
- •1. Матриці, основні поняття. Різновиди матриць.
- •2. Дії над матрицями. Властивості дій над матрицями.
- •3.Визначники квадратних матриць. Способи обчислення визначників.
- •4. . Визначник n-ого порядку. Теорема Лапласа.
- •5. Визначники.Властивості визначників.
- •6. Обернена матриця. Алгоритм оберненої матриці.
- •7. Мінори та алгебраїчні доповнення елементів.
- •8. Ранг матриці. Властивості рангу матриці. Елементарні перетворення матриці.
- •9. Основні поняття система n лінійних алгебраїчних рівнянь з n змінними. Правило Крамера. (n*n)
- •10. Матричний метод розв’язування слар.(метод оберненої матриці). Алгоритм розв’язування системи матричним методом. (n*n)
- •11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розв’язання слар.
- •12.Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними. Розв’язок слар методом Гаусса.
- •13.Метод Жордана-Гаусса.Алгоритм кроку перетворення Жордано-Гаусса.
- •14. Скалярний векторний добуток. Властивості векторного добутку.
- •16. Векторний простір, його розмірність,базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів.
- •21.Кут між двома прямими заданими канонічним рівнянням. Умови паралельності і перпендикулярності прямих.
- •22. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої.
- •24. Різновиди рівняння площини у просторі: за трьома точками, у відрізках на осях, нормальне.
- •26. Загальне рівняння площини і його дослідження.
- •31. Еліпс : означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •Вершини еліпса
- •32. Гіпербола : означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершини, осі, фокуси, ексцентриситет, асимптоти, директриси.
- •33. Парабола : означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершина, фокус, ексцентриситет, директриса. Різновиди розміщення параболи на площині та її рівняння
- •34.Поняття числової послідовності: формула n-го члена,зростаюча,спадна,обмежена послідовність.Поняття границі числової послідовності.
- •35.Основні властивості границі послідовності
- •32. Рівняння площини, що проходить через задану точку перпендикулярно до заданого вектора.
- •33. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини.
- •34. Різновиди рівняння в просторі: канонічне, параметричні, за двома точками. Пряма як перетин двох площин.
- •35. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою і площиною. Умови паралельності і перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини.
- •36. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло.
- •37. Еліпс: означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •38. Гіпербола: означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола, вершини, осі, фокуси, ексцентриситет, асимптоти, директриси.
- •39. Парабола: означення, рівняння, графік,вершина, фокус, ексцентриситет, директриса. Різновиди розміщення параболи на площині та її рівняння.
- •40. Поняття числової послідовності, формула n-го члена, зростаюча, спадна, обмежена послідовність. Поняття границі числової послідовності.
- •45. Теорема про зв'язок між нескінченно малими та нескінченно великими функціями. Теорема про зв'язок між нескінченно малими функціями та границею функції.
- •123.Необхідна ознака збіжності ряду.
- •148. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •149.Лінійні неоднорідні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •46. Еквівалентні нескінчені малі величини. Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих величин. Теорема про застосування еквівалентних нескінченно малих величин про обчислення границь функцій.
- •47. Властивості функцій, які мають границю в точці: єдність границі, граничний перехід у нерівності, границя проміжної фукції, обмеженість функції в точці.
- •48. Властивості границь функції: границя сталої, суми, добутку, частки функцій, границя степеневої функції.
- •49. Розкриття невизначеностей, при застосуванні ірраціональних функцій та многочленів під час обчислення границь функцій.
- •50. Перша і друга важливі границі та наслідки з них.
- •51. Неперервність функції в точці: означення Коші та означення в термінах приростів функцій та аргументу. Застосування поняття неперервності при обчисленні границь функцій.
- •52. Властивості функцій, неперервних у точці. Теорема про неперервність елементарних функцій.
- •53. Властивості функцій, неперервних на відрізку. Геометрична інтерпретація цих властивостей.
- •55. Задачі, які приводять до поняття похідної: задача про продуктивність праці, задача про кутовий коефіцієнт дотичної.
- •56. Означеня похідної. Диференційованість і неперервність функції в точці і на проміжку.
- •57. Правила диференціювання сталої, суми, добутку, частки функцій та наслідки з них.
- •59. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної. Поняття нормалі до графіка функції та її рівняння. Економічний зміст похідної.
- •60. Похідна складної та оберненої функцій.
- •61. Диференціювання параметрично заданих функцій.
- •63. Похідна степенево-показникових функцій.
- •64. Похідні вищих порядків.
- •70.Екстремум функції, необхідня та достатня умови існування екстремуму.
- •71. Опуклість та вгнутість графіка функції. Необхідна і достатня умови опуклості (вгнутості) графіка функції.
- •72.Точки перегину графіка функції. Неохідна і достаня умови існування точок перегину.
- •73. Асимптоти графіка функції.
- •74.Функції кількох змінних. Основні поняття.
- •75. Функції двох змінних. Область визначення.
- •76.Лінії рівня функції двох змінних.
- •77. Частинний приріст і частинні похідні I-го порядку.
- •79. Використання повного диференціала до наближених значень.
- •80.Похідна за напрямом.
- •82.Частинні похідні вищих порядків. Теорема про рівність мішених похідних.
- •88. Частинний приріст і частинні похідні I-го порядку.
- •90. Частинні похідні вищих порядків. Теорема про рівність мішених похідних.
- •93.Обчислення наближеного значення в точці за допомогою повного диференціала.
- •94.Знаходження екстремуму ф-ції кількох змінних.
- •95. Знаходження умовного екстремуму.
- •97. Первісна для заданої функції,її осн. Властивості.
- •98. Невизначений інтеграл та його властивості.
- •99. Метод безпосереднього інтегрування невизначених інтегралів.
- •100.Знаходження невизначеного інтеграла методом заміни змінної.
- •101. Знаходження невизначеного інтеграла методом інтегрування частинами
- •104. Метод невизначених коефіцієнтів.
- •106. Інтегрування тригонометричних функцій.
- •109. Визначений інтеграл та його властивості.
- •110. Задача, що приводить до поняття визначеного інтеграла.
- •111. Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначених інтегралів.
- •121. Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума.
- •122. Властивості збіжних рядів.
- •123. Необхідна ознака збіжності ряду.
- •124. Еталонні ряди.
- •128.Радикальна ознака Коші.
- •129. Інтегральна ознака Коші.
- •130. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •134. Радіус, інтервал, область збіжності ряду.
- •135. Ряд Тейлора.
- •136.Ряд Маклорена.
- •138. Використання рядів до наближених обчислень функцій.
- •139. Диференціальні рівняння. Основні поняття та означення.
- •140. Диф. Рівняння і порядку. Основіні поняття.
- •141. Диф.Рівняння з відокремлюваними змінними.
- •142.Задача Коші
- •143.Однорідні диференціальні рівняння першого порядку .
- •145. Диференціальні рівняння другого порядку. Основні поняття.
- •146. Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку.
121. Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума.
Нехай a1, a2,..., an ,.....є послідовність дійсних чисел. Вираз a1+ a2+...+ an+...=(∞∑n=1) an називають числовим рядом. Числа a1, a2,..., an ,..... називаються числами ряду, an –загальний член ряду. Ряд-це сума нескінченної кількості доданків, які можна занумерувати натуральними числами.
Ряд (∞∑n=1) an називається збіжним, якщо існує скінченна границя послідовності його часткових сум, тобто lim(n→∞)Sn = S. Число S називається сумою ряду.
Якщо послідовність (Sn) частинних сум ряду розбіжна, то ряд називається розбіжним і ніякої суми йому не приписують.
Ряд (∞∑n=1) an і довільний його залишок одночасно збіжні або розбіжні.
Для збіжності ряду (∞∑n=1) an необхідно, але недостатньо виконання умови lim(n→∞)an=0.
122. Властивості збіжних рядів.
Якщо ряд (∞∑n=1) an збігається і має суму S, то ряд (∞∑n=1)C∙ an, одержаний множенням даного ряду на число C, також збігається і має суму C∙S.
Якщо (∞∑n=1) an і (∞∑n=1) bn -два збіжних ряди відповідно з сумами S1 та S2, то ряд (∞∑n=1) (an + bn ) також збігається і його сума дорівнює S1 + S2.
Відкидання (приписування) скінченої кількості членів не впливає на збіжність ряду.
Для того, щоб ряд (∞∑n=1) an збігався, необхідно і достатньо, щоб залишок ряду Rn прямував до нуля при n→∞, тобто lim(n→∞)Rn=0.
123. Необхідна ознака збіжності ряду.
Якщо ряд збігається, то границя його загального члену при n→∞ дорівнює нулю, тобто lim(n→∞)an=0. За умови збіжності ряду (∞∑n=1) an існує скінчена границя часткових сум lim(n→∞)Sn= lim(n→∞)Sn-1 = S. Тоді виразимо an через суму його n та (n-1) членів Sn= a1+ a2+...+ a n , Sn -1= a1+ a2+...+ an -1, тоді a n = Sn - Sn -1.. Остаточно маємо lim(n→∞)an = lim(n→∞) (Sn - Sn -1) = S – S = 0. Якщо lim (n→∞) an ≠ 0 або не існує, то ряд (∞∑n=1) an розбіжний.
124. Еталонні ряди.
Розглянемо деякі так звані еталонні ряди, що використовуються для порівняння. Для того,, щоб їх використовувати, необхідно знати, які ряди збіжні і які розбіжні.
гармонічний ряд (∞∑n=1) 1/n – розбіжний.
узагальнений гармонічний ряд (∞∑n=1) 1/np = 1+1/2p+1/3p+…+1/np+… при p≤1-розбіжний, при p>1-збіжний.
геометричний ряд (ряд геометричної прогресії) (∞∑n=1) a∙qn-1 із знаменником q і першим членом a. При │q│< 1- збіжний, при│q│≥1-розбіжний.
128.Радикальна ознака Коші.
Якщо для ряду з додатними членами існує границя =K, то при К<1 ряд збіжний, при К>1 ряд збіжний, при К=1 треба застосувати іншу ознаку.
129. Інтегральна ознака Коші.
Нехай задано ряд , де неперервна, додатна і монотонно спадна функція на проміжку [1;). Тоді даний ряд та невласний інтеграл збігаються або розбігаються одночасно.
130. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
Числовий ряд , члени якого мають довільні знаки, називаються знакозмінним рядом.
Частинним випадком знакозмінних числових рядів є ряд виду , знаки членів якого змінюються по черзі, який називається знакопочерговим рядом. Загальний член ряду , де , n=1,2,… .
Ознака Лейбніца(ознака збіжності знакопочергових рядів): нехай для знакопочергового числового ряду виконуються умови :
1)послідовність є не зростаючою,
2)границя загального члена ряду дорівнює 0,
Тоді даний ряд є збіжний.Якщо не виконується хоча б одна з умов ознаки Лейбніца, то ряд є розбіжним. Якщо знакопочерговий ряд збігається, то сума S цього ряду має той самий знак, що і перший член ряду і не перевищує його за абсолютною величиною, тобто 0<S. Якщо при обчисленні суми збіжного ряду обмежитися лише першими n членами,а решту відкинути, то похибка обчислення за абсолютною величиною не перевищуватиме першого з відкинутих членів ряду.
131. Абсолютна та умовна збіжність рядів.
Знакозмінний ряд називають абсолютно збіжним, якщо збігається ряд , складений з абсолютних величин його членів, тобто ряд. Знакозмінний ряд називають умовно збіжним, якщо цей ряд збігається, а ряд, складений з абсолютних величин його членів розбігається.
132. Функціональні ряди. Основні поняття.
Ряд , членами якого є функції , визначені в області D, nN, називається функціональним рядом. При певному значенні х= цей ряд стає відповідним числовим рядом .Якщо числовий ряд зб./розб., то точка називається точкою збіжності/розбіжності цього ряду, а множина всіх точок збіжності ряду називається областю збіжності цього функціонального ряду.Функціональний ряд називається рівномірно збіжним на множині D, якщо довільного числа існує такий номер N=N, що для всіх n>Nі для всіх хD виконується нерівність .
133. Степеневі ряди. Теорема Абеля.
Степеневим рядом називають функціональний ряд виду , або при х=0 ряд виду , де дійсні або комплексні числа.
Теорема Абеля:Якщо ряд збігається при х=, то він збігається для всіх х, що задовольняють нерівність .
Якщо ряд розбігається при х=, то він розбігається для всіх х, що задовольняють нерівність .