Динаміка середньозваженої ставки імпортного тарифа продукції важкого машинобудування у 2008-2012 рр., %*

Країни	2008	2009	2010	2011	2012
США	2.2	2.2	2.1	2.1	2,1
Японія	1.0	1,0	1.1	1.1	1.1
Італія	2.5	2.5	2.5	2.5	2.5
Германія	2.5	2.5	2.5	2.5	2.5
Франція	2.5	2.5	2.5	2.5	2.5
Китай	12.3	12.3	12.2	12.2	12.2
Південна Корея	10.1	10,1	10,1	9,8	9,8
Україна	6.4	6.4	6.4	6.4	6.4

*складено автором на підставі даних[49]

Крім того, прийнято рішення про введення спеціальних захисних заходів у формі імпортної квоти щодо імпорту важкого машинобудування, а саме труб з корозійностійкої сталі зовнішнім діаметром до 426 мм строком до 1 листопада 2014 р., а також попередньої спеціального мита на зернозбиральні комбайни та модулі зернозбиральних комбайнів у розмірі 27, 5% на період з 25 лютого по 5 липня 2013.

За результатами антидемпінгових розслідувань на митній території України у 2012 році введені антидемпінгові заходи щодо:

• металопрокату з полімерним покриттям походженням з Китаю у розмірі від 6,1 до 12,6% строком до 30 червня 2017;

• сталевих кованих валків для прокатних станів походженням з Росії у розмірі 16% строком до 26 червня 2014;

• графітірованних електродів походженням з Індії в розмірі від 16,04 до 22,83% строком до 24 січня 2018

• В цілому станом на 1 січня 2013 р. на єдиній митній території країни застосовуються 17 антидемпінгових заходів відносно 6 товарів і 5 спеціальних захисних заходів, також проводяться 9 нових розслідувань, в тому числі 3 спеціальних захисних розслідування і 6 антидемпінгових розслідувань відносно 3 товарів. Крім того, проводиться 2 перегляду введених раніше спеціальних захисних заходів і 1 версія антидемпінгового заходи.

На даному етапі у зовнішній торгівлі України з країнами Митного Союзу (МС) сальдо негативне. Найбільший дефіцит у нашої країни з Росією. При цьому політика імпортозаміщення РФ виключає можливість для України змінити ситуацію на краще. Тому вступ України в МС не є способом вирішення проблем її дефіцитного (негативного) сальдо зовнішньої торгівлі і платіжного балансу.

Структура експорту та імпорту України з МС має традиційну багатогалузеву спрямованість, яка може функціонувати незалежно від інтеграції в спільне формування.

По експорту - це українська продукція машинобудування, металургії та сільського господарства (65% загального експорту), що має попит на ринках МС не через відсутність мит, а через специфічний (не інноваційний) асортименту і низької ціни.

Товарна структура торгівлі України з ЄС і МС дуже відрізняється. Яка з них краще - питання суперечливе. Продукції машинобудування України дійсно продає більше в МС, ніж у ЄС. Проте близько 40% експорту цієї продукції в МС - це залізничні транспортні засоби. Для України це високо ризикований експорт, оскільки він орієнтований на одну країну і має невисоку якість, його швидко може замістити інша країна (наприклад Корея). Експорт української продукції до ЄС - це в основному метали та вироби з них, а також залізна руда. Це теж специфічний, сировинний експорт. Істотні відмінності є і в структурі товарного імпорту в Україну з ЄС і МС. З Митного союзу Україна імпортувала в основному мінеральне паливо (66%). З ЄС імпорт більш диверсифікований, включає машини та транспортне обладнання та інші промислові товари. У зовнішній торгівлі послугами частки ЄС і МС майже однакові - 35 і 36%. Проте структура послуг відрізняється. В експорті послуг з України домінує трубопровідний транспорт в МС (45%). В імпорті послуг домінують фінансові, професійні та технічні послуги з ЄС (54%).

Митно-тарифне регулювання здійснюватиметься під впливом сукупності факторів інституційного характеру, що забезпечують подальшої зростання відкритості національної економіки та розвиток внутрішнього конкурентного середовища. Найбільш значущими серед таких факторів є:

- Підвищення транспарентності і передбачуваності митно-тарифної політики при загальній тенденції до зниження рівня тарифного захисту в процесі виконання зобов'язань щодо СОТ;

- Слідування принципам єдиної торгової політики держав-учасників Митного союзу у взаєминах з іноземними державами та їх об'єднаннями на майданчику СОТ, а також інших міжнародних економічних організацій;

- Розробка промислової політики, узгодженої з заходами митно-тарифного регулювання імпорту та експорту, з метою підтримки галузевих пріоритетів у рамках.

Заходи митно-тарифної політики повинні бути націлені на вирішення завдань модернізації та підвищення конкурентоспроможності українських галузей промисловості та сільськогосподарського виробництва, які в перспективі могли б сформувати експортний потенціал економіки (нано технології, ядерна енергетика, машинобудування та мікро- та оптоелектроніка , медична техніка та фармацевтика та інші), а також служити цілям забезпечення продовольчої безпеки країни[78, c.16-17].

Певні підходи до реалізації політики будуть обумовлені відбуваються в світовій економіці процесами. Незважаючи на наявні глобальні та локальні ризики, світовий економічний розвиток у середньостроковій перспективі оцінюється як помірно сприятливий. З 2014 року очікується деяке поліпшення економічної динаміки в США і країнах - членах ЄС. Головними локомотивами світової економіки залишаться Китай із середньорічним темпом приросту ВВП у розмірі 7,5% в 2014-2016 рр.. та Індія - 6,7%.

У порівнянні з 2012 роком в 2013 році, і особливо починаючи з 2014 року, очікується пожвавлення міжнародної торгівлі. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), у фізичному вираженні її збільшення складе 5,5% в 2014 році, при цьому швидше за все будуть зростати імпорт і експорт країн, що розвиваються: майже на 8% і 7% відповідно в 2014 році. Очікується також зростання на 4,5% експорту розвинених держав. Це буде означати збільшення конкурентного тиску на українських виробників для внутрішнього ринку і експортерів в умовах реалізації стимулюючих стратегій розвитку експорту країнами-партнерами.

У силу слабкого попиту, в ряді випадків надлишкової пропозиції та високого рівня запасів у середньостроковій перспективі істотного зростання світових цін на найбільші позиції українського експорту та імпорту не очікується. Малоймовірно і сильне падіння цін, оскільки прогнозується високий попит з боку ринків. Разом з тим можливі тимчасові стрибки цін на ринках стратегічного промислової сировини і продовольства під впливом військово-політичних, фінансових (для біржових товарів) і кліматичних факторів [77].

Отже, у структурі експорту у 2014-2016 рр. збільшаться частки продовольства, машин і устаткування, металів і виробів з них, частка мінеральних продуктів до 2016 року дещо знизиться.

В імпорті збережеться тенденція поступового зниження частки продовольства, текстилю, металів, та хімічної продукції при збільшенні частки машин, обладнання та транспортних засобів.

Висновки до розділу 2

1.Вже кілька років розвиток деяких підгалузей машинобудування в країнах світу є державною економічною політикою. Відбувається активізація державної адміністративної підтримки машинобудування. Проте усунення основних проблем розвитку могло б підвищити його експортний потенціал і знизити залежність від імпорту, а через швидко зростаючий внутрішній попит на машинобудівну продукцію підприємствам доцільно орієнтуватися на внутрішній ринок.

2.На фоні світового машинобудування, машинобудівна галузь України перебуває у складному фінансовому становищі. Кількість збиткових підприємств зростає з кожним роком. Відбувається погіршення експортно-імпортних відносин. Однак машинобудівний комплекс України має значний інноваційний потенціал, що дає велику надію на відродження галузі.

3.Заходи митно-тарифної політики повинні бути націлені на вирішення завдань модернізації та підвищення конкурентоспроможності українських галузей промисловості та сільськогосподарського виробництва, які в перспективі могли б сформувати експортний потенціал економіки (нанотехнології, ядерна енергетика, машинобудування та мікро-та оптоелектроніка електроніка, медична техніка та фармацевтика та інші), а також служити цілям забезпечення продовольчої безпеки країни

РОЗДІЛ 3

ФОРМУВАННЯ ПРІОРИТЕТІВ УКРАЇНИ ПРИ ВИХОДІ НА МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ