- •Розділ іі. Економіка підприємства
- •Забезпеченість і ефективність використання виробничих фондів зат "Коростенський завод "Янтар"
- •Аналіз стану фондів заробітної плати
- •Склад і структура операційних витрат зат «Коростенський завод «Янтар» у 2009-2011 рр.
- •Розділ III. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності зат «Коростенський завод «Янтар»
- •Арбітраж
- •Інші умови
- •Розділ IV. Економіка праці
- •Аналіз використання трудових ресурсів зат «Коростенський завод «Янтар»
- •Розділ V. Аналіз фінансової діяльності зат «Коростенський завод «Янтар»
- •Оцінка фінансового стану зат «Коростенський завод «Янтар»
- •Склад і структура майна зат «Коростенський завод «Янтар»
- •Склад і структура джерел утворення майна зат «Коростенський завод «Янтар» у 2009-2011 рр.
- •Оцінка ділової активності зат «Коростенський завод «Янтар»
- •Висновки та пропозиції
Арбітраж
Всі розбіжності, які виникають у зв'язку з контрактом, розв'язуються шляхом переговорів між сторонами.
Якщо сторони не можуть дійти згоди, то дані питання повинні бути вирішені Міжнародним Комерційним Арбітражним Судом при Торгівельно- Промисловій Палаті України у м. Києві. Рішення арбітражу є остаточним.
Даний контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою положень матеріального права України і документа Інкотермс 2000р.
Інші умови
Жодна із сторін не має права передавати свої права і обов'язки за цим контрактом третім особам без попередньої згоди на те іншої сторони.
Всі додатки і доповнення до контракту є чинними, якщо вони підписані обома сторонами.
Контракт набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2009р
Контракт складений в 2-х примірниках українською і англійською мовами. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.
Для перетину товарами митного кордону при здійсненні зовнішньоекономічних операцій ЗАТ «Коростенський завод «Янтар» повинна пройти митне оформлення платежів.
Митному оформленню передує обов'язкове декларування предметів, які перетинають кордон України. Для цього необхідно подати до митниці дані, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, сплатити необхідні платежі, пред'явити товари чи майно. Обов'язковими для подання є такі документи:
вантажна митна декларація;
договір або контракт; реєстраційна картка;
транспортні документи; супровідні документи;
дозволи державних органів контролю, які потребує даний товар;
документи, які підтверджують сплату відповідних митних платежів.
Для митного оформлення вантажів необхідно здійснити такі витрати та пройти такі етапи:
Суб'єкт підприємницької діяльності - ЗАТ «Коростенський завод «Янтар» акредитоване, як суб'єкт ЗЕД та має облікову картку суб'єкта ЗЕД, взятого на облік у вантажному відділі митниці. Це підприємство здійснює оперативний і бухгалтерський облік своєї діяльності та подає достовірні дані за формами державної статистичної звітності у сфері зовнішньоекономічних зв'язків.
Для оформлення вантажів на митниці підприємство надає довідку про відсутність за межами України валютних цінностей і майна. Ця довідка має поновлюватися кожен квартал. Враховуючи те, що на отримання цього документа потрібно витратити кілька днів, суб'єкт ЗЕД повинен подбати про це завчасно.
Правильне кодування товарів є дуже важливим, оскільки ставки мита можуть суттєво відрізнятися в залежності від коду. Також для різних товарів передбачається отримання відповідних дозволів. У випадку неоднозначного кодування товару інспектор митниці може вимагати експертизи з визначення коду товарної номенклатури ЗЕД, на яку буде витрачено щонайменше один день. Підприємству бажано передчасн
переглянути товарну номенклатуру, ставки мита та правильно закодувати товар, який призначається для експорту.
Також необхідно отримати сертифікат походження на товари українського виробництва, що експортуються. Це важливо тому, що можуть статися випадки повернення товарів в Україну, але без наявності сертифіката походження, підприємство буде змушене платити мито на власну продукцію.
Крім митних органів, контроль за пересуванням товарів через митний кордон України здійснюють державні органи експортного, санітарного, ветеринарного, екологічного, фітосанітарного, радіологічного та інших видів контролю. Для отримання відповідних дозволів підприємству буде потрібно витратити кошти та певний час. Це слід врахувати при підписанні контракту, тому що витрати на отримання дозволів можуть суттєво змінити вартість товару.
При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта переводиться у валюту України за курсом Національного банку України на день подання митної декларації. Підприємству бажано перераховувати гроші на рахунки митниць заздалегідь. Після цього митниця своїм штампом підтверджує надходження коштів на її рахунки. Ця процедура займає 1—2 дні.
ЗАТ «Коростенський завод «Янтар» пройшло митне оформлення вантажів на Житомирській митниці по вул. Перемоги, 25, Житомир, Житомирська обл. 10014.
Підприємство сплачує імпортне та експортні мита.
Митна вартість товару - ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:
на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;
комісійні та брокерські;
плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).
Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
за ціною договору щодо ідентичних товарів;
за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
на основі віднімання вартості;
на основі додавання вартості (обчислена вартість);
резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Митні платежі - податки та збори (обов'язкові платежі), що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України та нараховуються у ВМД. Митні платежі включають:
мито
податок на додану вартість (ПДВ)
акцизний збір
єдиний збір
Митні платежі сплачуються безпосередньо суб'єктом ЗЕД який ввозить/вивозить товари або організацією що здійснює митне оформлення на підставі договору і що має ліцензію митного брокера. Митні платежі повинні бути внесені на розрахунковий рахунок митного органу до подання ВМД.
Мито (англ. custom's duty, tax) - обов'язковий особливий вид податку, що стягується митними органами країни при ввезенні товару на її митну територію або його вивозі з цієї території і що є невід'ємною умовою такого ввезення або вивозу відповідно до її законодавства. Розмір митного збору визначається митним тарифом, який містить списки товарів, оподатковуваних митним збором. Мито покликане захищати внутрішнього виробника штучно збільшуючи собівартість імпортного товару, а також служать джерелом поповнення бюджетних коштів. У Україні ставки митного збору є єдиними і не підлягають зміні залежно від осіб, що здійснюють переміщення вантажів через митний кордон України, не залежить від видів операцій, за винятком випадків, передбачених Законами України і зокрема Митним кодексом.
Введення мита як податку має на меті:
регулювання процесів імпорту, експорту;
фіскальне значення;
політико-правове.
В Україні застосовуються наступні види ставок мит:
адвалерні (зазвичай встановлюються в % від вартості товару),
специфічні (встановлюються як фіксований збір за 1 одиницю ваги або іншої кількості товару)
комбіновані (комбінується перший і другий метод).
В цілях захисту економічних інтересів країни і її внутрішнього ринку від неякісних товарів або недобросовісної конкуренції (а також в інших випадках передбачених законодавством) до товарів, що ввозяться або вивозяться, можуть тимчасово застосовуватися особливі види мита:
спеціальні - використовується як захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях чи на таких умовах, які можуть завдати збитку вітчизняним виробникам;
антидемпінгові - використовується при ввезенні на митну територію України товарів за ціною, яка є суттєво нижчою за їхню конкурентну ціну та при ввезенні товарів з України за ціною, яка суттєво нижча від ціни інших експортерів подібних товарів, якщо такі операції можуть завдати збитку загальнодержавним інтересам
компенсаційне - використовується при ввезенні чи вивезенні товарів, під час виробництва яких використовувалася субсидія, якщо таке вивезення чи ввезення загрожує вітчизняним товаровиробникам або перешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;
сезонне - встановлюється на окремі товари на термін, не більше чотирьох місяців з моменту його встановлення.
Нарахування, сплата і стягування мита на товар проводиться на основі його митної вартості чи/і його фактичної кількості (для комбінованих і специфічних митних зборів) відповідно до Митного Законодавства України.
Ввізне (імпортне) мито - мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.
Відповідно до Декрету № 4-93 і Закону № 2097 ввізне мито є диференційованим. Єдиним митним тарифом України передбачені:
преференційні ставки ввізного мита, що застосовуються до товарів, які походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародних договорів за участю України;
пільгові ставки ввізного мита, що застосовуються до товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом, а також до товарів, що ввозяться в Україну з країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю4, за умови, якщо не виконуються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всі норми, установлені відповідними міжнародними угодами (при виконанні норм міжнародних угод - застосовуються їхні положення) або якщо товари входять до переліку виключень з відповідних угод про вільну торгівлю (іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги відносно мита, за винятком випадків, коли відзначені мита і пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму).
повні (загальні) ставки ввізного мита, що застосовуються до інших товарів.
З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, незалежно від інших видів мита можуть також застосовуватися особливі види мита - спеціальне мито, антидемпінгове мито та компенсаційне мито.
Вивізне (експортне) мито - мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.
Податок на додану вартість (ПДВ) (англ. value added tax, VAT) - непрямий податок на товари й послуги. З метою стимулювання експорту фірмам- експортерам повертається сума ПДВ (при певних умовах). При імпорті ПДВ виступає засобом протекціоністської політики, оскільки його стягнення з імпортованих товарів веде до їхнього подорожчання, підвищуючи тим самим конкурентноздатність товарів і послуг вітчизняного виробництва.
на предмети (товари), які обкладаються лише митом:
{MB + М) X 20%
ПДВ
100%
М-сума мита;
MB - митна вартість;
на предмети чи товари, які підлягають обкладенню акцизним збором:
{ MB + Аз + М) х 20%
ПДВ =
100%
де Аз - акцизний збір;
у разі ввезення на митну територію України транспортних засобів, які підлягають обкладенню митом та акцизним збором:
∑ПДВ= (MB + Мз + М + Аз) х 20%
100%
Акцизний збір - це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.
Акцизний збір при імпорті сплачується на загальних підставах за ставками, встановленими для підакцизних товарів, імпортованих в Україну. Статтею 2 Декрету № 18-92, зокрема, визначено, що платниками акцизного збору є:
будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;
фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством.
Об'єктом оподаткування акцизним збором товарів (продукції), імпортованих (ввезених, що пересилаються) на митну територію України, є їхня вартість.
При продажі (інших видах відчуження) підакцизних товарів (продукції), імпортованих (завезених, пересланих) на митну територію України податковими агентами, об'єктом оподаткування є обороти з реалізації товарів, включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних з такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості підакцизних товарів з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита.
Обчислення акцизного збору при імпорті товарів здійснюється за встановленими ставками, виходячи з їхньої вартості за максимальними роздрібними цінами на товари, встановлені імпортером (без ПДВ й акцизного збору). Однак, така вартість не може бути менше, ніж митна вартість цих товарів (з урахуванням сум ввізного мита, без ПДВ й акцизного збору).
Ставки акцизного збору також можуть бути встановлені у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).
Акцизний збір на підакцизні предмети чи товари, що ввозяться на митну територію України, нараховується за відповідними ставками згідно чинного законодавства:
- на предмети, які не обкладаються митом:
МВхА
∑ Аз =-------------
100%
- на предмети чи товари, які підлягають обкладенню митом:
(МВ+М)хА
∑ Аз =-------------
100%
Єдиний збір у пунктах пропуску
Єдиний збір складається з:
плати за здійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;
плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;
додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
Єдиний збір не справляється:
у разі перетинання державного кордону України залізничними вагонами без вантажів;
у випадку транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом в'їзду та виїзду цього вантажу.
- з транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.
Відповідно до українського законодавства для ведення зовнішньоекономічної діяльності підприємство зобов'язане пройти акредитацію.
Акредитація — реєстрація й облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах. Для проведення акредитації необхідно подати на розгляд посадовим особам митних органів у зоні діяльності, яких зареєстроване, дане підприємство наступні документи:
о Устав підприємства оригінал + 1 нотаріально засвідчена копія (якщо складався);
о Протокол засідання засновників про призначення керівника оригінал + 1 копія;
о Наказ про призначення директора (оригінал); о Паспорт керівника підприємства оригінал + 1 копія (1,2,11ст.); о Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності в міській держадміністрації оригінал + 1 нотаріально засвідчена копія;
о Свідоцтво платника податку на додану вартість (далі ПДВ) або довідку з податкових органів, що підприємство не є платником ПДВ, або свідоцтво про сплату єдиного податку, оригінал + 1 копія; о Довідка органів статистики про внесення суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), оригінал + 1 нотаріально засвідчена копія; о Довідка банку про наявність рахунків (у валюті України та в іноземній валюті) оригінал;
о Наказ підприємства про призначення головного бухгалтера (оригінал), паспорт бухгалтера оригінал + 1 копії (якщо посада бухгалтера не передбачене то інформаційне повідомлення);
о Наказ підприємства про призначення працівників, відповідальних за
роботу з митницею (на директора + 1 особа);
о Договір оренди приміщення, (юридична адреса) + документ що підтверджує право власності орендодавця;
о Договір оренди приміщення, (фактична адреса) + документ що підтверджує право власності орендодавця;
о Інформаційне повідомлення про наявність або відсутність іноземної інвестиції;
о Лист на ім'я начальника митниці із проханням провести акредитацію підприємства.
Акредитація проводиться всього один раз. Повторне її проведення потрібне лише у випадку зміни юридичної адреси підприємства.
У зовнішньоекономічній діяльності ефективність проявляється у максимізації прибутку при мінімальних витратах, пов'язаних із здійсненням зовнішньоекономічних операцій. Загальні показники ефективності ЗЕД:
Зростання національного доходу країни.
Зростання продуктивності праці.
Зниження собівартості продукції.
Економія на сировині, матеріалах, енергії тощо.
На практиці економічна ефективність ЗЕД розраховується по конкретному виду зовнішньоекономічних операцій. Найбільш загальним в цьому відношенні є визначення ефективності від зовнішньоторговельних операцій та найбільш поширених форм ЗЕД
