6. Управління екологічною безпекою на регіональному

рівні (Модуль 5) 296

6.1. Основні положення стратегії управління 296

6.2. Закономірності управління екологічною безпекою на

регіональному рівні 297

6.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної

безпеки 302

6.4. Функціональна блок-схема управління екобезпекою 303

6.5. Основні принципи побудови регіональної системи управління екологічною безпекою 311

6.6. Комплексна ієрархічна система техніко-технологічного

управління екологічною безпекою на регіональному рівні 311

6.6.1. Управління екологічною безпекою стосовно видів техногенної небезпеки, що формуються хімічними та ландшафтотрансформуючими чинниками 312

6.6.2. Управління екологічною безпекою по відношенню до виду техногенної небезпеки, що формується фізичними чинниками 334

6.6.3. Забезпечення надійності управління екологічною безпекою 339

6.7. Наукова складова модуля 5 345

6.8. Діагностика знань та умінь з програмного матеріалу модуля 5 346

6.9. Бібліографічний опис літературних джерел модуля 5 347

7. Довідково-інформаційний матеріал для оптимального

засвоєння дисципліни та опрацювання її наукової складової 351

7.1. Коефіцієнти та параметри для визначення індекса техногенної небезпеки обєкта 351

7.2. Коефіцієнти та показники моделі комплексної оцінки техногенної небезпеки, що формується хімічними чинниками 353

7.3. Реалізація моніторингу станів екологічної небезпеки в

територіально-виробничому комплексі Середнього Придніпровя 357

7.3.1. Фізико-географічні особливості регіону 357

7.3.2. Характеристика природної підсистеми як фонової основи формування екологічної небезпеки 357

7.3.3. Характеристика соціально-економічної підсистеми як активного середовища формування екологічної небезпеки 362

7.3.4. Практична реалізація підходів до структуризації екологічної небезпеки в конкретному регіоні 364

7.3.5. Резільтати аналізу стану техногенної небезпеки, що формується

хімічними чинниками впливу у регіоні 371

7.3.6. Результати аналізу стану техногенної небезпеки, що формується

фізичними та ландшафтотрансформуючими чинниками впливу у

регіоні 380

7.4. Застосування методики аналізу впливу проявів екологічної небезпеки на стан здоровя населення у конкретному регіоні 384

7.5. Технологічні аспекти підвищення рівня регіональної екологічної безпеки шляхом залучення відходів різних господарчих комплексів у процеси одержання продукції цільового призачення 391

7.5.1. Господарський комплекс машинобудування та металообробки 391

7.5.2. Господарський комплекс нафтопереробки і нафтотранспортування 397

7.5.3. Гірничо-видобувний та теплоенергетичний господарчі

комплекси 401

7.5.4. Використання відходів різних господарських комплексів у

процесах виробництва сорбентів 402

7.6. Обгрунтування використання мікроводоростей для забезпечення екологічної безпеки в штучно створених обєктах гідросфери 405

7.7. Обгрунтування застосування ефективних технічних засобів шумопоглинання для забезпечення екологічної безпеки 407

7.8. Реалізація заходів з забезпечення надійності управління

екологічною безпекою у регіоні 411

7.9. Бібліографічний опис літературних джерел довідково- інформаційного розділу 423

8. Предметний покажчик 428

9. Рекомендована література для поглибленого вивчення курсу….. 434

ВСТУП

Загальний стан екологічної безпеки у світі і, зокрема, в Україні є досить складним. Існує широке різноманіття чинників (як природного, так і антропогенного походження), які спричиняють у подальшому ускладнення її стану у просторово-часовому аспекті. Це негативно впливає на довкілля та призводить до погіршення умов життєдіяльності живих організмів і, в першу чергу, людей. Тому екологічна безпека в рамках держави розглядається як одна з основних складових національної безпеки. Наведені обставини обумовлюють нагальну потребу комплексного розв’язання проблем, пов^’язаних з екологічною безпекою.

Первинні основи загальної концепції екологічної безпеки закладені Н.Ф. Реймерсом, С.А. Боголюбовим, В.І. Даніловим-Данільяном, К.Ф. Фроловим, Р.М.Кларком, М.Н.Мойсеєвим та іншими вченими. В останній час інтенсифікувалися теоретичні та практичні дослідження із зазначеної проблеми. Поглиблюються, конкретизуються та деталізуються знання з різних напрямків, в тому числі, з техніко-економічного (Б.М.Данілішин, О.М.Трофімчук, А.Г.Шапар, Є.О.Яковлєв, В.М.Шмандій, В.М.Шестопалов, А.Б.Горстко та інші), природничого (Г.О.Білявський, Г.І.Рудько, В.Ю.Некос та інші).

Екологічна безпека, безумовно, вимагає глибокого вивчення методологічних аспектів і її теорії, опрацювання наукових основ управління нею на базі всебічного дослідження процесів та умов формування небезпеки. Враховуючи надзвичайно широкий спектр явищ, процесів і об’єктів, що вкладаються в поняття “екологічна безпека”, особлива увага приділяється одній з її складових – техногенній безпеці. Відсутність належної екологічної експертизи при розміщенні техногенних об’єктів, нестаток фахівців у галузі екологічної безпеки та інші чинники призвели до формування широкопрофільної небезпеки в окремих регіонах.

Забезпечення глобольної екологічної безпеки здійснюється на основі міжнародних нормативно-правових актів. В Україні створена законодавча база, яка охоплює всі галузі діяльності суспільства. Ключові проблеми екологічної безпеки держави розв’язуються на рівні Президента Україні, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, спеціально уповноваженого державного органу – Міністерства екології та охорони навколишнього середовища, інших міністерств і відомств. Регіональні питання забезпечення екологічної безпеки вирішують місцеві ради народних депутатів, органи місцевого самоврядування, інши регіональні структури. Але нормативно-правова база потребує подальшого вдосконалення із залученням до цієї роботи фахівців різних галузей знань.

Суттєве значення у формуванні екологічно безпечного середовища існування людини має підготовка висококваліфікованих фахівців з екологічної безпеки. Навчальна дисципліна “Екологічна безпека” посідає чинне місце в системі такої підготовки і є базоутворюючим елементом набуття знань та умінь майбутніх фахівців.

Вивчення курсу ”Екологічна безпека” дасть змогу отримати глибокі знання з теоретичних аспектів управління екологічною безпекою, набути практичних навиків, які можуть бути застосовані в практичній роботі в органах екологічного контролю та управління, в екологічних службах підприємств та організацій, при проведенні наукових досліджень.

Зміст курсу “Екологічна безпека” визначається основоположним тезисом - ефективно управляти екологічною безпекою можна тільки на основі всебічного науково-обгрунтованого вивчення умов формування екологічної небезпеки.

Стрімкий розвиток наукових досліджень з проблем екологічної безпеки (слід зауважити, що в номенклатурі спеціальностей ВАК України, по яким здійснюється захист дисертацій, в останій час з’явилась спеціальность 21.06.01 – екологічна безпека) спонукав авторів ввести до підручнику елементи наукової складової вивчення дисциплини, яка забезпечує формування у майбутніх фахівців поряд з професійними якостями здібностей творчого ефективного вирішення складних екологічних проблем. У підручнику використані новітні джерела інформації наукового та практичного характеру, міжнародний та національний досвід з забезпечення екологічноі безпеки.