3. Практика митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі України продукцією машинобудування

За 2008 – 2012 рр. стали помітними відмінності в темпах зростання і напрямах зовнішньоторговельної діяльності Украіни. Подібні тенденції призвели до суттєвих зрушень як в географічній, так і в товарній структурі зовнішньої торгівлі продукції машинобудування України.

Географічна структура зовнішньої торгівлі являє собою систему розподілу товарних потоків між окремими країнами, групами країн, формованими за територіальним або за організаційною ознакою. При розгляді географічної структури зовнішньої торгівлі продукції машинобудування України необхідно виділити два основних напрямки: країни СНД та країни ЄС.

Таблиця 2.3

Геграфічна структура еспорту продукції машинобудування України до країн снг, млн дол сша*

Роки	2008	2009	2010	2011	2012	2012/ 2011%	2012/ 2008,%
Россия	5993,7	2747,5	4771,5	7056,1	6684,8	94,7	111,5
Казахстан	568,1	418,9	538,7	733,2	978,7	133,4	172,2
Беларусия	472,8	278,8	358,9	314,7	465,4	147,8	98,4
Узбекістан	172,6	123,7	42,0	95,2	166,4	174,7	96,3
Молдова	96,0	52,0	65,6	103,9	96,4	92,8	100,4
Киргизстан	7,0	8,2	6,7	11,3	78,8	696,3	1125,5
Азербайджан	179,8	124,3	94,1	78,3	53,0	67,7	29,5
Туркменістан	55,8	96,4	27,5	55,9	41,5	74,3	74,4
Таджикистан	19,4	16,9	12,2	15,9	20,6	129,1	106,0
Армения	21,7	20,7	14,7	17,1	11,0	64,5	50,8

*складено автором на підставі данних[55]

Отже, у географічній структурі експорту продукції машинобудування України до країн СНГ лідером є Росія, Беларусія, Узбекистан. Майже по всім державам спостерігається різкий спад у період фінансової кризи. На прикладі Арменії та Азербаджана спостерігається негативна тенденція до зменьшення об’ємів експорту у ці країни. У загальному ми бачимо тенденцію до зменьшення експорту продукції машинобудування до країн СНГ.

Доцільно буде проаналізувати географічну структуру експорту продукції машинобудування до країн Європейського Союзу (табл.2.4).

Таблиця 2.4

Географічна структура експорту продукції машинобудування України до основних країн-партнерів єс, млн дол сша*

Роки	2008	2009	2010	2011	2012	2012/ 2011, %	2012/ 2008, %
Угорщина	561,4	397,4	536,3	652,4	613,4	94,0	109,3
Германія	398,1	340,9	384,6	462,2	417,7	90,4	104,9
Австрія	72,7	60,2	65,7	43,5	226,5	520,5	311,5
Польша	233,0	174,6	223,3	294,2	179,3	60,9	76,9
Кіпр	7,7	16,7	48,1	7,7	138,2	1788,2	1794,8
Естонія	40,6	27,8	37,6	24,0	112,1	467,3	275,8
Франція	36,4	40,3	45,1	43,9	43,5	99,1	119,5
Словаччина	116,1	76,8	67,2	100,0	11,0	11,0	9,5
Латвія	57,8	74,0	35,3	47,8	38,7	81,0	66,9
Литва	56,7	18,4	28,3	29,6	41,1	138,9	72,5
Нідерланди	63,1	59,6	81,5	50,9	19,3	37,9	30,6
Болгарія	112,0	81,4	46,4	28,8	15,8	54,9	14,1

*складено автором на підставі даних [55]

З вищенаведеного спостерігається, що експорт продукції машинобудування України до країн ЄС має свої особливості. Так, найбільшими партнерами за розміром експортних потоків є Угорщина та Германія. Такі країни, як Кіпр, Австрія, Естонія мали невеликі обсяги експорту машинобудівної продукції з України, але у 2012 р. експортні потоки дуже зросли, це особливо ілюструється на прикладі Кіпру. Якщо брати до уваги такі країни, як Нідерланди, Болгарія та Словаччина, то спостерігається тенденція до скорочення об’ємів експорту. Отже, об’єми експорту продукції машинобудування до країн ЄС є дуже нестабільними.

В геграфічній структурі української торгівлі збереглася переважна частка країн СНД (73,1%). Загальними обмеженнями розвитку географічної і товарної структур торговельної діяльності України є незавершеність структурних реформ на мікрорівні (відсутність потужних компаній у галузі, здатних до ефективної міжнародної конкуренції).

З дати приєднання до СОТ Україна прийняла зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог організації. Внаслідок цього по 8% тарифних ліній відбулося зниження ввізних мит до рівня, передбаченого зобов'язаннями Україна до СОТ. У ряді випадків здійснювався перехід від комбінованої до адвалорної або специфічної ставки, а також зниження специфічної складової комбінованої ставки.

Ставки митних зборів на промислові товари зменшилися на 5-10 процентних пунктів з рівнів, розмір яких становив 20-25 відсотків. У ряді випадків для цілей відповідності зобов'язанням в СОТ було вирішено відмовитися від специфічної складової без зміни адвалорної частини мита. Це торкнулося групу хімічної продукції (сульфіди натрію, декстрини, хімічні відходи, пластикові ковпачки, шини) - з 15-20% до 5-10% і відмовою від специфічної частини, продукції легкої промисловості (сумки, хутряні шкури, килими, колготки і панчохи ) - з 20 до 10% і зниження специфічної частини, продукції лісопаперової промисловості (дерев'яних палет, деяких видів паперу та картону, пакетів) - з 15-20% до 5-10%, металургійну продукцію (стрижні, кутки, окремі види прокату, труби) - з 10-20% до 5-15%, металеву сировину (свинець, олово, цинк) з 5 до 3%, запчастини для електронної апаратури - з 10 до 5%, автомобільну техніку (автобуси, автомобілі) - з 20 -35% до 10-25% із зменшеною специфічною частиною.

Близько 400 тарифних ліній були встановлені еквівалентні ставки мит різних типів. В основному це торкнулося продовольчої продукції та промислової продукції, яка виробляється на території країни.

За підсумками 2012 року середньозважена ставка імпортного тарифу, розрахована виходячи з обсягу оподаткованого імпорту з країн далекого зарубіжжя (під процедурою випуску для внутрішнього споживання), склала 4,1 відсотка.

Таблиця 2.7