
- •1. Матриці, основні поняття. Різновиди матриць.
- •2. Дії над матрицями. Властивості дій над матрицями.
- •3.Визначники квадратних матриць. Способи обчислення визначників.
- •4. . Визначник n-ого порядку. Теорема Лапласа.
- •5. Визначники.Властивості визначників.
- •6. Обернена матриця. Алгоритм оберненої матриці.
- •7. Мінори та алгебраїчні доповнення елементів.
- •8. Ранг матриці. Властивості рангу матриці. Елементарні перетворення матриці.
- •9. Основні поняття система n лінійних алгебраїчних рівнянь з n змінними. Правило Крамера. (n*n)
- •10. Матричний метод розв’язування слар.(метод оберненої матриці). Алгоритм розв’язування системи матричним методом. (n*n)
- •11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розв’язання слар.
- •12.Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними. Розв’язок слар методом Гаусса.
- •13.Метод Жордана-Гаусса.Алгоритм кроку перетворення Жордано-Гаусса.
- •14. Скалярний векторний добуток. Властивості векторного добутку.
- •16. Векторний простір, його розмірність,базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів.
- •21.Кут між двома прямими заданими канонічним рівнянням. Умови паралельності і перпендикулярності прямих.
- •22. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої.
- •24. Різновиди рівняння площини у просторі: за трьома точками, у відрізках на осях, нормальне.
- •26. Загальне рівняння площини і його дослідження.
- •31. Еліпс : означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •Вершини еліпса
- •32. Гіпербола : означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершини, осі, фокуси, ексцентриситет, асимптоти, директриси.
- •33. Парабола : означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершина, фокус, ексцентриситет, директриса. Різновиди розміщення параболи на площині та її рівняння
- •34.Поняття числової послідовності: формула n-го члена,зростаюча,спадна,обмежена послідовність.Поняття границі числової послідовності.
- •35.Основні властивості границі послідовності
- •32. Рівняння площини, що проходить через задану точку перпендикулярно до заданого вектора.
- •33. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини.
- •34. Різновиди рівняння в просторі: канонічне, параметричні, за двома точками. Пряма як перетин двох площин.
- •35. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою і площиною. Умови паралельності і перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини.
- •36. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло.
- •37. Еліпс: означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •38. Гіпербола: означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершини, осі, фокуси, ексцентриситет, асимптоти, директриси.
- •39. Парабола: означення, рівняння, графік,вершина, фокус, ексцентриситет, директриса. Різновиди розміщення параболи на площині та її рівняння.
- •40. Поняття числової послідовності, формула n-го члена, зростаюча, спадна, обмежена послідовність. Поняття границі числової послідовності.
- •45. Теорема про зв'язок між нескінченно малими та нескінченно великими функціями. Теорема про зв'язок між нескінченно малими функціями та границею функції.
- •123.Необхідна ознака збіжності ряду.
- •148. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •149.Лінійні неоднорідні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •46. Еквівалентні нескінчені малі величини. Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих величин. Теорема про застосування еквівалентних нескінченно малих величин про обчислення границь функцій.
- •47. Властивості функцій, які мають границю в точці: єдність границі, граничний перехід у нерівності, границя проміжної фукції, обмеженість функції в точці.
- •48. Властивості границь функції: границя сталої, суми, добутку, частки функцій, границя степеневої функції.
- •49. Розкриття невизначеностей, при застосуванні ірраціональних функцій та многочленів під час обчислення границь функцій.
- •50. Перша і друга важливі границі та наслідки з них.
- •51. Неперервність функції в точці: означення Коші та означення в термінах приростів функцій та аргументу. Застосування поняття неперервності при обчисленні границь функцій.
- •52. Властивості функцій, неперервних у точці. Теорема про неперервність елементарних функцій.
- •53. Властивості функцій, неперервних на відрізку. Геометрична інтерпретація цих властивостей.
- •55. Задачі, які приводять до поняття похідної: задача про продуктивність праці, задача про кутовий коефіцієнт дотичної.
- •56. Означеня похідної. Диференційованість і неперервність функції в точці і на проміжку.
- •57. Правила диференціювання сталої, суми, добутку, частки функцій та наслідки з них.
- •59. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної. Поняття нормалі до графіка функції та її рівняння. Економічний зміст похідної.
- •60. Похідна складної та оберненої функцій.
- •61. Диференціювання параметрично заданих функцій.
- •63. Похідна степенево-показникових функцій.
- •64. Похідні вищих порядків.
- •70.Екстремум функції, необхідня та достатня умови існування екстремуму.
- •71. Опуклість та вгнутість графіка функції. Необхідна і достатня умови опуклості (вгнутості) графіка функції.
- •72.Точки перегину графіка функції. Неохідна і достаня умови існування точок перегину.
- •73. Асимптоти графіка функції.
- •74.Функції кількох змінних. Основні поняття.
- •75. Функції двох змінних. Область визначення.
- •76.Лінії рівня функції двох змінних.
- •77. Частинний приріст і частинні похідні I-го порядку.
- •79. Використання повного диференціала до наближених значень.
- •80.Похідна за напрямом.
- •82.Частинні похідні вищих порядків. Теорема про рівність мішених похідних.
- •88. Частинний приріст і частинні похідні I-го порядку.
- •90. Частинні похідні вищих порядків. Теорема про рівність мішених похідних.
- •93.Обчислення наближеного значення в точці за допомогою повного диференціала.
- •94.Знаходження екстремуму ф-ції кількох змінних.
- •95. Знаходження умовного екстремуму.
- •97. Первісна для заданої функції,її осн. Властивості.
- •98. Невизначений інтеграл та його властивості.
- •99. Метод безпосереднього інтегрування невизначених інтегралів.
- •100.Знаходження невизначеного інтеграла методом заміни змінної.
- •101. Знаходження невизначеного інтеграла методом інтегрування частинами
- •104. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •106. Інтегрування тригонометричних функцій.
- •109. Визначений інтеграл та його властивості.
- •110. Задача, що приводить до поняття визначеного інтеграла.
- •111. Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначених інтегралів.
- •121. Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума.
- •122. Властивості збіжних рядів.
- •123. Необхідна ознака збіжності ряду.
- •124. Еталонні ряди.
- •128.Радикальна ознака Коші.
- •129. Інтегральна ознака Коші.
- •130. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •134. Радіус, інтервал, область збіжності ряду.
- •135. Ряд Тейлора.
- •136.Ряд Маклорена.
- •138. Використання рядів до наближених обчислень функцій.
- •139. Диференціальні рівняння. Основні поняття та означення.
- •140. Диф. Рівняння і порядку. Основіні поняття.
- •141. Диф.Рівняння з відокремлюваними змінними.
- •142.Задача Коші
- •143.Однорідні диференціальні рівняння першого порядку .
- •145. Диференціальні рівняння другого порядку. Основні поняття.
- •146. Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку.
21.Кут між двома прямими заданими канонічним рівнянням. Умови паралельності і перпендикулярності прямих.
Нехай
прямі
та
задано
канонічним рівняннями
,
кут
між цими прямими
cos
Якщо
прямі
та
паралельні, то вектори S
та S
колінеарні,
тому їхні координати пропорційні, то
- умова
паралельності двох прямих
Якщо
прямі
та
перпендикулярні, то вектори S
та S
перпендикулярні і їхній скалярний
добуток =0 , m
+n
=
0 – умова перпендикулярності двох
прямих.
22. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої.
Точка
В(0;b)
і
кут
однозначно визначають пряму L
на площині.
y=MC+CN=BCtg
+b=xtg
Позначимо k= tg і одержимо шукане рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом у = kx+b, де k- кутовий коефіцієнт прямої, - це кут між прямою і додатним напрямом осі ОХ.
Відстань від точки до прямої
Відстань
від точки
до
прямої L
дорівнює довжині перпендикуляра M
M
,
опущеного з точки M
на
пряму. Складемо рівняння прямої M
M
як рівняння прямої, що проходить через
дану точку M
(x
;y
)
паралельно
до даного вектора n(A;B):
,
звідки В(
)-А(y-y
)=0
Координати точки M (x;у) як точки перетину прямих L і M M задовольняють рівняння обох прямих, тобто систему рівнянь
d=
- відстань від точки М
до прямої Ах +Ву +С=0.
23.
Кут між прямими, що задані рівняннями з кутовим коефіцієнтом . Умови паралельності та перпендикулярності.
У= k
та y
= k
визначається
з рівності
,
звідки
,
tg
,звідки
випливають умови паралельності та
перпендикулярності прямих
L
та
L
L
L
L
L
=1+
24. Різновиди рівняння площини у просторі: за трьома точками, у відрізках на осях, нормальне.
Рівняння площини , що проходить через три задані точки :
і
лежать у шуканій площині, тобто
компленарні, тому мішаний добуток цтх
векторів дорівнює нулю (
= 0.
Рівняння
площини у відрізках на осях:
, де a,b,c
– відрізки, які відсікає площина
відповідно на осях Ox
, Oy,
Oz.
Нормальне
рівняння площини:
xcos
, де
cos
,
25.Рівняння
площини, що проходить через задану точку
перпендикулярно до заданого вектора.
Загальне рівняння площини і його
дослідження.
Рівняння площини, що
проходить через задану точку перпендикулярно
до заданого вектора.
Нехай
)-
задана точка площини, вектор n=(A
B
C)перпендикулярний
цій площині , а М(x
y
z)
– деяка змінна точка площини. Оскільки
n=(A
B
C)
перпендикулярний
М(х-
A(x −
)
+ B(y −
)
+ C(z −
)
= 0- шукане рівняння площини.
26. Загальне рівняння площини і його дослідження.
Ax+By+Cz+D=0 – загальне рывняння площини. Дослідження:
1Якщо А=0, то площина By+Cx+D=0 паралельна осі Ох
2.Якщо В=0, ТО площина Ax+Cz+D=0 паралельна осі Оу
3.Якщо С=0 то площина Ax+By+D=0 паралельна осі Оz
4.Якщо D=0, то площина Ax+By+Cz=0 проходить через початок координат.
5.Якщо А=В=0, то площина Cz+D=0паралельна площині хОу
6.Якщо А=С=0, то площина By+D=0 паралельна площині хОz
7.Якщо В=С=0, то площина Ax+D=0 паралельна площині yОz
8.Якщо A=D=0, то площина By+Cz=0 проходить через вісь Ох
9.Якщо B=D=0, то площина Ax+Cz=0 проходить через вісь Оy
10. Якщо C=D=0, то площина Ax+By=0 проходить через вісь Оz
11. Якщо A=B=D=0, то одеожимо z=0- площина уОх
12.Якщо A=C=D=0, то одеожимо y=0- площина xОz
13. Якщо B=C=D=0, то одеожимо x=0- площина yОz
27.Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини.
Кут між площинами визначається кутом між їхніми нормальними векторами, а саме:
Умови
паралельності і перпендикулярності
двох площин. Площини паралельні, якщо
:
.
Площини перпендикулярні, якщо
+
=0.
Відстань
від точки до площини: d=
28.Різновиди рівняння прямої в просторі: канонічне, параметричні, за двома точками. Пряма як перетин двох площин.
Канонічне.
Візьмемо змінну точку М(х у
z)
на прямій L
,
тоді вектори
=
=
Параметричне рівняння прямої:
За двома точками:
Пряма як перетин двох площин. Нехай дві площини перетинаються, то перетином цих площин є точка.
29.Кут між прямими в просторі.Кут між прямоюі площиною . Умови паралельності і перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини.
Кут між прямими в просторі , заданими канонічними рівняннями, визначається кутом між напрямними векторами цих прямих:
.Звідси випливають умови паралельності
і перпендикулярності.
Прямі
паралельні коли:
,
а перпендикулярны, коли
30. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло.
Криві лінії другого порядку – це множина точок, координат яких задовольняють рівняння виду.
Де коефіцієнти a,b,c,d,e,f – дійсні числа, причому хоча б одне із чисел a,b,c відмінне від нуля.
До кривих другого порядку на площині належать : коло, еліпс, гіпербола, парабола.
Колом називається геометричне місце точок площини, рівновіддалених від фіксованої точки – центра кола на відстані радіуса кола.
Коло на площині, даного радіуса r, у певній вибраній декартовій системі координат x і y, з центром в точці (a, b) описується стандартним рівнянням:
У випадку, коли центр кола збігається з початком координат, а=b=0 і рівняння набуває вигляду:
x2 + y2 = R2
Загальне рівняння кола:
У випадку, коли центр кола збігається з початком координат, а=b=0 і рівняння набуває вигляду:
x2 + y2 = R2