Вступ

Сучасний етап розвитку економіки України відрізняється тим, що виробництво здійснюється на різних форм власності і типів господарювання, яким як суб’єктам господарювання, надано значні права та можливості щодо реалізації власних економічних інтересів.

Забезпечення ефективного функціонування підприємства потребує залучення до вирішення цих економічних завдань відповідних висококваліфікованих кадрів. Тому сучасний спеціаліст в галузі економіки повинен володіти глибокими економічними знаннями, навичками визначення ефективності використання ресурсного потенціалу, вміти аналізувати економічний стан підприємства, правильно оцінювати якісні і кількісні зрушення в його розвитку в умовах економічної та екологічної нестабільності.

Дослідження питань теорії і практики господарювання на рівні підприємства, вивчення принципів формування й використання виробничо- ресурсного потенціалу, забезпечення ефективності господарської діяльності є предметом такої спеціальної галузі економічних знань.

Мета проходження виробничої зовнішньоекономічної практики - проведення комплексного аналізу виробничої, комерційної, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яке є об'єктом проходження практики, особливостей та перспектив розвитку підприємства в сучасних економічних умовах, розробка пропозицій щодо виходу підприємства на зовнішні ринки та підвищення ефективності господарської і зовнішньоекономічної діяльності. А також, поглибити теоретичні знання, набуті студентами у процесі вивчення курсу, і виробити вміння застосовувати їх у практичному вирішенні економічних питань господарської діяльності конкретних підприємств.

За час проходження виробничої зовнішньоекономічної практики перед студентами ставляться такі завдання:

• проаналізувати і узагальнити процеси та тенденції в розвитку підприємства;

• вивчити особливості формування ринку продукції підприємства, засобів виробництва, робочої сили;

• дослідити досвід діяльності підприємства на зовнішньому ринку;

• навчитись користуватись нормативними матеріалами, первинною документацією, матеріалами фінансової звітності, бухгалтерського обліку;

• дослідити процес розрахунків підприємства з суб’єктами господарювання в Україні і за кордоном.

Відповідно до поставлених завдань для виконання звіту залучаються матеріали законодавчих та нормативно-правових актів, спеціальна економічна та довідкова література, інформаційні видання, дані системи „Інтернет", річні звіти діяльності підприємств, власні дослідження.

Розділ І. Загальна характеристика підприємства

Закрите акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар" є одним з найбільших виробників лакофарбової продукції в Україні, а також єдиним підприємством, що випускає скипидар живичний та каніфоль соснову, котра служить основною сировиною для виробництва гумової, шинної, целюлозно-паперової, лакофарбової та іншої продукції.

В даний час виробничі потужності заводу дозволяють переробляти до 20 тис. тонн живиці в рік і виготовляти до 50 тонн лакофарбової продукції на добу.

Протягом останніх років за рахунок власних коштів проводиться технічне переозброєння лакофарбового виробництва. На ці цілі вже використано понад 6 млн. грн.

На початку 2004 року завершені роботи з організації ділянки виготовлення алкідних смол, акрилових і стирол-акрилових дисперсій, що є основною сировиною для виготовлення екологічно чистої лакофарбової продукції. Це дає можливість нашому підприємству діяти на українському ринку як виробнику і продавцю цієї продукції.

Фахівці підприємства постійно працюють над впровадженням нових прогресивних видів продукції, сучасної сировини, новітніх технологій.

За останні п'ять років впроваджено у виробництво 40 нових видів продукції. Серед них - лак паркетний уралкідний з підвищеною твердістю і водостійкістю, антикорозійні матеріали з модифікатором іржі, автомобільні емалі холодного сушіння, шпаклівка, що швидко висихає тощо. Ці товари користуються великим попитом на українському ринку.

Всю продукцію підприємства відрізняє сучасна упаковка, привабливий зовнішній вигляд і стабільна якість, завдяки якій в 2002 році завод став переможцем Всеукраїнського конкурсу якості. В тому ж році впроваджена система керування якістю і отриманий сертифікат відповідності системи міжнародному стандарту ISO 9001:2000.

В 2003 році заслуженими нагородами заводу стали: Почесна грамота Кабінету Міністрів "За вагомий внесок у розвиток промисловості впровадженням сучасних методів організації виробництва і передових технологій", а також диплом лауреата загальнонаціонального конкурсу "Вища проба" за виробництво сучасних високоякісних лакофарбових матеріалів.

.

Розділ іі. Економіка підприємства

Матеріальні ресурси - це складова виробничих ресурсів, які беруть участь у процесі господарської діяльності протягом одного виробничого циклу, при цьому повністю змінюють свою форму та переносять свою вартість на витрати підприємства.

Матеріальні ресурси - це об'єктивно необхідні умови функціонування виробництва. Вони все більше впливають на зростання його ефективності та якість роботи. Здебільшого від рівня управління ресурсами, його координації з процессом виробництва залежать основні показники діяльності підприємств — виконання плану реалізації, зростання продуктивності праці, зниженнясобівартості продукції, прискорення оборотності оборотних засобів.

ЗАТ «Коростенський завод «Янтар» має у своєму складі:

- Лісохімічна продукція

- Емалі, фарби

- Водно-дисперсійні матеріали

- Лаки та засоби для захисту деревини

- Грунтівки, шпаклівки

- Засоби по догляду за автомобілями

- Оліфи

- Товари побутової хімії

Ремонт — це комплекс робіт, щодо підтримування основних фондів у робочому стані протягом усього строку їх служби. Залежно від ролі у відтворенні та оновленні основних фондів усі види ремонту поділяються на поточні та капітальні. З допомогою поточного ремонту усуваються дрібні неполадки, ушкодження, замінюються окремі деталі, попереджується прогресуючий фізичний знос. Отже, поточний ремонт не відновлює основних фондів, а лише підтримує їх у робочому стані.

Капітальний ремонт зумовлений нормальним закономірним зносом основних фондів. Під час капітального ремонту об'єкти основних фондів повністю демонтуються, замінюються або відновлюються зношені конструктивні елементи, вузли; максимально відновлюються їх первісні техніко-експлуатаційні параметри. Цей вид ремонту веде до оновлення основних фондів і на відміну від поточного набагато складніший за обсягом виконуваних робіт, потребує значних одноразових витрат і здійснюється один раз на кілька років.

В процесі виробництва на підприємстві беруть участь три фактори: засоби праці; робоча сила; предмети праці. Засоби праці та предмети праці утворюють засоби виробництва, що становлять матеріальний зміст виробничих фондів підприємства. У свою чергу, виробничі фонди — це суспільна праця і матеріальна основа виробництва. У цьому полягає схожість засобів праці та предметів праці. Проте вони також істотно різняться. Засоби праці беруть участь в утворенні продукту протягом ряду виробничих циклів. При цьому вони втрачають лише частку загальної вартості, зберігаючи споживну вартість та речову форму. На відміну від засобів праці предмети праці за один виробничий цикл втрачаються повністю.

Іншими словами, засоби праці — це різні верстати, механізми, інструменти, двигуни тощо, тобто це засоби, за допомогою яких виготовляють продукцію і надають послуги.

Предмети праці — це все те, до чого докладається людська праця, що полягає в обробці сировини, матеріалів у процесі виробництва з метою пристосування їх до особистого і виробничого споживання. Це все те, з чого виготовляється продукція. Засоби праці відбиваються в основних фондах підприємства, а предмети праці — в оборотних.

Основні фонди — це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами.

Залежно від функціонального призначення основні фонди поділяються на виробничі та невиробничі. Виробничі основні фонди — це фонди, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. Невиробничі основні фонди — це фонди, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорону здоров'я, освіти, культури.

Поняття складу і структури основних фондів можна охарактеризувати за допомогою показників забезпеченості і ефективності використання виробничих фондів. Розглянемо це у таблиці 1.

Таблиця 1