2. Показники економіки: конкурентоспроможність та інноваційна привабливість.

• Темпи зростання продуктивності не менше 3% на рік.

• Використання виробничих потужностей до 90%.

• Темпи зростання рентабельності виробництва не менше 3% на рік.

• Збільшення темпів зростання випуску продукції до 10% на рік.

• Випуск машин не менше 30% від випуску промислової продукції.

• Експорт не менше 100% від імпорту.

• Імпорт не більше 40% випуску машин.

• Випереджувальний розвиток машинобудування на інноваційній основі не менше 10% на рік.

• Залучення інвестицій не менше 30% від тих, що їх залучають в оброблювальну промисловість.

• Корпорації, які забезпечують постачання устаткування ”під ключ”.

3. Розвиток внутрішнього ринку і збільшення експорту:

• Продукція згідно з вимогами ринку за ціною, якістю, функціями, часом постачання.

• Взаємини зі споживачами і постачальниками (партнерство, обслуговування).

• Формування світового бренду ’’Машини України”.

• Активна присутність на зарубіжних ринках.

• Участь у модернізації промисловості країн.

• Держпрограми розвитку галузей промисловості, економіки України.

• Постачання виробів для природних монополій.

4. Удосконалення структури, забезпечення кадрами, навчання і підвищення професійного рівня.

Удосконалення інформаційного капіталу:

• Мережі.

• Бази даних.

• Системи.

Удосконалення людського капіталу:

• Уміння.

• Тренінги.

• Знання.

5. Дії зацікавлених сторін: держава, власники, фінансові структури: Конкурентоспроможність:

• Форсайтні дослідження і визначення пріоритетів.

• Розвиток фондового ринку.

• Довготермінові ринкові умови та індикативні прогнози.

• Заходи із залучення іноземних інвестицій.

Ринки і експорт:

• Консолідація активів унікальних підприємств.

• Держпрограми розвитку галузей промисловості.

• Угоди щодо модернізації промисловості країн СНД.

• Активізація зарубіжних представництв.

• Заходи стимулювання експорту.

З результатів SWOT-аналізу зрозуміло, що потрібно переорієнтувати управління машинобудуванням, насамперед, з огляду на обмеження, які накладає зовнішнє ринкове середовище, з об’єктивною оцінкою досягнутих результатів щодо вироблюваної продукції та використовуваних технологій і устаткування, тобто внутрішніх факторів.

З результатів PEST- та SWOT- аналізу випливає, що машинобудування України не відповідає ринковим запитам і реальній можливості його розвитку. В умовах нестабільної економіки й загостренні конкуренції на внутрішньому і, особливо, на зовнішніх ринках має бути прийнято енергійні, ефективні заходи з боку і власників, і держави, самих підприємств щодо налагодження випуску конкурентоспроможної продукції, надання послуг, орієнтації на ринок, готовності до диверсифікації.

Висновки до розділу 3

1.Було проведене прогнозування відносних показників що впливають на розвиток машинобудівної галузі по 3 факторам: прямі іноземні інвестиції, середньозважена ставка імпортного мита та кількість інноваційних підприємств. На основі складеного песимістичного та оптимістичного прогнозу до 2017 р булі зроблені висновки. З обліком того, що прогнозування по тимчасових трендах дає досить точні результати тільки на перші 2-3 року, на інші точність уже не висока, однак загальні тенденції розвитку кожного з показників оцінити можна. Визначено, що головним фактором, який найбільше впливає на зміцнення експортних потоків продукції машинобудування буде інвестиційна діяльність.

2. За наведеними данними та результатом кореляційно-регрисійної моделі були визначені основні стратегічні напрямки та рекомендації до зміцнення їх позицій. З результатів PEST- та SWOT- аналізу випливає, що машинобудування України не відповідає ринковим запитам і реальній можливості його розвитку. В умовах нестабільної економіки й загостренні конкуренції на внутрішньому і, особливо, на зовнішніх ринках має бути прийнято енергійні, ефективні заходи з боку і власників, і держави, самих підприємств щодо налагодження випуску конкурентоспроможної продукції, надання послуг, орієнтації на ринок, готовності до диверсифікації.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Одним із найгостріших завдань забезпечення конкурентоспроможності підприємств сучасного вітчизняного машинобудування є подолання проблем, пов’язаних із відсталою техніко-технологічною базою. Ці питання вимагають залучення значних фінансових та інвестиційних ресурсів, які найчастіше відсутні у наявності підприємств. У процессі дослідження теми були виконані наступні завдання:

1. Міжнародна торгівля є одним з головних засобів збалансованості між виробництвом та споживачами, яка дозволяє отримувати продукцію на які існують попит, а також розпродати надлишок продукції, яка не була поглинута внутрішнім ринком. Міжнародна торгівля це торгівельні віднос ини між товаровиробника ми торгуючих країн. В одночас представляється засобом, який користуються країни світу для розвитку і поглиблення спеціалізації власних економік, підвищення продуктивності праці та ефективного використання особистих ресурсів. Міжнародна торгівля являє собою економічну залежність виробників продукції (товарів та послуг) та споживачів з різних країн і зображає міжнародний поділ праці.

2. Зовнішня торгівля – це комплексна частина міжнародної економіки яка представлена експортно-імпорт ними відносинами перетикаючими між краінами учасниками. За проведеним аналізом, було вирішено використовувати наступні методи: логічний, термінологічного аналізу, індукції та дедукції, економіко-статистичний, графічний та метод систематизації. При розрахунку моделі був використан кореляційно-регрисійний аналіз, метод прогнозування та моделювання. Це дозволило сформувати конкурентні пріоритети машинобудування та забезпечити її реалізацію

3. При проведенні аналізу статистичних данних було виявлено, що ситуація на світовому ринку машинобудування майже не змінилась на протязі 5 років. Основними виробниками майже усього номенклатурного ряду продукції залишаються 8 країн: Китай. Германія, США, Південна Корея, Франція, Італія, Великобританія, Японія. Деякі підгалі машинобудування в країнах світу є державною економічною політикою. Відбувається активізація державної адміністративної підтримки машинобудування. Проте усунення основних проблем розвитку могло б підвищити його експортний потенціал і знизити залежність від імпорту, дивлячись на те, що швидко зростає попит на внутрішньому ринку, доцільно було б орієнтуватися на нього.

4. Серед світового машинобудування, машинобудівна галузь України перебуває у складному фінансово-економічному стані. Кількість збиткових підприємств зростає з кожним роком, але на фоні цього процесу спостерігається збільшення кількості інноваційних підприємств цієї галузі. Експортно-імпортні відносисни більш ориєнтировані на країни СНГ, зокрема на Російську Федерацію. Однак машинобудівний комплекс України має значний інноваційно-інвестиційний потенціал, що дає велику надію на відродження галузі.

5. Головними торгівельними партнерами серед країн-ЄС є: Угорщина, Германія, Австрія, Польша. Серед країн-СНГ – це Росія, Беларусія, Казахстан. Заходи митно-тарифної політики повинні бути націлені на вирішення завдань модернізації та підвищення конкурентоспроможності українських галузей промисловості, які в перспективі могли б сформувати експортний потенціал вітчизняної економіки (нанотехнології, ядерна енергетика, машинобудування та мікро-та оптоелектроніка електроніка, медична техніка та фармацевтика та інші), а також виступати у ролі сзахисників продовольчої безпеки країни

6. На основі виконаного регресійно-кореляційної моделі було виявлено, що серед ряду факторів ( прямі іноземні інвестиції, ставка середньозваженого імпортного мита та кількості інноваційних підприємств) головним серед них за потужністю впливу на експортні потоки були виявлені інвестиції. Так, було виявлено, що при збільшенні обсягів прямих іноземних інвестицій на 1 млн грн., при фіксованих середніх значеннях решти факторів моделі індекси порівняльної переваги машинобудівельної галузі України зростуть приблизно на 0,182107. Також був складен прогноз до 2017 р. який показав, що навіть при песимістичному прогнозі об’єми еспортних потоків наздоженуть за 2012 р. через 3 роки – у 2015.

7. За наведеними данними та результатом кореляційно-регрисійної моделі були запропоновані стратегічні напрямки по основним векторам розвитку. З результатів PEST- та SWOT- аналізу виникає, що машинобудування України не відповідає міжнародним ринковим тенденціям і записами, а також реальній можливості його розвитку. В умовах нестабільної економіки й загостренні конкуренції на внутрішньому і, особливо, на зовнішніх ринках має бути прийнято, ефективні заходи з боку і власників, і держави, самих підприємств щодо налагодження випуску конкурентоспроможної продукції, надання послуг, орієнтації на ринок, готовності до диверсифікації.

Для успішного просування України на міжнародні ринки необхідне суттєве коригування зовнішньоторговельної політики за такими стратегічними напрямками:

• Повне забезпечення національної економіки прогресивним обладнанням;

• Значне підвищення технічного рівняЮ, якості і конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку і досягнення у цій сфері передових науково-технічних позицій у світі;

• Швидкий перехід на виробництво нових поколінь машин та механізмів, спроможних забезпечити багаторазове зростання продуктивності праці і впровадження прогресивних технологій, в першу чергу – енерго- та ресурсозберігаючих;

• Підйом рівня механізації і автоматизації всіх стадій виробничої розробки зразків до масового випуску готових виробів.

100. http://science.crimea.edu/zapiski/djvu_econom/2012/econ_2_2012/006_kos2.pdf

102. Т.Кузь. Стратегічний розвиток машинобудування в Україні / Т.Кузь // Галицький економічний

вісник. — 2011. — №1(30). — с.35-43 - (економіка та управління національним господарством)

1112. The Global Competitiveness Report 2007 — 2008. — 2007 [Електронний ресурс] World Economic Forum. - Режим доступу: http://www.weforum.org/pdf/Global_Competitiveness_Reports/Reports/Ukraine.pdf

1. 333. ISO/DIS 9004 Менеджмент сталого успіху організації. Підхід з позицій менеджменту якості.

Managing for the sustained success of an organization — A quality management approach (...) /