
- •1. Матриці, основні поняття. Різновиди матриць.
- •2. Дії над матрицями. Властивості дій над матрицями.
- •3.Визначники квадратних матриць. Способи обчислення визначників.
- •4. . Визначник n-ого порядку. Теорема Лапласа.
- •5. Визначники.Властивості визначників.
- •6. Обернена матриця. Алгоритм оберненої матриці.
- •7. Мінори та алгебраїчні доповнення елементів.
- •8. Ранг матриці. Властивості рангу матриці. Елементарні перетворення матриці.
- •9. Основні поняття система n лінійних алгебраїчних рівнянь з n змінними. Правило Крамера. (n*n)
- •10. Матричний метод розв’язування слар.(метод оберненої матриці). Алгоритм розв’язування системи матричним методом. (n*n)
- •11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розв’язання слар.
- •12.Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними. Розв’язок слар методом Гаусса.
- •13.Метод Жордана-Гаусса.Алгоритм кроку перетворення Жордано-Гаусса.
- •14. Скалярний векторний добуток. Властивості векторного добутку.
- •16. Векторний простір, його розмірність,базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів.
- •21.Кут між двома прямими заданими канонічним рівнянням. Умови паралельності і перпендикулярності прямих.
- •22. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої.
- •24. Різновиди рівняння площини у просторі: за трьома точками, у відрізках на осях, нормальне.
- •26. Загальне рівняння площини і його дослідження.
- •31. Еліпс : означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •Вершини еліпса
- •32. Гіпербола : означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершини, осі, фокуси, ексцентриситет, асимптоти, директриси.
- •33. Парабола : означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершина, фокус, ексцентриситет, директриса. Різновиди розміщення параболи на площині та її рівняння
- •34.Поняття числової послідовності: формула n-го члена,зростаюча,спадна,обмежена послідовність.Поняття границі числової послідовності.
- •35.Основні властивості границі послідовності
- •32. Рівняння площини, що проходить через задану точку перпендикулярно до заданого вектора.
- •33. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини.
- •34. Різновиди рівняння в просторі: канонічне, параметричні, за двома точками. Пряма як перетин двох площин.
- •35. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою і площиною. Умови паралельності і перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини.
- •36. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло.
- •37. Еліпс: означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •38. Гіпербола: означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершини, осі, фокуси, ексцентриситет, асимптоти, директриси.
- •39. Парабола: означення, рівняння, графік,вершина, фокус, ексцентриситет, директриса. Різновиди розміщення параболи на площині та її рівняння.
- •40. Поняття числової послідовності, формула n-го члена, зростаюча, спадна, обмежена послідовність. Поняття границі числової послідовності.
- •45. Теорема про зв'язок між нескінченно малими та нескінченно великими функціями. Теорема про зв'язок між нескінченно малими функціями та границею функції.
- •123.Необхідна ознака збіжності ряду.
- •148. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •149.Лінійні неоднорідні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •46. Еквівалентні нескінчені малі величини. Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих величин. Теорема про застосування еквівалентних нескінченно малих величин про обчислення границь функцій.
- •47. Властивості функцій, які мають границю в точці: єдність границі, граничний перехід у нерівності, границя проміжної фукції, обмеженість функції в точці.
- •48. Властивості границь функції: границя сталої, суми, добутку, частки функцій, границя степеневої функції.
- •49. Розкриття невизначеностей, при застосуванні ірраціональних функцій та многочленів під час обчислення границь функцій.
- •50. Перша і друга важливі границі та наслідки з них.
- •51. Неперервність функції в точці: означення Коші та означення в термінах приростів функцій та аргументу. Застосування поняття неперервності при обчисленні границь функцій.
- •52. Властивості функцій, неперервних у точці. Теорема про неперервність елементарних функцій.
- •53. Властивості функцій, неперервних на відрізку. Геометрична інтерпретація цих властивостей.
- •55. Задачі, які приводять до поняття похідної: задача про продуктивність праці, задача про кутовий коефіцієнт дотичної.
- •56. Означеня похідної. Диференційованість і неперервність функції в точці і на проміжку.
- •57. Правила диференціювання сталої, суми, добутку, частки функцій та наслідки з них.
- •59. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної. Поняття нормалі до графіка функції та її рівняння. Економічний зміст похідної.
- •60. Похідна складної та оберненої функцій.
- •61. Диференціювання параметрично заданих функцій.
- •63. Похідна степенево-показникових функцій.
- •64. Похідні вищих порядків.
- •70.Екстремум функції, необхідня та достатня умови існування екстремуму.
- •71. Опуклість та вгнутість графіка функції. Необхідна і достатня умови опуклості (вгнутості) графіка функції.
- •72.Точки перегину графіка функції. Неохідна і достаня умови існування точок перегину.
- •73. Асимптоти графіка функції.
- •74.Функції кількох змінних. Основні поняття.
- •75. Функції двох змінних. Область визначення.
- •76.Лінії рівня функції двох змінних.
- •77. Частинний приріст і частинні похідні I-го порядку.
- •79. Використання повного диференціала до наближених значень.
- •80.Похідна за напрямом.
- •82.Частинні похідні вищих порядків. Теорема про рівність мішених похідних.
- •88. Частинний приріст і частинні похідні I-го порядку.
- •90. Частинні похідні вищих порядків. Теорема про рівність мішених похідних.
- •93.Обчислення наближеного значення в точці за допомогою повного диференціала.
- •94.Знаходження екстремуму ф-ції кількох змінних.
- •95. Знаходження умовного екстремуму.
- •97. Первісна для заданої функції,її осн. Властивості.
- •98. Невизначений інтеграл та його властивості.
- •99. Метод безпосереднього інтегрування невизначених інтегралів.
- •100.Знаходження невизначеного інтеграла методом заміни змінної.
- •101. Знаходження невизначеного інтеграла методом інтегрування частинами
- •104. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •106. Інтегрування тригонометричних функцій.
- •109. Визначений інтеграл та його властивості.
- •110. Задача, що приводить до поняття визначеного інтеграла.
- •111. Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначених інтегралів.
- •121. Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума.
- •122. Властивості збіжних рядів.
- •123. Необхідна ознака збіжності ряду.
- •124. Еталонні ряди.
- •128.Радикальна ознака Коші.
- •129. Інтегральна ознака Коші.
- •130. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •134. Радіус, інтервал, область збіжності ряду.
- •135. Ряд Тейлора.
- •136.Ряд Маклорена.
- •138. Використання рядів до наближених обчислень функцій.
- •139. Диференціальні рівняння. Основні поняття та означення.
- •140. Диф. Рівняння і порядку. Основіні поняття.
- •141. Диф.Рівняння з відокремлюваними змінними.
- •142.Задача Коші
- •143.Однорідні диференціальні рівняння першого порядку .
- •145. Диференціальні рівняння другого порядку. Основні поняття.
- •146. Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку.
34.Поняття числової послідовності: формула n-го члена,зростаюча,спадна,обмежена послідовність.Поняття границі числової послідовності.
Якщо
кожному натуральному числу n
є
N
за певним правилом ставиться у
відповідність число
,
то множину чисел
,…
наз. Числовою послідовністю і позначають
симфолом {
}.
Окремі
числа
,…
,…. наз. членами числової послідовності
:
- перший член,
- другий,
- n-й
або загальний член послідовності.
Геометрично послідовність зображається на числовій осі у вигляді послідовності точок, координати яких дорівнюють відповідним членам послідовності. Послідовність вважається заданою, якщо вказано спосіб знаходження її n-го члена. Найчастіше послідовність задається формулою n-го члена.
Очевидно,
що довільна функція
, задана на множині натуральних чисел
N
, визначає деяку числову послідовність
{
},
n=1,2
.., якщо
.
Останню рівність наз. формулою n-го члена числової послідовності.
Послідовність{
},
наз. зростаючою послідовністю, якщо для
будь-якого n
виконується нерівність
>
).
Послідовність {
},
наз. спадною, якщо для будь-якого якого
n
виконується нерівність
<
).
Усі такі послідовності наз. монотонними.
Послідовність{
},
наз. обмеженою, якщо існують такі числа
m
та М (m
<М) , що для всіх n
виконується нерівність m
М.
Число
границею числової послідовності {
},
якщо для будь-якого числа
>0(яке б мале воно не було) існує номер
N
),
що для всіх номерів n
>N
виконується нерівність
.
35.Основні властивості границі послідовності
Теорема Вейєрштасса. Якщо послідовність монотонна й обмежена, то вона має границю.
Якщо послідовність збіжна, то вона має тільки одну границю.
Якщо послідовність збіжна, то вона обмежена.
Якщо послідовності { } і {
} збіжні , то
)=
,
)=
,
)=
,
якщо
.
32. Рівняння площини, що проходить через задану точку перпендикулярно до заданого вектора.
Покажемо, що алгебраїчною поверхнею першого порядку є площина. Для цього доведемо такі теореми.
Теорема 1. Площина в прямокутній декартовій системі координат визначається загальним рівнянням першого степеня відносно поточних координат.
Доведення. Геометричне будь-яку площину в просторі XYZ можна задати за допомогою вектора , перпендикуляр¬ного до цієї площини, і точки M0 (x0, y0, z0), Через яку проходить дана площина
Візьмемо довільну точку M (х, у, z) і знайдемо вектор . Точка M належить заданій площині тоді і тільки тоді, коли
Оскільки то скалярний добуток мо¬жна записати у вигляді
А(х – х0) + В(у – у0) + C(z – z0) = 0,або
Ах + By + Cz - (Aх0 + Ву0 + Cz0) = 0.
Позначивши - (AX0 + Ву0 + Cz0) = D
дістанемо загальне алгебраїчне рівняння першого степеня:
Ах + By + Cz + D = О,
Отже, будь-яка площина в декартових прямокутних координатах може бути зображена рівнянням першого степеня.
Зауважимо, що рівняння (1) є рівнянням площини, яка проходить
Через точкуу M0 (х0, у0, z0) перпендикулярно до вектора = (А, В, С). Доведемо тепер обернену теорему.
Теорема 2. Загальне рівняння першого степеня
Ax + By + Cz + D = 0,
де А, В, С і D — довільні дійсні чи¬сла; х, у, z — поточні координата, визначає в декартовій прямокутній системі координат площину. Доведення. Доберемо трійку чисел (х0, y0> z0), які задовольняють рівняння (3). Це можна зробити таким чином. Два числа х0 і у0 візьмемо довільно, а третє z0 знайдемо з рівняння (3). Тоді ,
Ах0 + Ву0 + Cz0 + D = 0.
Віднімаючи від рівняння (3) рівняння (4), дістаємо
А(х – х0) + В(у – у0) + C(z – z0) = 0.
Це рівняння є рівнянням площини, перпендикулярної до вектора = (А, В, С) і такої, що проходить через точку M0 (х0, у0, z0). Таким чином, кожна площина є поверхнею першого порядку, і, навпаки, кожна поверхня першого порядку є площиною. Тому рівняння (l) або (3) називається загальним рівнянням площини.
називається векторним рівнянням площини. Враховуючи, що векторне рівняння площини запишемо у вигляді:
Якщо у загальному рівнянні площини покласти z – z0 = 0, то ді¬станемо рівняння,
А(х – х0) + В(у – у0) = 0,або
Ах + By + С = 0,
де С = - (Ax0 + Ву0). Рівняння ( 7) називається загальним рів¬нянням прямої, що лежить у площині хОу.
Дослідження загального рівняння площини
Розглянемо загальне рівняння площини
Ах + Вy + Cz + D = 0.
де А, В, С і D — довільні числа, причому хоча б одне з перших трьох відмінне від нуля.
Дослідимо окремі випадки цього рівняння.
Якщо D = О, то рівняння (8) набирає вигляду;
Ах + By + Cz = 0.
Це рівняння задовольняє точка О (0, 0, 0). Отже, рівняння (9) визначає площину, яка проходить через початок координат.
Якщо А = 0, то рівняння (8) має вигляд:
By + Cz + D = О
і визначає площину, нормальний вектор якої = (О, В, С) перпендикулярний до осі Ох. Отже, рівняння (10) визначає площину, паралельну осі абсцис, або перпендикулярну до площини yOz.
Якщо А = В = 0, а С 0, то маємо рівняння площини, паралельної хОу:
Рівняння х = 0, у = 0, z = 0 визначають відповідно координатні площини yOz, xOz, хОу.