
- •1. Матриці, основні поняття. Різновиди матриць.
- •2. Дії над матрицями. Властивості дій над матрицями.
- •3.Визначники квадратних матриць. Способи обчислення визначників.
- •4. . Визначник n-ого порядку. Теорема Лапласа.
- •5. Визначники.Властивості визначників.
- •6. Обернена матриця. Алгоритм оберненої матриці.
- •7. Мінори та алгебраїчні доповнення елементів.
- •8. Ранг матриці. Властивості рангу матриці. Елементарні перетворення матриці.
- •9. Основні поняття система n лінійних алгебраїчних рівнянь з n змінними. Правило Крамера. (n*n)
- •10. Матричний метод розв’язування слар.(метод оберненої матриці). Алгоритм розв’язування системи матричним методом. (n*n)
- •11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розв’язання слар.
- •12.Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними. Розв’язок слар методом Гаусса.
- •13.Метод Жордана-Гаусса.Алгоритм кроку перетворення Жордано-Гаусса.
- •14. Скалярний векторний добуток. Властивості векторного добутку.
- •16. Векторний простір, його розмірність,базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів.
- •21.Кут між двома прямими заданими канонічним рівнянням. Умови паралельності і перпендикулярності прямих.
- •22. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої.
- •24. Різновиди рівняння площини у просторі: за трьома точками, у відрізках на осях, нормальне.
- •26. Загальне рівняння площини і його дослідження.
- •31. Еліпс : означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •Вершини еліпса
- •32. Гіпербола : означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершини, осі, фокуси, ексцентриситет, асимптоти, директриси.
- •33. Парабола : означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершина, фокус, ексцентриситет, директриса. Різновиди розміщення параболи на площині та її рівняння
- •34.Поняття числової послідовності: формула n-го члена,зростаюча,спадна,обмежена послідовність.Поняття границі числової послідовності.
- •35.Основні властивості границі послідовності
- •32. Рівняння площини, що проходить через задану точку перпендикулярно до заданого вектора.
- •33. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини.
- •34. Різновиди рівняння в просторі: канонічне, параметричні, за двома точками. Пряма як перетин двох площин.
- •35. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою і площиною. Умови паралельності і перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини.
- •36. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло.
- •37. Еліпс: означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •38. Гіпербола: означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершини, осі, фокуси, ексцентриситет, асимптоти, директриси.
- •39. Парабола: означення, рівняння, графік,вершина, фокус, ексцентриситет, директриса. Різновиди розміщення параболи на площині та її рівняння.
- •40. Поняття числової послідовності, формула n-го члена, зростаюча, спадна, обмежена послідовність. Поняття границі числової послідовності.
- •45. Теорема про зв'язок між нескінченно малими та нескінченно великими функціями. Теорема про зв'язок між нескінченно малими функціями та границею функції.
- •123.Необхідна ознака збіжності ряду.
- •148. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •149.Лінійні неоднорідні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •46. Еквівалентні нескінчені малі величини. Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих величин. Теорема про застосування еквівалентних нескінченно малих величин про обчислення границь функцій.
- •47. Властивості функцій, які мають границю в точці: єдність границі, граничний перехід у нерівності, границя проміжної фукції, обмеженість функції в точці.
- •48. Властивості границь функції: границя сталої, суми, добутку, частки функцій, границя степеневої функції.
- •49. Розкриття невизначеностей, при застосуванні ірраціональних функцій та многочленів під час обчислення границь функцій.
- •50. Перша і друга важливі границі та наслідки з них.
- •51. Неперервність функції в точці: означення Коші та означення в термінах приростів функцій та аргументу. Застосування поняття неперервності при обчисленні границь функцій.
- •52. Властивості функцій, неперервних у точці. Теорема про неперервність елементарних функцій.
- •53. Властивості функцій, неперервних на відрізку. Геометрична інтерпретація цих властивостей.
- •55. Задачі, які приводять до поняття похідної: задача про продуктивність праці, задача про кутовий коефіцієнт дотичної.
- •56. Означеня похідної. Диференційованість і неперервність функції в точці і на проміжку.
- •57. Правила диференціювання сталої, суми, добутку, частки функцій та наслідки з них.
- •59. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної. Поняття нормалі до графіка функції та її рівняння. Економічний зміст похідної.
- •60. Похідна складної та оберненої функцій.
- •61. Диференціювання параметрично заданих функцій.
- •63. Похідна степенево-показникових функцій.
- •64. Похідні вищих порядків.
- •70.Екстремум функції, необхідня та достатня умови існування екстремуму.
- •71. Опуклість та вгнутість графіка функції. Необхідна і достатня умови опуклості (вгнутості) графіка функції.
- •72.Точки перегину графіка функції. Неохідна і достаня умови існування точок перегину.
- •73. Асимптоти графіка функції.
- •74.Функції кількох змінних. Основні поняття.
- •75. Функції двох змінних. Область визначення.
- •76.Лінії рівня функції двох змінних.
- •77. Частинний приріст і частинні похідні I-го порядку.
- •79. Використання повного диференціала до наближених значень.
- •80.Похідна за напрямом.
- •82.Частинні похідні вищих порядків. Теорема про рівність мішених похідних.
- •88. Частинний приріст і частинні похідні I-го порядку.
- •90. Частинні похідні вищих порядків. Теорема про рівність мішених похідних.
- •93.Обчислення наближеного значення в точці за допомогою повного диференціала.
- •94.Знаходження екстремуму ф-ції кількох змінних.
- •95. Знаходження умовного екстремуму.
- •97. Первісна для заданої функції,її осн. Властивості.
- •98. Невизначений інтеграл та його властивості.
- •99. Метод безпосереднього інтегрування невизначених інтегралів.
- •100.Знаходження невизначеного інтеграла методом заміни змінної.
- •101. Знаходження невизначеного інтеграла методом інтегрування частинами
- •104. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •106. Інтегрування тригонометричних функцій.
- •109. Визначений інтеграл та його властивості.
- •110. Задача, що приводить до поняття визначеного інтеграла.
- •111. Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначених інтегралів.
- •121. Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума.
- •122. Властивості збіжних рядів.
- •123. Необхідна ознака збіжності ряду.
- •124. Еталонні ряди.
- •128.Радикальна ознака Коші.
- •129. Інтегральна ознака Коші.
- •130. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •134. Радіус, інтервал, область збіжності ряду.
- •135. Ряд Тейлора.
- •136.Ряд Маклорена.
- •138. Використання рядів до наближених обчислень функцій.
- •139. Диференціальні рівняння. Основні поняття та означення.
- •140. Диф. Рівняння і порядку. Основіні поняття.
- •141. Диф.Рівняння з відокремлюваними змінними.
- •142.Задача Коші
- •143.Однорідні диференціальні рівняння першого порядку .
- •145. Диференціальні рівняння другого порядку. Основні поняття.
- •146. Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку.
9. Основні поняття система n лінійних алгебраїчних рівнянь з n змінними. Правило Крамера. (n*n)
Розвязком СЛАР називається n значення невідомих х1=С1, х2=С2, х3=С3… хn=Сn при підстановці яких всі рівняння системи перетворюються в правильні рівності.
Система рівнянь називається сумісною,якщо вона має хоча б один розв*язок,і несумісною,якщо вона не має жодного розвязку.
Сумісна система називається визначеною,якщо вона має лише один розвязок,і невизначеною,якщо вона має безліч розв’язків. Дві системи рівнянь називають рівносильними, якщо множини їх розв»язків співпадають. Рівносильні системи одержуються при елементарних перетвореннях системи, які виконуються лише над рядками матриці. СЛАД назив однорідною, якщо всі вільні члени bi дорівнюють нулю. Правило Крамера:Якщо основний визначник неоднорідної системи n лінійних рівнянь з n невідомими не дорівнює 0,то ця система має єдиний розвязок,який знаходиться за формулою хi=дельта і/дельта. i=1,n. Дельта не дорівнює нулю. Дельта і – визначник, отриманий з визначника дельта заміною і-того стовпця на стовпець вільних членів.
10. Матричний метод розв’язування слар.(метод оберненої матриці). Алгоритм розв’язування системи матричним методом. (n*n)
А*Х=В домножемо зліва на А в сепені -1,маємо А в степені -1*А*Х=А встепені -1*В,оскільки А в степені -1 *А=Е і Е*Х=Х,то Х=А в степені -1*В.
оскільки А-1*А=Е і Е*Х=Х, то Х=А-1*В.
Алгоритм розв’язування системи матричним методом:
1.Перевірити виконання умови.
-система повинна бути неоднорідною(стовпчик правих частин не =0).
-кількість рівнянь повинна дорівнювати кількості невідомих.
-визначник основної матриці не дорівнює нулю.
2.Знайти матрицю А в степені -1,обернену до матриці А. А-1=1/(detA)*A*
3.Знайти розвязок х ,шляхом множення матриці А в степені -1 на матрицю вільних членів В,тобто Х=А в степені-1*В.
11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розв’язання слар.
Нехай задано систему m лінійних рівнянь з n невідомими. Складаємо основну матрицю А та розширену матрицю Ᾱ цієї системи.
Для того,щоб система лінійних рівнянь була сумісною,необхідно і достатньо,щоб ранг її основної матриці дорівнював рангу розширеної матриці.
Якщо ранг основної матриці дорівнює рангу розширеної матриці і дорівнює числу невідомих системи,то система має один розв’язок.
Якщо ранг основної матриці дорівнює рану розширеної матриці,але менше числа невідомих систем,то система має безліч розв’язків.
Алгоритм:
1.Знайти ранг основної і розширеної матриць системи.
2.Якщо r(A)=r(A1)=r,то потрібно взяти r рівнянь,із коефіцієнтів яких складено базисний мінор,інші рів-ня відкинути.
3.Базині невідомі залишають зліва,а інші невідомі переносять у праву частину рів-ня.
4.Виразити базисні невідомі через вільні. Отримаємо загальний розв’язок.
5.Якщо надати вільним значення нуль,то такий розв’язок називають базисним.
12.Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними. Розв’язок слар методом Гаусса.
Метод Гаусса ґрунтується на елементарних перетвореннях системи лінійних рівнянь. Нехай маємо систему m лінійних рівнянь з n невідомими.
На першому етапі (прямих хід) при виключенні невідомого х1 з усіх рівнянь, починаючи з другого, х2 – з усіх рівнянь, починаючи з третього, і т.д., СЛАР зводиться до трикутного або трапецієподібного вигляду.
На другому етапі (обернений хід), підставивши знайдене з останнього рівняння значення хn у передостаннє, одержимо значення хn-1 і т.д.; з першого рівняння знаходимо х1.
Перший етап можна виконувати над розширеною матрицею системи за допомогою таких елементарних перетворень: додавання до елементів одного рядка відповідних елементів другого рядка, помножених на деяке число, що не =0. перестановка рядків або стовпців у матриці.