Критерії оцінки щільності зв’язку при розрахунку коефіцієнту кореляції[42]
Величина коефіцієнту кореляції |
0,1 – 0,3 |
0,3 – 0,5 |
0,5 – 0,7 |
0,7 – 0,9 |
0,9 - 1 |
Характеристика сили зв`язків |
Слабка |
Помірна |
Висока |
Висока |
Значно висока |
Типи залежності |
Слабка |
Середня |
Сильна |
||
*складено автором на підставі данних
У деяких випадках під час дослідження багатофакторних процесів доцільно попередньо дослідити ступінь зв’язку між окремими факторами попарно.
Перевірка статистичної значущості отриманих результатів.
Перевірка здійснюється за допомогою статистики Фішера з n та (m-n-1) ступенями вільності:
(1.9)
Де
n – кількість факторів,що увійшли в модель;
m – загальна кількість спостережень;
ŷі – розрахункове значення залежної змінної при і-му спостереженні;
у – середнє значення залежної змінної;
уі – значення залежної змінної при і-му спостереженні;
R – коефіцієнт множинної кореляції.
За таблицями Фішера знаходиться критичне значення Fкр з n та (m-n-1) ступенями вільності, задавши попередньо рівень довіри (1-ɑ)100 %. Якщо F>Fкр., то це свідчить про адекватність побудованої моделі. Якщо модель не адекватна, то необхідно повернутися до етапу побудови моделі і, можливо, ввести додаткові фактори або перейти до нелінійної моделі.
Обчислення та інтерпретація параметрів регресійної залежності.
Знаючи рівняння регресії не можна встановити, який з факторів найбільше впливає на результативну ознаку, оскільки здебільшого коефіцієнти рівняння регресії мають різні розмірності, а тому є непорівняльними. На їх основі також не можна встановити, яка з факторних ознак має найбільші резерви для зміни результативного показника, тому що в коефіцієнтах регресії не враховано варіацію факторної ознаки.
Відмінності в одиницях вимірювання факторів усувають використанням часткових коефіцієнтів еластичності, що задаються співвідношенням:
(1.10)
aбо
для лінійного рівняння множинної
регресії
(1.11)
(1.12)
де ai – коефіцієнт регресії при факторі хi;
xi – середнє значення і-го параметра;
y – середнє значення результативної ознаки.
Частковий коефіцієнт еластичності εi вказує, на скільки відсотків в середньому змінюється результативна ознака із зміною на 1% фактора хі при фіксованому значенні інших параметрів[42, c.42-45].
Зазначимо, що збільшення кількості факторів, які вимагаються в модель множинної регресії, дозволяє встановити додаткові ресурси результуючої ознаки.
Узагальнюючи усі вищенаведені методи складається комплекс, який допомагає підійти з різноманітних сторін до виявлення показників зовнішньої торгівлі, який виявляє не тільки слабкі сторони, але и далекосяжні напрями розвитку зовнішньої політики країни. Дотримання даних положень поряд з передумовами вживання методології статистичного аналізу дає можливість здійснити науково аргументоване економіко-статистичне дослідження.
Висновки до розділу 1
Міжнародна торгівля слугує важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дозволяє отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, котрий не поглинається внутрішнім ринком. Міжнародна торгівля це торгівельні віднос ини між товаровиробника ми торгуючих країн. В водночас э засобом, який країни світу використовують для розвитку і поглиблення спеціалізації своїх економік, підвищення продуктивності праці та ефективного використання своїх ресурсів. Вона є взаємною економічною залежністю виробників товарів і послуг та споживачів з різних країн і відображає міжнародний поділ праці.
Зовнішня торгівля – це комплексна частина міжнародної економіки яка представлена експортно-імпорт ними відносинами перетикаючими між країнами учасниками. Оскільки всі економічні системи знаходяться у певному взаємозв'язку один з одним, то акти міжнародної торгівлі завжди зачіпають національні інтереси різних країн. Таким чином, необхідно використовувати наступні методи: логічний, термінологічного аналізу, індукції та дедукції, економіко-статистичний, графічний та метод систематизації. При моделюванні необхідно використовувати метод кореляційно - регресійного аналізу, метод прогнозування та моделювання. Це дозволить сформувати насправді конкурентну пріоритети машинобудування та забезпечити її успішну практичну реалізацію.
РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТОРГОВИХ ПОЗИЦІЙ УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ