреме відображення активів і пасивів - усі рахунки активів і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді.

► послідовності (прийнятність вхідного балансу) - залишки за балансовими рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду;

► постійності - постійне (з року в рік) застосування банком обраної облікової політики. ► переваги змісту над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їхньої сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою.

3. Принципи, що регламентують способи обліку в конкретних ситуаціях:

► оцінки (історичної/фактичної собівартості) - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення.

► нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

► обережності - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не будуть завищені, а зобов'язання та/або витрати - не будуть занижені.

7. Метод бухгалтерського обліку та його елементи.

Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів (елементів), за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в системі бухгалтерського обліку. Метод бухгалтерського обліку складається з 8-и елементів:

1.Документація забезпечує суцільне і безперервне відображення господарської діяльності підприємства шляхом реєстрації кожної господарської операції в відповідному документі.

Тобто, документ є письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення та надає юридичної сили даним обліку.

2.Інвентаризація - це спосіб перевірки і документального підтвердження наявності і стану активів, капіталу і зобов’язань.

3.Оцінка — спосіб грошового вимірювання об’єктів обліку.

4.Калькуляція - спосіб групування затрат і визначення собівартості. Собівартість вираження витрат на виробництво продукції в грошовій формі.

5.Рахунки бухгалтерського обліку – це спосіб групування об’єктів обліку за економічно однорідними ознаками, поточного їх обліку і контролю.

6.Подвійний запис - запис господарської операції в одній і тій же сумі двічі, по дебету одного рахунку і кредиту іншого.

7.Баланс – спосіб узагальнення і групування активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства на відповідну дату. Важливою особливістю балансу є рівність

двох його частин – активу і пасиву.

8.Звітність – є завершальним етапом облікового процесу. її показники доповнюють чи розшифровують ті дані, які містяться в балансі (наприклад, щодо порядку формування фінансових результатів, про власний капітал тощо).