14

Міністерство освіти, науки, молоді і спорту україни національний лісотехнічний університет україни

Кафедра обліку і аудиту

Розрахункова робота

з дисципліни:" Бухгалтерський облік"

варіант(4,23,3)

Виконала:

ст. гр. МОл-31

Тимко Г.Я.

Перевірила:

Клим Н. М.

Львів – 2012

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 2

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 9

2.1. Складання оборотно-сальдової відомості підприємства 9

Список використаних джерел літератури: 15

Використана література………………………………………………………...15

Розділ і. Теоретична частина

1.1.Сутність капіталу як об’єкту бухгалтерського обліку

Одним з найважливіших чинників розвитку виробництва є капітал( походить від латинського слова capitalis - головний). У німецькій мові Кapital, у французькій - capital означає головне майно, головна сума. Поняття “капітал” , або “інвестиційні ресурси”, як стверджують відоміамериканські економісти Макконнелл і Брю, включає всі виробленізасоби виробництва ( всі види інструментів, машини, обладнання, складські приміщення транспортні засоби і мережу збуту), які використовуються увиробництві товарів і послуг та в доставці їх до кінцевого споживача Капітал –це вартість, яка в процесі виробництва дає нову додану вартість, тобтосамозростає. Самозростання капіталу відбувається у процесі його обігу.Капітал розглядається як сукупність засобів виробництва і вічноювважається категорією. Він ототожнюється з речовою натуральною формою. Але навідміну від первинних чинників - затрат праці і землі - капітал, будучичастиною затрат є в той же час продуктом праці. В умовах капіталістичних виробничих відносин засоби виробництва стають капіталом, перетворюючись на знаряддя одержання доданоївартості. Капітал існує та функціонує в різних формах. Перша форма - фінансовий(грошовий) капітал функцією якого є створення умов для поєднання силиробочої із засобами виробництва. Виробничий капітал є другою формою капіталуфункцією якого є виробництво доданої вартості. Капітал продуктивнийлише тоді, коли відбувається виробництво доданої вартості. Зростаючу якавартість, міститься у виробничих товарах, необхідно реалізувати і перетворити нагроші. Реалізація зрослої вартості - це функція торгового капіталу. Сформувався ринок позичкових капіталів, який включає ринок інвестицій. Інвестиція є довгостроковим вкладенням капіталу в галузігосподарства заради одержання прибутку. Фінансові інвестиції використовуються на закупку акцій, облігацій та цінних паперів,випущених акціонерними товариствами або державою. Реальні інвестиції – це вкладання грошей у виробничий основний капітал (будинки, споруди, обладнання,машини, житлове будівництво, товарно-матеріальні запаси). Предметом купівлі - продажу тут стає особливий товар-капітал. Специфічною особливістю його є те, що гроші одержують нібитододаткову корисність: здатність давати прибуток, тобто зростати за вартістю. На ринку капіталів в угоді беруть участь дві особи: власник бездіяльногокапіталу і бізнесмен, котрий використовує своєрідний товар - капітал дляодержання прибутку. Істотна різниця між ними полягає в тому, щовласник грошового капіталу позбавляється всіх турбот по його продуктивному йефективному використанню. Він може жити розкішно за рахунокпроценту з позички, часто взагалі не знати, на які цілі використовуються його гроші. Питанням, які пов’язані з обліком капіталу присвячені публікації, які розкривають як науковий, так і практичний характер. Серед українських вчених можна виділити Бутинця Ф.Ф., Кірейцева Г.Г., Сука Л.К., Дем’яненка М.Я. та ін.; серед російських та зарубіжних – Соколов В.Я., Ковальов В.В., Метьюс М.Р., Перера М.Х.Б., Друрі К. та ін., але недостатньо уваги було приділено саме вартісному виміру  капіталу. Для обґрунтування вартісного виміру капіталу в сучасному обліку необхідно дослідження еволюції його оцінки у взаємному зв’язку із становленням і розвитком обліку в рамках простої, камеральної та подвійної бухгалтерії. Крім того, потрібний аналіз змін у підходах до оцінки в залежності від цілей бухгалтерської звітності у відповідності з інформаційними запитами її користувачів. Поняття капіталу є одним із складних не тільки в бухгалтерському обліку, але і в усій економічній науці. Характерна риса капіталу як економічної категорії  це подвійність його природи. З одного боку, це потенціал або накопичене багатство, яке дає можливість регулярно отримувати економічні вигоди. Широке розуміння категорії капіталу означає вартість, яка приносить додаткову вартість, що включає все те, що здатне приносити дохід .За визначенням Дж.С.Міля «капітал» - це попередньо накопичений запас продуктів колишньої праці П.Самуельсон вважав, що капітал – це багатство, яке є результатом минулої праці, і має здатність приносить дохід . Цей аспект капіталу трактується як фактор виробництва, що сходить до класиків політичної економії,  які розглядали капітал як накопичену працю (А.Сміт) ,як засоби виробництва (Д.Рікардо) .

З іншого боку, капітал як економічна категорія являє собою систему економічних відносин між різними суб’єктами господарської діяльності. Ця система включає відносини між підприємцем і працівниками з приводу умов праці, її результативності й розподілу результатів; відносини між працівниками (включаючи підприємців) і державою з приводу розподілу результатів діяльності працівників; відносини між найманими працівниками й учасниками фінансової діяльності (менеджерами, акціонерами, інвесторами) з приводу умов і характеру розподілу доходів; відносини між підприємцями і покупцями продукції.